Постанова № 38823348, 16.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 р. Справа № 804/6452/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Варушка Ю.А. за участю: представника позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - Никитюка І.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправною постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначив, що 10.12.2013 р. державним виконавцем Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ було винесено постанову про розшук майна боржника, тобто його (виконавче провадження № 4052516). Разом із оголошенням про розшук майна боржника державний виконавець постановив вилучити у нього документ, що засвідчує право власності на всі зареєстровані автотранспортні засоби. Постанову було винесено на підставі виконавчого напису нотаріуса №7278 виданого 11.10.2013 р. приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4 Цю постанову він отримав поштою 25.04.2014 р.

Позивач вважає, що відповідач порушив його права та охоронювані законом інтереси, оскільки останній виніс 04.11.2013 р. постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №7278, проте не надіслав її йому, як боржнику, що є порушенням ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідачем було оголошено розшук майна боржника з вилученням правовстановлюючих документів на транспортні засоби на підставі ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». Проте, вищезгадана стаття передбачає розшук боржника (у разі відсутності інформації про місце проживання боржника), дитини або транспортного засобу. Державний виконавець знав де він мешкає, виконавчий документ - виконавчий напис №7278 передбачає виключно звернення стягнення на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1. За таких обставин, позивач просив суд:

- поновити строк для подання адміністративного позову;

- визнати протиправною бездіяльність Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ щодо не направлення йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2013 року;

- визнати протиправною постанову відповідача від 10.12.2013 року про розшук майна боржника.

В судовому засіданні представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі та зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2013 року за вих.№ 49580/7 була направлена сторонам по виконавчому провадженню рекомендованим листом із повідомленням 04.11.2013 року. Разом із цим оскаржувана постанова винесена в рамках зведеного виконавчого провадження № 41109491, тобто після винесення постанови про приєднання виконавчого провадження № 40525156. По всім виконавчим документам, які знаходяться в заведеному виконавчому провадженні стягувачем є ТОВ «ОТП Факторинг України» та всі заходи примусового виконання спрямовані на стягнення заборгованості на користь одного стягувача. За таких обставин, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Ленінському відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження № 40525156 по виконанню виконавчого напису № 7278, який був вчинений 11.10.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності та за рахунок коштів, отриманих від реалізації задовольнити вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 21 326 грн. 89 коп.

За даним виконавчим провадженням державним виконавцем, керуючись ст.ст.17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2013 року на підставі заяви стягувача.

Відповідно до ч.2 ст.25 вищевказаного Закону боржнику було надано строк для самостійного виконання рішення до 11.11.2013 року, але останнім вимоги виконавчого документа виконанні не були, тому державним виконавцем було розпочато примусове його виконання. Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2013 року, на підставі виконавчого запису № 7278, йому не надіслав, та по її існування він дізнався лише 24 квітня 2014 року коли його представник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, що і підтвердив останній під час судового розгляду. Таким чином суд, з метою захисту прав позивача та з метою дотримання необхідного балансу інтересів останнього, у відповідності до вимог статті 100 КАС України, поновлює строк звернення до адміністративного суду.

В судовому засіданні встановлено, що по виконанню виконавчого напису № 7278, який був вчинений 11.10.2013 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4 про звернення стягнення на нерухоме майно на примусовому виконанні у Ленінському ВДВС Дніпропетровського МУЮ знаходяться наступні виконавчі документи:

-виконавчий лист № 2/205/70/2013 від 26.07.2013 року, який виданий Ленінським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» заборгованості у розмірі 16 743 грн. 60 коп. (ВП № 39239812);

-виконавчий лист № 2/205/70/2013 від 26.07.2013 року, який виданий Ленінським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» заборгованості у розмірі 334 грн. 87 коп. (судові витрати) (ВП №39240075);

-виконавчий лист № 2/205/4612/2013 від 07.02.2014 року, який виданий Ленінським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» заборгованості у розмірі 37 170 грн. 76 коп. (ВП № 42373954);

-виконавчий лист № 2/205/4612/2013 від 07.02.2014 року, який виданий Ленінським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» заборгованості у розмірі 185 грн. 85 коп. (судові витрати) (ВП №42374712).

За вищевказаними виконавчими документами були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень від 06.08.2013 року вих.№ 36670/29; від 06.08.2013 року вих.№36671/26; від 07.03.2014 року вих.№ 8862/7; від 07.03.2014 року вих.№ 8864/7.

Після закінчення строку, відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», для виконання боржником рішення самостійно, державним виконавцем у відповідності до ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» дані виконавчі провадження на підставі постанов про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 14.08.2013 року; від 14.08.2013 року; від 07.03.2014 року; від 07.03.2014 року були зведені у виконавче провадження № 41109491.

Так, 12.11.2013 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ була винесена постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, якою виконавче провадження № 40525156 з примусового виконання виконавчого напису № 7278 виданого 11.10.2013 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4 до зведеного виконавчого провадження № 41109491, яке веде Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Разом із цим, 14.11.2013 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить позивачу у межах суми звернення стягнення 21 326,89 грн.

Судом також встановлено, що 10.12.2013 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ була винесена постанова про розшук майна боржника, якою було оголошено розшук майна боржника з вилученням документів, що свідчать про право власності на всі зареєстровані автотранспортні засоби, які належать боржнику, тобто позивачу.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом та має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

У відповідності до ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах

у депозитарних установах.

3. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

4. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

5. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

6. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на

боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

7. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Таким чином, оскаржувана постанова про розшук майна боржника від 10.12.2013 року винесена в рамках зведеного виконавчого провадження № 41109491, після винесення постанови про приєднання виконавчого провадження № 40525156 до зведеного виконавчого провадження № 41109491 від 12.11.2013, а саме таке зведене виконавче провадження направлено на виконання всіх виконавчих документів, які знаходяться на виконанні в рамках такого зведеного виконавчого провадження.

В силу ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі провадження зводяться по одному боржнику, яким є ОСОБА_3 По всім виконавчим документам, які знаходяться в зведеному виконавчому провадженні стягувачем є ТОВ «ОТП Факторинг України» та всі заходи примусового виконання спрямовані на стягнення заборгованості на користь одного стягувача.

Таким чином, оскаржувана постанова про розшук майна боржника не порушує права боржника, оскільки така дія державного виконавця спрямована на виконання виконавчих документів за якими боржник має майнові зобов'язання та не виявляє бажання чи змоги самостійно їх виконувати, а надані права та обов'язки державному виконавцю, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», дозволяє звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Щодо позовних вимог стосовно визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не направлення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2013 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2013 року за вих.№ 49580/7 була направлена сторонам по виконавчому провадженню рекомендованим листом з повідомленням 04.11.2013 року.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову

про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, відповідно до почтового повідомлення від 11.11.2013 року № 49580/7, позивачем було отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження 11.12.2013 року, а його доводу з цього приводу суд вважає необґрунтованими.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні позову ОСОБА_3 до Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправною постанови відмовити.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167, 181 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправною постанови - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 21 травня 2014 року.

Суддя Кучма К.С.