Вирок № 38826318, 22.05.2014, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Сітало А. К.. 22.05.2014

Справа № 644/ 6238 /13-к

№/п 1-кп/644/ 31 /14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сітало А. К.,

за участю секретаря судового засідання - Лазарєвої М. Ю.,

прокурора - Довжич Є. В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

представника потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова кримінальне провадження № 12013220470000894 від 07.02.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою технічною освітою, не працюючої, не заміжньої, раніше не судимої, інваліда 2-ї групи, маючої на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 працюючи продавцем ТОВ «Кисет» згідно договору про надання послуг від 30.11.2012 року та будучи матеріально-відповідальною особою, згідно з договором про повну матеріальну відповідальність від 30.11.2012 року, торгуючи в торговому кіоску № 15, розташованому на перехресті вул. Л. Пастера та вул. Плиткова в м. Харкові, діючи з корисливих спонукань, маючи умисел, спрямований на розтрату майна, яке їй було ввірено, в період з 23.12.2012 р. по 30.12.2012 р. розтратила ввірені їй товарно-матеріальні цінності, на загальну суму 5406,00 грн., продаючи продовольчі товари та не відображаючи торгові операції за касовим апаратом, а отримані гроші обертала на свою користь. Нестача товарно-матеріальних цінностей була виявлена за результатами інвентаризації ТОВ «Кисет» від 30.12.2012 року та підтверджена висновком судово-економічної експертизи № 64 від 20.06.2013 року.

Обвинувачена ОСОБА_1 будучи допитаною в ході судового розгляду, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, визнала повністю, розкаялась та підтвердила обставини вчиненого нею злочину, викладені у вироку.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності її позиції немає, останній роз'яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 доведена повністю і її дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 191 КК України, тобто розтрата чужого майна, яке було ввірене особі.

Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, інвалід 2-ї групи, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем свого проживання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, судом на підставі ст. 66 КК України визнається - щире каяття, та наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом на підставі ст. 67 КК України не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом'якшують та обтяжують її покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений злочину середньої тяжкості.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховуючи, обставини, які пом'якшують покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, данні про особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, свою вину визнала, щиро розкаялась, суд приймаючи до уваги конкретні обставини по справі, вважає, що з метою виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів, як ОСОБА_1 так і іншими особами, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції обвинувачення в виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави.

З обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави судові витрати в розмірі 1226,00 грн. грн. за проведення Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУ МВС України в Харківській області судово-економічної експертизи № 64 від 12.06.2013 року.

Цивільний позов ТОВ «Кисет» про відшкодування з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 5406,00 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 заявила суду клопотання про звільнення її від відбування покарання у зв'язку з амністією, зазначивши, що вона має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції міста Харкова, актовий запис № 310.

Пунктом «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Злочин, у зв'язку з яким ОСОБА_1 повідомлено про підозру відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Діяння у зв'язку з якими ОСОБА_1 повідомлено про підозру мали місце до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році».

За таких обставин, ОСОБА_1 підпадає під дію пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженої від відбування покарання.

Обставин, які б перешкоджали застосувати до ОСОБА_1 акту амністії суд не вбачає. За таких обставин, суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Судові витрати по проведенню судово-економічної експертизи підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1

Речові докази по справі відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375 КПК України, ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. на користь держави.

На підставі пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_1 від відбування покарання у виді штрафу - звільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) у рахунок відшкодування витрат на проведення судово-економічної експертизи № 64 від 12.06.2013 року - 1226,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кисет» матеріальну шкоду в сумі 5406, 00 грн.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його оголошення.

Головуючий - суддя: А. К. Сітало