УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "22" травня 2014 р. Справа № 906/430/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Черняк А.Г., дов. від 29.12.11р.
від відповідача: Балтак О.О., дов. від 01.08.13р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край" (с.Непізнаничі Ємільчинського району Житомирської області)
про стягнення 671056,88 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 671056,88 грн., з яких 536445,74 грн. боргу за поставлений товар згідно договору № 12-1104/пр796сг від 11.04.13р., 27321,99 грн. пені та 107289,15 грн. штрафу.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Також заперечив щодо зменшення судом заявлених до стягнення сум пені та штрафу.
Відповідач у відзиві від 22.05.14р. на позовну заяву та його представник в судовому засіданні просили суд зменшити розмір фінансових санкцій, що підлягають стягненню з відповідача, а саме штрафу до 10728,91 грн. та пені до 3687,51 грн. (а.с.49-51).
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (продавцем/позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліський край" (покупцем/відповідачем) договору № 12-1104/пр796сг від 11.04.13р. (а.с.7-12), позивач поставив відповідачу у квітні 2013 року товар - насіння сільськогосподарських культур на загальну суму 1068663,29 грн., що підтверджується видатковими накладними: № Н-ВК-2204-008 та № Н-ВК-2204-009 від 22.04.13р., № Н-ВК-2404-005 від 24.04.13р. (а.с.13-15) та довіреностями: № 20 та № 21 від 15.04.13р. (а.с.16,17).
Згідно пп.1.1 договору, продавець зобов'язався в строки, визначені договором, передати у власність покупця (поставити) товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.
Відповідно до пп.1.2 договору, найменування товару: насіння сільсько-господарських культур в асортименті, визначеному в додатках до цього договору, які складають його невід'ємну частину.
Згідно з пп.5.1 договору, ціна за одиницю товару кожного найменування та її еквівалент в іноземній грошовій валюті наводиться у додатках до цього договору.
Відповідно до пп.6.1 договору, загальна вартість товару повинна бути сплачена покупцем у строк, встановлений в додатках до цього договору.
Оплата здійснюється в гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця (пп.6.2 договору).
Згідно додатку № 1 до даного договору, загальна вартість товару у розмірі 840051,81 грн. повинна бути сплачена покупцем в наступні строки:
- 50% загальної вартості в строк до 14.04.13р.;
- 50% загальної вартості в строк до 01.11.13р. (а.с.11).
Згідно додатку № 2 до даного договору, загальна вартість товару у розмірі 228611,48 грн. повинна бути сплачена покупцем в наступні строки:
- 50% загальної вартості в строк до 16.04.13р.;
- 50% загальної вартості в строк до 01.11.13р. (а.с.12).
Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару виконав частково, сплативши 532217,55 грн. (а.с.18).
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день прийняття рішення у справі становить 536445,74 грн., що підтверджується довідкою позивача № 1-5/206 від 22.05.14р. (а.с.44), підписаним позивачем актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.03.14р. (а.с.45), заявою представника позивача від 22.05.14р. (а.с.79) та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).
Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Відповідно до пп.11.2 договору, за порушення строків виконання зобов'язань за цим договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов'язання за кожен день прострочки.
Згідно з пп.11.4 договору, в разі ухилення від оплати вартості товару понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів покупець, крім пені, сплачує продавцеві штраф в розмірі 20% (двадцяти відсотків) від загальної вартості товару.
Згідно розрахунків позивача розміри пені та штрафу становлять, відповідно, 27321,99 грн. та 107289,15 грн. (а.с.4,5).
Розрахунки обґрунтовані, відповідають чинному законодавству та укладеному договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 536445,74 грн. боргу за поставлений товар згідно договору № 12-1104/пр796сг від 11.04.13р., 27321,99 грн. пені та 107289,15 грн. штрафу.
Як вже зазначалося, відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.49-51) та його представник в судовому засіданні просили суд зменшити розмір фінансових санкцій, що підлягають стягненню з відповідача, а саме штраф до 10728,91 грн. та пеню до 3687,51 грн.
Обґрунтовуючи своє клопотання, відповідач, зокрема, зазначив про свій важкий фінансовий стан, наявність у нього непогашених грошових та кредитних зобов'язань перед банківськими установами; вказав про своєчасне здійснення ним оплати 50% відсотків вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей згідно умов договору; порушенням самим позивачем строків поставки товару, визначених у додатку № 2 до договору; застосуванням у позовній заяві позивачем усіх можливих видів фінансових санкцій, загальний розмір яких становить майже 50 % суми заборгованості, що не відповідає принципам розумності та справедливості, зазначених у п.6 ст.3 ЦК України.
Своє клопотання відповідач підтвердив копією генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/Р1-01-12-0-0/003 від 04.03.14р. (а.с.52-68), копією кредитного договору № 011/311528/019766 від 04.03.14р. (а.с.69-73), копією кредитного договору №011/311528/0196763 від 04.03.14р. (а.с.74-78).
Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до пп.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення заявлених сум пені та штрафу, оскільки відповідачем не подано належних та обґрунтованих доказів, які б свідчили про його важкий та винятковий фінансовий стан. Подані відповідачем копії кредитних договорів не є тими доказами, на підставі яких можливе зменшення судом обґрунтовано та законно нарахованих позивачем штрафних санкцій. При цьому суд враховує також заперечення представника позивача щодо зменшення вказаних штрафних санкцій.
Сплата судового збору покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край", 11224, с.Непізнаничі Ємільчинського району Житомирської області, ідентифікаційний код 03568113:
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння", 01133, м.Київ, Печерський район, вул.Щорса 18, кв.3, ідентифікаційний код 30674952 - 536445,74 грн. боргу за поставлений товар згідно договору № 12-1104/пр796сг від 11.04.13р., 27321,99 грн. пені, 107289,15 грн. штрафу та 13421,14 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 23.05.14
Суддя Гансецький В.П.
Друк.: 3 прим.:
1 - у справу,
2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).
Судове рішення № 38823026, Господарський суд Житомирської області було прийнято 22.05.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 906/430/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: