Постанова № 38823112, 21.05.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2014 р.Справа № 916/301/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пироговського В.Т.

суддів Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г.

секретар судового засідання Бондар М.Ю.

за участю представників учасників процесу:

від Головного управління юстиції в Одеській області Арцимович А.О.

від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не з'явилися

від ТОВ "Лаффер Менеджмент" не з'явилися

розглядаючи апеляційну скаргу

Головного управління юстиції в Одеській області, Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

на постанову господарського суду Одеської області

від 25.02.2014р.

зі справи № 916/301/14

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаффер Менеджмент"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Одеським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів, (сформована згідно із розпорядженням голови суду від 31.03.14 р. № 484) головуючого судді Пироговського В.Т., суддів Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г. ухвалами від 31.03.14 р. та 04.04.14 р. прийняті до провадження апеляційні скарги Головного управління юстиції в Одеській області та Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на вказану постанову місцевого господарського суду із призначенням до розгляду на 16.04.14 р.

У зв'язку із перебуванням судді Пироговського В.Т. у відпустці, розпорядженням в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.14 р. № 113, для розгляду справи визначений склад судової колегії: головуючий суддя Туренко В.Б., судді Філінюк І.Г., Лавриненко Л.В.

Відповідно до розпорядження в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2014р. справа №916/301/14 передана на розгляд судді Пироговському В.Т. у зв'язку з виходом останнього з відпустки.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2014р. прийняті до провадження та призначені до розгляду на 21.05.2014р. апеляційні скарги Головного управління юстиції в Одеській області та Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Господарського суду Одеської області від 25.02.2014р. у справі № 916/301/14.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного Господарського суду за 29.04.2014р.

Справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаффер Менеджмент" порушено ухвалою господарського суду від 11.02.2014 року, з підстав, передбачених ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Одеської області від 25.02.2014р. зі справи № 916/301/14 (суддя Лепеха Г.А.) визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаффер Менеджмент", відкрито відносно товариства ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Муртіщева А.А., з метою виявлення кредиторів зобов'язано здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю „Лаффер Менеджмент" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, скасовано арешт, накладений на майно боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Заборонено накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута, зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи та після завершення всіх розрахунків з кредиторами подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс в порядку ст.46 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління юстиції в Одеській області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яка в наступному уточнена про скасування постанови господарського суду Одеської області від 25.02.2014р. зі справи № 916/301/14, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскарженої постанови.

Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що судом першої інстанції визначено кандидатуру арбітражного керуючого із порушенням вимог чинного законодавства, що регулює дане питання.

Також, не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою про скасування постанови господарського суду Одеської області від 25.02.2014р. зі справи № 916/301/14, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскарженої постанови.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу вказує, що господарський суд визнав боржника банкрутом не перевіривши належним чином наявність у боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство ознак неплатоспроможності. При цьому, згідно поданих до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкових декларацій ТОВ «Лаффер Менеджмент» за 2013 рік підприємством відображено валовий дохід 2 381 401 838грн. та валові витрати 2 220 702 106грн., що свідчить про ведення товариством фінансово-господарської діяльності зі значними оборотними коштами.

Крім вказаних порушень, особа, яка подала апеляційну скаргу вказує також на не надання можливості органам державної податкової служби виконати вимоги п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, тобто здійснити документальну позапланову виїзну перевірку, внаслідок чого неможливо встановити факт неплатоспроможності боржника, та виявити податковим органом можливі приховування несплати боржником податків і зборів, що може призвести до значних збитків у вигляді ненадходження коштів до державного бюджету.

До початку судового засідання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаффер Менеджмент" надійшов відзив, згідно із яким останній просить оскаржене судове рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні представник Головного управління юстиції в Одеській області доводи викладені в апеляційних скаргах підтримав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження доказів, колегія суддів зазначає:

Згідно із ч. 1 ст. 59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

За приписами ст. 60 ГК України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом доходів і зборів, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Відповідно до ч. 7 ст. 111 ЦК України проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

З матеріалів справи вбачається, що згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (арк. справи 54), керівником товариства є Муртіщев Андрій Андрійович.

Засновниками товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 01.10.2013р. прийнято рішення № 01/11 про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, головою якої обрано керівника товариства, встановлено строк для заявлення претензій кредиторів та доручено скласти проміжний ліквідаційний баланс і провести інвентаризацію та оцінку майна. На наступний день відповідні документи подані державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації».

Оголошення про перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаффер Менеджмент" м. Одеса у стані ліквідації надруковано в Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.10.2013 р. № 262(27).

ТОВ «Ніктайс» 25.10.2013р. звернулось до ТОВ "Лаффер Менеджмент" із листом в якому посилаючись на наявність заборгованості у розмірі 44 028грн. просить включити відповідні суму до реєстру вимог кредиторів, яка виникла внаслідок не виконання боржником зобов'язань за договором купівлі продажу від 25.09.2013 р. № 25/09-1.

Листом від 11.11.2013р. голова ліквідаційної комісії боржника кредиторські вимоги ТОВ «Ніктайс» визнав у повному обсязі.

Відповідно до акту інвентаризації та оцінки майна від 12.12.2013р. у підприємства відсутнє майно, яке за правилами бухгалтерського обліку відноситься до складу основних фондів, а також будь - яке інше майно, в т. ч. залишки товарних запасів. В ході інвентаризації дебіторська заборгованість не виявлена. Сума грошових коштів в касі підприємства склала 7 000 грн. (а.с. 41)

Аналогічні показники визначені в проміжному ліквідаційному балансі станом на 12.12.2013 р. (а.с. 43-44)

Рішенням ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаффер Менеджмент", яке оформлено протоколом від 12.12.2013р. проміжний ліквідаційний баланс затверджено. (а.с. 40)

Головою ліквідаційної комісії - ліквідатором прийнято рішення від 12.12.2013р. згідно із яким у зв'язку із неможливістю самостійно погасити суму заборгованості, слід звернутись до господарського суду Одеської області із заявою про визнання ТОВ "Лаффер Менеджмент" банкрутом в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ (зі змінами та доповненнями) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Частиною 7 вказаної норми встановлено, що суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо заявником не доведено наявності підстав для його порушення.

З огляду на приписи наведених вище норм висновок про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом можливий лише за наявності доказів дотримання ліквідатором суб'єкта господарювання порядку ліквідації юридичної особи встановленого ст. 60 ГК України та ст. 111 ЦК України.

У зв'язку з тим, що матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором ТОВ "Лаффер Менеджмент" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для визнання товариства банкрутом є передчасним, оскільки не підтверджений всіма передбаченими чинним законодавством належними та допустимими доказами, які б свідчили про неплатоспроможність цього суб'єкта господарювання.

При цьому, згідно із копією витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців складеному станом на 12.09.2013р. та оригіналом витягу складеним станом на 17.12.2013р., місцезнаходженням ТОВ "Лаффер Менеджмент" є 65026, Одеська область, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 19. В той же час, вказаними витягами підтверджується, що товариство знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва. (а.с. 7, 54)

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.

За приписами ч. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України, у разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Проте, в порушення наведених норм, товариством заява про припинення платника податків за формою № 8-ОПП спрямована не за місцем обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, а до ДПІ у Приморському районі м. Одеса.(а.с. 51)

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що ч. 7 ст. 111 ЦК України має імперативний характер, тому незалежно від здійснення публікації оголошення про ліквідацію ТОВ "Лаффер Менеджмент" та звернення (або не звернення) відповідних контролюючих органів з вимогами до боржника в межах встановленого в публікації строку, перевірка фінансово - господарської діяльності підприємства, що ліквідується, є обов'язковою складовою ліквідаційної процедури, тому обов'язок ліквідатора надати всі необхідні для проведення такої перевірки документи є безумовним.

За наведених обставин постанова місцевого господарського суду від 25.02.2014р. у справі № 916/301/14 підлягає скасуванню.

При цьому, Законом про банкрутство чи будь-яким іншим нормативно-правовим документом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. Отже, у даному випадку слід припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Вказаний висновок кореспондується із п. 36 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 18 грудня 2009 року N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», яка діяла із колишньою редакцією Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При цьому, відповідна постанова своїм змістом не суперечить новій редакції Закону.

Разом із тим, не можуть залишитися поза увагою суду апеляційної інстанції і доводи апеляційної скарги Головного управління юстиції в Одеській області стосовно того, що місцевим господарським судом в порушення вимог ст. 95, ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також п. 4.2 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. № 1.

За приписами абз. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 114 Закону кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі. У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до п. 4.2 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство у разі надходження заяви про порушення справи про банкрутство та прийняття суддею рішення про наявність підстав для її прийняття до винесення відповідної ухвали суддя до дванадцятої години робочого дня в межах строку, встановленого частиною першою статті 12 Закону: визначає коефіцієнт складності справи про банкрутство (далі - коефіцієнт складності); вчиняє електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

З комплексного аналізу наведених норм вбачається, що у даному випадку незалежно від визначених в заяві про порушення справи про банкрутство підстав, місцевий господарський суд у визначений строк зобов'язаний вчинити електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого, і лише у випадку, коли обраний автоматичною системою арбітражний керуючий не дав своєї згоди на виконання відповідних обов'язків, місцевий господарський суд в порядку ч. 2 ст. 95 Закону мав право покласти обов'язки ліквідатора на голову ліквідаційної комісії боржника.

Аналогічний висновок викладено в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд в порушення вимог ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 4.2 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. № 1, електронного запиту на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого (ліквідатора) ТОВ "Лаффер Менеджмент" м. Одеса не здійснював.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова господарського суду Одеської області від 25.02.2014р. у справі № 916/301/14 прийнята із не повним з'ясування обставин, що мають значення для справи та з не правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим оскаржену постанову слід скасувати, провадження у справі припинити.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80,85,99,101-105 ГПК України суд

Постановив:

Апеляційні скарги Головного управління юстиції в Одеській області та Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Постанову Господарського суду Одеської області від 25.02.2014р. зі справи № 916/301/14 скасувати, провадження у справі припинити.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 22.05.2014р.

Головуючий суддяВ.Т. Пироговський Судді Л.В. Лавриненко І.Г. Філінюк