Ухвала суду № 38825020, 20.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/2202/14-ц 20.05.2014 20.05.2014 20.05.2014

Провадження №22-ц/784/1617/14

Провадження № 22ц- 784/1617/14 Головуючий у 1-й інстанції Кокорєв В.В.

Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Ухвала

Іменем України

20 травня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

при секретарі Орельській Н.М.,

за участю:

- представника позивача Соловей К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Дельта Банк»

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2014 року, постановлену у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2014 року заяву Банку на підставі п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України повернуто у зв'язку з не підсудністю її цьому суду.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду скасувати, а матеріали справи повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Згідно зі ст. 115, п.4 ч.3 ст. 121 ЦПК України, якщо справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду.

Із змісту позовної заяви вбачається, що Банк пред'явив позов про стягнення з ОСОБА_3, як поручителя 789 042 грн. 18 коп. кредитної заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_4 умов кредитного договору від 18 лютого 2008 року.

Із змісту позову та доданих до позовної заяви матеріалів, зокрема договору поруки від 18 лютого 2008 року, копії паспорта ОСОБА_3 вбачається, що постійним і фактичним місцем проживання відповідача є квартира АДРЕСА_1 в м. Миколаєві. Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за вказаною адресою, яка за адміністративним поділом відноситься до Центрального району м. Миколаєва.

Таким чином висновок судді про не підсудність справи Ленінському районному суду м. Миколаєва відповідає вимогам процесуального закону.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що даний спір виник з приводу переданого в іпотеку нерухомого майна, яке знаходиться території Ленінського району м. Миколаєва, є необґрунтованими, оскільки предметом даного спору є договірні відносини між кредитором і поручителем, яки є відмінним від іпотекодателя. До того ж позовна заява не містить вимог до іпотекодателя про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді