Постанова № 38824887, 20.05.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2014 р. Справа № 924/208/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Павлюк І. Ю. ,

судді Миханюк М.В.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю прокурора: Прищепа О.М. (служб.посв. №017284 від 30.05.2009 р.)

за участю представників сторін:

позивача - Михалюк В.А. (сільський голова);

відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Хмельницької області від 31.03.2014р.

у справі №924/208/14 (суддя Музика М.В.)

за позовом Славутського міжрайонного прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Крупецької сільської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про внесення змін до договору оренди землі №040976000031 від 07.12.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі Крупецької сільської ради звернувся до господарського суду Хмельницької області із позовною заявою, в якій просить суд внести зміни до договору оренди землі № 040976000031 від 07.12.2009р., укладеного між Крупецькою сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 31.03.2014 р. у справі №924/208/14 позов Славутського міжрайонного прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Крупецької сільської ради Славутського району Хмельницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди землі № 040976000031 від 07.12.2009 р., задоволено.

Внесено зміни до договору оренди землі, укладеного між Крупецькою сільською радою та фізичною особою ОСОБА_2, зареєстрованого Славутським районним відділом Хмельницької регіональної філії Державного підприємства ЦДЗК за № 040976000031 від 07.12.2009 р., викладено у наступній редакції пункт 9 Договору:

"Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі за 1 га земель водного фонду (став) 2100 грн. (дві тисячі сто гривень) в рік, що становить щорічну суму за 5 га - 10500 грн. (десять тисяч п'ятсот гривень), щомісячна плата складатиме - 875 грн. (вісімсот сімдесят п'ять гривень); за 1 га земель (сіножать) 350 грн. (триста п'ятдесят гривень) в рік, що становить щорічну суму за 0,7369 га - 257,92 грн. (двісті п'ятдесят сім гривень дев'яносто дві копійки), щомісячна плата складатиме - 21,5 грн. (двадцять одна гривня п'ятдесят копійок); за 1 га земель (дамба) 350 грн. (триста п'ятдесят гривень) в рік, що становить щорічну суму за 0,0031 га - 1,08 грн., щомісячна плата складатиме -0,09 грн."

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач ФОП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, були неповно встановлені обставини, що мають значення для справи.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник вказує, що місцевим господарським судом взято до уваги ставки земельного податку на землі водного фонду за межами населених пунктів і зазначено, посилаючись на п. 280.1 ст. 280 Податкового кодексу України, що мінімальний розмір орендної плати складає за 1 га земель водного фонду (став) 2100 грн. Однак, ставка земельного податку на землі водного фронду за межами населених пунктів складає за 1 га біля 300 грн., а не 2100 грн., як визначено судом першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор заперечує її доводи, вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Вважає, що місцевий господарський суд вірно визначив річну мінімальну ставку орендної плати за земельні ділянки, зайняті водоймами та надані для виробництва рибної продукції в межах населених пунктів Крупецької сільської ради.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду 20.05.2014 р., відповідач підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній, просить апеляційну скаргу задоволити, оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Прокурор заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві. Просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, також просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Також представник позивача пояснив, що підтримує заяву прокурора, подану у суді першої інстанції, про відмову від позову в частині внесення змін до п.13 спірного договору оренди.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін в частині внесення змін до п.9 договору, враховуючи наступне.

24 листопада 2009 року між Крупецькою сільською радою Славутського району та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, відповідно до якого Крупецька сільська рада передас, а ФОП ОСОБА_2 приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб, яка знаходиться в межах населеного пункту с.Крупець на території Крупецької сільської ради (а.с. 10-13).

Відповідно до п. 2, 3 даного договору в оренду передасться земельна ділянка водного фонду загальною площею 5,7400 га, з них 5,0000 га - став; 0,7369 га - сіножать; 0,0031 га - дамба. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки водного фонду не проведена. Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено на 20 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктами 9, 10, 11 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 200,00 грн. за 1 га в рік, що становить щорічну суму - 1148 грн., а щомісячна плата складатиме - 95,67 грн.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Орендна плата вноситься у такі строки не пізніше 15 числа місяця слідуючого за звітним на рахунок Крупецької сільської ради.

Відповідно до п. 13 договору розмір орендної плати переглядається один раз у рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації. визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Земельна ділянка водного фонду передається в оренду для рибогосподарських потреб. Цільове призначення земельної ділянки водного фонду - для рибогосподарських потреб (п.15,16 договору).

Договір зареєстровано Славутським районним відділом Хмельницької регіональної філії Державного підприємства ЦДЗК 2 грудня 2009 року за №040976000031.

На виконання умов договору оренди позивач передав, а відповідач прийняв земельну ділянку площею 5,7400 га, що підтверджується актом приймання передачі (а.с. 19).

Угодою про зміну умов договору оренди земельної ділянки було внесено зміни до договору (а.с. 21).

Викладено п.8 договору у новій редакції, відповідно до якої після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пункт 9 викладено в наступній редакції: орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 300,00 грн. за га в рік, що становить щорічну суму - 1722 грн., а щомісячна плата складатиме - 143,50 грн.

Рішенням 35 сесії Крупецької сільської ради № 1 від 03.09.2013 р. приведено у відповідність до вимог Податкового кодексу України рішення № 14 від 15.02.2013 "Про встановлення ставки орендної плати за оренду земельної ділянки водного фонду". Вказаним рішенням встановлено розмір орендної плати за земельну ділянку водного фонду, передану в оренду ФОП ОСОБА_2, в сумі 2100 грн. за 1 га. в рік (а.с. 25).

Крупецька сільська рада неодноразово зверталась до ФОП ОСОБА_2 з пропозицією привести Договір оренди землі у відповідність до вимог нових ставок орендної плати та врегулювати вказане питання у добровільному порядку (а.с. 29-31). Однак, відповідач із пропозиціями не погодився та надіслав на адресу позивача лист, у якому запропонував провести нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки (а.с. 32-34).

Враховуючи наведене, позивачем проведено розрахунок на підставі ст.288.5.1, 275, 276 Податкового кодексу України та визначено розмір орендної плати в сумі 2100 грн. на рік, у зв'язку з чим просить внести зміни у п.9 договору оренди від 24.11.2009 р.

Таким чином, договір від 24.09.2009 р. за своєю правовою природою є договором оренди.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно п. 6 вказаної статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини з оренди землі регулюються нормами спеціальних норм, визначених Законом України "Про оренду землі".

Згідно приписів ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010р. було внесено зміни до статті 21 Закону України "Про оренду землі", у зв'язку з чим вказана стаття закону була викладена у такій редакції: орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)..."

Приписами пункту 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.4. ст. 288 вказаного Кодексу передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 288.5. ст. 288 того ж Кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до п. 271.1.2. ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є площа земельних ділянок, в т.ч. й тих, нормативно грошову оцінку яких не проведено.

Згідно п. 280.1. ст. 280 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

З договору оренди від 24.11.2009 р. вбачається, що земельна ділянка із земель водного фонду, яка є об'єктом оренди, знаходиться в межах населеного пункту с. Крупець.

З огляду на вказане та з урахуванням ставки земельного податку на землі водного фонду в межах населених пунктів мінімальний розмір орендної плати складає за 1 га земель водного фонду (став) 2100 грн. (дві тисячі сто гривень) в рік, що становить щорічну суму за 5 га - 10500 грн. (десять тисяч п'ятсот гривень), щомісячна плата складатиме - 875 грн. (вісімсот сімдесят п'ять гривень); за 1 га земель (сіножать) 350 грн. (триста п'ятдесят гривень) в рік, що становить щорічну суму за 0,7369 га - 257,92 грн. (двісті п'ятдесят сім гривень дев'яносто дві копійки), щомісячна плата складатиме - 21,5 грн. (двадцять одна гривня п'ятдесят копійок); за 1 га земель (дамба) 350 грн. (триста п'ятдесят гривень) в рік, що становить щорічну суму за 0,0031га - 1,08 грн., щомісячна плата складатиме -0,09 грн.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Поряд з тим, п.36 договору визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Оскільки розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, а умовами договору оренди передбачена можливість зміни умов договору, в тому числі й щодо розміру орендної плати, яка є регульованою ціною відносно земельних ділянок державної та комунальної власності, відповідно така законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду умов укладеного між сторонами договору в частині розміру орендної плати.

Також, у пункті 2.19 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо того, що місцевим господарським судом взято до уваги ставки земельного податку на землі водного фонду за межами населених пунктів і зазначено, посилаючись на п. 280.1 ст. 280 Податкового кодексу України, що мінімальний розмір орендної плати складає за 1 га земель водного фонду (став) 2100 грн. Однак, ставка земельного податку на землі водного фронду за межами населених пунктів складає за 1 га біля 300 грн., а не 2100 грн., як визначено судом першої інстанції.

Судова колегія звертає увагу, що посилання місцевого господарського суду у мотивувальній частині оскарженого рішення на те, що судом враховано ставки земельного податку на землі водного фонду за межами населеного пункту є технічною опискою, допущеною при виготовлені повного тексту даного рішення. Така описка не впливає на правильність розуміння прийнятого рішення, однак може бути виправлена місцевим господарським судом шляхом винесення відповідної ухвали,

На підставі вищевикладеного колегія суддів прийшла до висновку, що доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, визначених ст. 104 ГПК України, для зміни оскарженого рішення, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор в судовому засіданні суду першої інстанції 31.03.2014 р. подав заяву "про уточнення позовних вимог", в якій просив внести зміни до договору оренди землі, укладеного між Крупецькою сільською радою та фізичною особою ОСОБА_2, зареєстрованого Славутським районним відділом Хмельницької регіональної філії Державного підприємства ЦДЗК за № 040976000031 від 07.12.2009 р., виклавши у наступній редакції пункт 9 Договору: "Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі:

- за 1 га земель водного фонду (став) 2100 грн. в рік, що становить щорічну суму за 5 га - 10500 грн., щомісячна плата складатиме - 875 грн.

- за 1 га земель (сіножать) 350 грн. в рік, що становить щорічну суму за 0,7369 га - 257,92 грн., щомісячна плата складатиме - 21,5 грн.;

- за 1 га земель (дамба) 350 грн. в рік, що становить щорічну суму за 0,0031 га - 1,08 грн., щомісячна плата складатиме - 0,09 грн.

Відповідно до п.3.11 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи наведене, на думку судової колегії вказана заява прокурора правомірно прийнята судом першої інстанції і розцінена як відмова від позову (в частині внесення змін до пункту 13 договору оренди землі).

Відповідно до п.4 ч.1 ст 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

У даній справі заява про відмову від позову в частині внесення змін до п. 13 договору подана не позивачем, а прокурором.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті. У разі коли обидва згадані учасники судового процесу - прокурор і позивач - заявили про відмову від позову, суд може припинити провадження зі справи згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 ГПК, з урахуванням вимог частини шостої статті 22 ГПК; такі ж наслідки настають, якщо позивач відмовився від позову (повністю або в певній частині), а прокурор, зі свого боку, не підтримує відповідні позовні вимоги та не наполягає на їх задоволенні, про що він письмово або усно (із зазначенням про це в протоколі судового засідання) повідомив суд.

Суд першої інстанції, прийнявши часткову відмову прокурора від позову, не з'ясував при цьому думку позивача та, в порушення приписів п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України, не припинив провадження у справі у цій частині.

Таким чином, наявні підстави для зміни рішення господарського суду Хмельницької області від 31.03.2014 р. у справі №924/208/14.

Оскільки позивач у судовому засіданні апеляційного суду підтримав заяву прокурора, подану у суді першої інстанції, про відмову від позову в частині внесення змін до п.13 спірного договору оренди, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі в цій частині на підставі п.4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В решті рішення господарського суду Хмельницької області від 31.03.2014 р. у справі №924/208/14 прийняте у повній відповідності до вимог, визначених ст. 86 Господарського кодексу України, з урахуванням роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №6 "Про судове рішення", а тому не вбачається підстав для її скасування чи зміни у даній частині.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 80, ст.ст. 99,101,103,104,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Хмельницької області від 31.03.2014р. у справі №924/208/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 31.03.2014р. у справі №924/208/14 змінити. Припинити провадження у справі в частині внесення змін до п. 13 договору оренди землі №040976000031 від 07.12.2009 р.

3. В решті рішення господарського суду Хмельницької області від 31.03.2014р. у справі №924/208/14 залишити без змін.

4. Матеріали справи №924/208/14 повернути до господарського суду Хмельницької області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Миханюк М.В.