Ухвала суду № 38823889, 21.05.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 271/4493/13-к

Номер провадження 11-кп/775/903/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Повзло В.В.

суддів: Терещенко І.В., Брагіна І.Б.

при секретарі Плющ А., Гуляєві М.В.

з участю:

прокурора Красної К.О.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку матеріали кримінального провадження в ЄРДР № 12013051000001473 від 01.06.2013 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Червоногвардійського районного суду м.Макіївки від 04 березня 2014 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Макіївки Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

засуджено за ч.1 ст.353 КК України до одного року обмеження волі, ч.3 ст.358 КК України до одного року позбавлення волі, за ч.4 ст.358 КК України до арешту на строк шість місяців. Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк один рік.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду першої інстанції: 29 травня 2013 року близько 17 години, ОСОБА_2 разом з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи на території автомобільної стоянки по вул. Малиновського в Червоногвардійському районі м.Макіївки, діючи умисно, протиправно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, розподіливши попередньо ролі, на бланку «Протокол огляду місця події» за допомогою кулькової ручки синього кольору під диктовку невстановленої особи вніс завідомо неправдиві відомості, а саме у графі «місто» вписав: «Макіївка», у графі «Дата» вписав « 29.05.2013», у графі «огляд почато о» вписав « 19 00 30» у графі «огляд закінчено о» вписав: « 20 15», у графі «Слідчий СВ Ц-Міського РВ» вписав: «ОСОБА_13», у графі «на підставі» вписав «Дозволу гр. ОСОБА_14», у графі «В присутності понятих» вписав «ОСОБА_3 м-57 АДРЕСА_1 ОСОБА_4 М-55 АДРЕСА_2», у графі «За участю підозрюваного» вписав: ОСОБА_5, у графі «проведеним оглядом встановлено» вписав: «об'єктом огляду є автомобіль БМВ 525 синього кольору, державний номер. Автомобіль за типом сидан є власністю іншого государства. При огляді автомобіля встановлено, що автомобіль є вилучений по кримінальному провадженню №12013050980000545», чим підробили офіційний документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає право або звільняє від обов'язків.

Крім того, 29 травня 2013 року в період часу з 17 години до 17 години 30 хвилин, ОСОБА_2 з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи на території автомобільної стоянки по вул. Малиновського в Червоногвардійському районі м.Макіївки, діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою групою осіб підійшли до ОСОБА_6, який працює охоронцем зазначеної стоянки, представились працівниками органів внутрішніх справ та зазначили, що вилучають автомобіль БМВ 525 TDS реєстраційний номер НОМЕР_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, об'єм двигуна 2497 см3, синього кольору, 1996 року випуску, який перебував на стоянці, чим самовільно присвоїли владні повноваження поєднані з вчиненням злочину, а саме з метою використання підробленого документа.

Також, 29 травня 2013 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи на території автомобільної стоянки по вул. Малиновського в Червоногвардійському районі м.Макіївки, діючи умисно, протиправно, за попередньою групою осіб, підійшли до ОСОБА_6, який працює охоронцем зазначеної стоянки, представились працівниками органів внутрішніх справ та надали останньому завідомо підроблений документ, а саме протокол огляду місця події, з метою вилучення автомобіля БМВ 525 TDS реєстраційний номер НОМЕР_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, об'єм двигуна 2497 см3, синього кольору, 1996 року випуску, який перебував на стоянці, чим використали завідомо підроблений документ.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 вважає вирок незаконним, який підлягає скасуванню. Просить виправдати ОСОБА_2 за ч.3 ст.358, ч.4 ст.358КК України. Вказує, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, призначене покарання є надмірно суворим.

У вироку не зазначено обвинувачення, яке визнане судом доведеним із зазначенням місця, часу і способу вчинення злочину, його кваліфікуючих ознаках, наслідки кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення. Крім того у вироку немає ніяких даних щодо процесуальних витратах, розміру та способ їх розподілу.

ОСОБА_2 визнано винним у підробці офіційного документа скоєному повторно за попередньою змовою групою осіб, однак а ні у пред'явленій підозрі, ні у вироку не вказано, що це за особа, яке рішення прийнято щодо нього, і чому суд першої інстанції зробив висновок про те, що документ був підроблений групою осіб, на чому базується твердження і яку частину тексту підробила зазначена особа і чи знала воно, що підробляє документ.

Зазначає, що підроблений протокол огляду місця події від 29.05.2013 року не є офіційним документом, відповідно до ст.104 КПК України фіксує хід і результати проведення процесуальної дії, він не видається і не засвідчується установою, і вона не має право видавати такі документи (не передбачено КПК України) і не надає жодних прав і не звільняє від обов'язків.

Зазначений документ є внутрішнім документом, який складається у ході до судового слідства, має окремі ознаки офіційного документа, однак не всі-які дозволяли б вважати його офіційним документом.

Судом першої інстанції не обґрунтовано не прийнято до уваги наявність у ОСОБА_7 на утриманні неповнолітньої дитини, 2008 року про що було заявлено як прокурором, так і захисником ( додає ксерокопію свідоцтва про народження), не з'ясовано про наявність у ОСОБА_7 непрацездатних членів родини, хворої дружини, що вимагає постійної допомоги: мати ОСОБА_7 - ОСОБА_8 є інвалідом 1 групи, а згідно норм Сімейного законодавства ОСОБА_2 зобов'язаний піклуватися про свою матір .

Суд першої інстанції не мотивував чому за ч.3 ст.358 КК України ОСОБА_2 необхідно призначити міру покарання у вигляді позбавлення волі і чому до нього не може бути застосована інша, більш м'яка міра кримінального покарання.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, захисника ОСОБА_1 і обвинуваченого ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, крім того обвинувачений заявив клопотання про застосування відносно нього п. «в» ст.1 Закону України « Про амністію у 2014 році» бо він має малолітнього сина, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно якого не позбавлений батьківських прав, прокурора, який не погодився з доводами апеляції захисника і обвинуваченого, вважаючи вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, клопотання про застосування амністіі - підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Обвинувачений ОСОБА_2 в суді першої інстанції фактично не визнав вину у інкримінованих йому злочинах про що заявив і в суді апеляційної інстанції, вважаючи, що в його діях відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358КК України.

Однак з такими доводами колегія суддів погодитись не може, вони повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження. Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за які він засуджений, при вказаних у вироку обставинах, ґрунтуються на підставі об'єктивно з'ясованих обставинах, які підтверджені доказами, наданими під час судового розгляду, і яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Зайняту позицію обвинуваченого колегія суддів розцінює, як бажання уклонитися від кримінальної відповідальності.

Суд дійшов вірного висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які він засуджений, правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.3 ст.358 КК України, як підроблення офіційного документу, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб; за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Колегія суддів вважає, що підроблений «протокол огляду місця події» від 29.05.2013 року є предметом інкримінованих ОСОБА_2 злочинів, суд правильно дійшов висновку, що за конкретних обставинах справи «протокол огляду місця події», який підробили ОСОБА_2 разом з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, є офіційним документом і відповідав певним ознакам.

Так «протокол огляду місця події» від 29.05.2013 року містив певну інформацію, яку вніс ОСОБА_2 під диктовку невстановленої особи, завідомо знаючи про неправдивість відомостей, інформація була зафіксована у письмовій формі, слід визнати, що підроблений документ мав певні реквізити і був виконаний на бланку, внесена ОСОБА_2 інформація свідчила про певні події та факти,які в свою чергу потягли за собою певні наслідки.

Так ОСОБА_2 разом з невстановленою особою, надали ОСОБА_6, який працює охоронцем стоянки завідомо підроблений документ - протокол огляду місця події, з метою вилучення автомобіля БМВ 525 TDS реєстраційний номер НОМЕР_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, об'єм двигуна 2497 см3, синього кольору, 1996 року випуску, який перебував на стоянці.

Доводи апеляційної скарги щодо неконкретного обвинувачення, яке визнане судом доведеним і не зазначення у вироку місця, часу і способу вчинення злочину, його кваліфікуючих ознаках, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, не можуть бути визнані обґрунтованими і спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності і відсутності кваліфікуючої ознаки вчинення кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб, повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які дали аналогічні, послідовні показання щодо узгоджених і спільних дій ОСОБА_2 з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.

З висновку експерта №475 від 10.07.2013р., вбачається, що записи в протоколі огляду міста події від 29.05.2013р. виконані саме ОСОБА_2 (а.п. 152-155)

Доводи апеляційної скарги в частині того, що вирок не містить даних щодо процесуальних витратах, розміру та способу їх розподілу не підлягають задоволенню і у випадку потреби можуть бути вирішені під час виконання вироку.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого про застосування відносно нього Закону України « Про амністію у 2014 році» є обґрунтованим та підлягає задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.85 КК України на підставі Закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути звільнені від відбування покарання.

Відповідно до вимог пункту «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільняються від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

ОСОБА_2 засуджений за ч.1 ст.353 КК України, ч.3 ст.358 КК України, за ч.4 ст.358 КК України тобто за злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України. Даний злочин вчинено ним до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно якої не позбавлений батьківських прав, про що свідчить довідка служби у справах дітей Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області від 19.05.2014 року за №07/1-17-543. У судовому засіданні ОСОБА_2 просив застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 є суб'єктом Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року і тому до нього необхідно застосувати положення п. "в" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року та звільнити від відбування покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404,407 КПК України, п. "в" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення, клопотання про застосування амністії - задовольнити.

Вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 04 березня 2014 року яким ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.353, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк один рік, - змінити.

ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання за вироком Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 04 березня 2014 року згідно пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.

В інщій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскарженою в касаційному порядку в Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії ухвали.

Судді: