Рішення № 38822695, 12.05.2014, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/340/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2014 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко О. В.

при секретарі Коровченко Г.В.

за участю:

представника позивача адвоката ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритих судових засіданнях в залі суду м. Красний Лиман цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, Приватне акціонерне товариство «Українська пожарно-страхова компанія» про стягнення страхових відшкодувань матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2014 року до Краснолиманського міського суду Донецької області звернулась ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі НАСК «Оранта»), ОСОБА_2, про стягнення страхових відшкодувань, матеріальної та моральної шкоди, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 04.07.2012 року о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_2 в с. Нове Краснолиманської міської ради Донецької області, керуючи транспортним засобом автомобілем марки ВАЗ 2101, з державним номерним знаком НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з атомобілем ВАЗ 21213 з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який належить ОСОБА_3 та завдав останній матеріальні збитки. Вина ОСОБА_2 у скоєені ДТП встановлена постановою судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 серпня 2012 року. Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіля марки ВАЗ 2101, з державним номерним знаком НОМЕР_1 була застрахована НАСК «Оранта». Відповідно до ремонтної калькуляції проведеної НАСК «Оранта» вартість ремонтних робіт автомобіля ВАЗ 21213 з державним номерним знаком НОМЕР_2 на 16.07.2012 року складає 10 182,49 грн. Розмір страхового відшкодування страховиком встановлений в сумі 7 673 грн. На час звернення до суду НАСК «Оранта» виплату страхового відшкодування не провела, час прострочки виконання зобов'язання складає 300 днів та відповідний розмір пені 1211 грн. Крім того, ОСОБА_3 була заподіяна моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях у зв'язку з небажанням ОСОБА_2 відшкодувати шкоду, в наслідок чого вона переживає, витрачає час на відвідування адвоката, експерта, суду, що доставляє додаткові незручності; заподіяну моральну шкоду визначає в розмірі 10 000 грн. В позовній заяві позивач просив суд стягнути на її користь: з НАСК «Оранта»: 10182,49 грн. - страхове відшкодування заподіяної матеріальної шкоди; 1211 грн. - пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУта 2500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; з ОСОБА_2: 510 грн. - франшизу за договором страхування; 800 грн. - витрати понесені на оплату послуг евакуатора; 10000 грн. - моральної шкоди, та судові витрати 229,40 грн. - судовий збір, 2000 грн. - витрати понесені на оплату праці адвоката.

Ухвалами суду від 11 березня 2014 року та від 09 квітня 2014 року до участі у справі в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору залучені ОСОБА_4, який під час спірної ДТП керував автомобілем ВАЗ 21213 з державним номерним знаком НОМЕР_2, і ПрАТ «Українська пожарно-страхова компанія», яке застрахувало цивільно-правову відповідальність власника автомобіля ВАЗ 21213 ОСОБА_3

У зв'язку з тим, що під час розгляду справи було встановлено, що відповідач ОСОБА_5 до звернення до суду сплатив ОСОБА_3 франшизу в розмірі 500 грн., а страхова компанія НАСК «Оранта» частково виплатила суму страхового відшкодування в розмірі 7673,91 грн., позивач заявою від 26 березня 2014 року зменшив позовні вимоги та просив стягнути на його користь: з НАСК «Оранта» 2 508,58 грн. - страхове відшкодування майнової шкоди, 2500 грн. - страхове відшкодування моральної шкоди, а разом 5008,58 грн.; з ОСОБА_2: 800 грн. - за оплату послуг евакуатора, 2000 грн. - за оплату послуг адвоката; 10 000 грн. - моральної шкоди, та 229,40 грн. - витрати понесені по сплаті судового збору.

Позивач ОСОБА_3, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила справу розглянути без її присутності в судових засіданнях за участю представника адвоката ОСОБА_1 (а.с. 44),

Представник позивача адвокат ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання юридичної допомоги та ордеру адвокатського об'єднання (а.с. 34, 35) уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив їх задовольнити, навів доводи аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, вважає, що відсутні підстави для стягнення з нього суми франшизи, яку він в жовтні 2012 року перерахував на банківську картку родича позивача, за згодою останньої; підстави для задоволення вимог про стягнення моральної шкоди відсутні.

Відповідач НАСК «Оранта», який належним чином повідомлений про дату, час місце розгляду справи просив справу розглянути без участі представника в судових засіданнях (а.с. 108). У відзивах на позовну заяву зазначив, що відсутні підстави для задоволення позову, тому що страхова компанія за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів свої зобов'язання по відшкодуванню заподіяної майнової шкоди ОСОБА_3 виконала в повному обсяіз, підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні (а.с 74-75, 110).

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим про дату час і місце розгляду справи в засідання суду не з'явився надав заяву про розгляд справи без його участі в судових засіданнях (а.с.69).

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПрАТ «Українська пожарно-страхова компанія», яка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 132) в судове засідання представника не направила, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши сторін і їх представників, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Законами України "Про страхування" від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР; "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року № 1961-IV.

Судом встановлено, що 04.07.2012 року о 22 годині 00 хвилин відповідач ОСОБА_2 в с. Нове Краснолиманської міської ради Донецької області, керуючи транспортним засобом автомобілем марки ВАЗ 2101, з державним номерним знаком НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 21213 з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого автомобілі зазнали механічні ушкодження.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 була застрахована НАСК «Оранта» Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28.06.2012 року (Поліс № АВ 4019780), строк дії договору з 01.07.2012 року по 30.06.2013 року; договором встановлена франшиза в розмірі 510 грн. (а.с. 16).

Автомобіль ВАЗ 21213 ЗНГ державний номерний знаак НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 зареєстрований за громадянкою ОСОБА_3, що підтверджується довідкою центра ДАІ 1413 (ЦНППВАЗ м. Краматорськ) Управління державної автоінспекції (а.с 48).

06.07.2012 року особа, яка керувала автомобілем ВАЗ 21213 з номерним знаком НОМЕР_2, яки належить позивачу, звернулась з заявою до НАСК «Оранта» про страхове відшкодування.

Відповідно до чеку №112 від 04.07.2012 року (а.с 46), виданого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (а.с 47) позивач понесла витрати на евакуацію транспортного засобу автомобілю ВАЗ 21213 держномер НОМЕР_2 витрати 800 грн.

Протоколом огляду ТЗ автомобілю ВАЗ 21213 держномер НОМЕР_2 від 10.07.2012 року складеного страховим комісаром Биленко А.В. в присутності ОСОБА_8 були зафіксовані пошкодження автомобіля в наслідок ДТП (а.с 111).

Дослідженням страхової компанії №АН1300ЕХ_18.07-4 від 18.07.2012 року автомобіля ВАЗ 21213 держномер НОМЕР_2 встановлено, що:

· ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження складає 40 814,82 грн.

· величина втрати товарної вартості в результаті його пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту складає: 0,00 грн.;

· вартість відновлюваного ремонту без урахування значення коефіцієнтів фізичного зносу складає - 10 182,49 грн.

· вартість відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнтів фізичного зносу складає - 8 183,91 грн. (а.с. 112-114)

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 15.02.2013 року, страхового акту № ОЦВ-12-10968/1 НАСК «Оранта» та відповідно поданої позивачем заяви про страхове відшкодування страхове відшкодування страховиком було визначено в розмірі 7 673,91 грн. (а.с 115).

Реєстром одержувачів сум відшкодувань за рахунок коштів ПАТ «НАСК «Оранта» від 12.02.2014 року (а.с 117) та платіжним дорученням № 8514 від 12.02.2014 року (а.с 116) підтверджується факт перерахування ОСОБА_3 страхового відшкодування в розмірі 7673,91 грн. до відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, та проти цього не заперечував представник позивача, що виплату суми франшизи в розмірі 500 грн ОСОБА_2 здійснив ОСОБА_3 в добровільному порядку 26.10.2012 року (а.с. 49).

Згідно з абз. 5 п. 4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постановою судді Краснолиманського міського суду від 13 серпня 2012 року встановлена наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень передбачених ст. ст. 124 , 130 ч.1 КУпАП (а.с 20), що відповідно до положень ст.61 ЦПК України свідчить про наявність підстав для цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, а тому розглядаючи справу в цивільному поряду суд не перевіряє обставини ДТП.

З урахуванням встановленої вини учасника ДТП ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована НАСК «Оранта», суд приходить до висновку, що особами відповідальними за відшкодування шкоди заподіяної власнику транспортного засобу ВАЗ 21213 з державним номерним знаком НОМЕР_2, ОСОБА_3 несуть ОСОБА_2 та НАСК «Оранта».

Згідно зі ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із вимогами п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові і у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно із ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV, в редакції яка діяла на момент дорожньо-транспортної пригоди, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з пунктами 9.2. і 9.3 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV, в редакції від 08.01.2012 року, яка діяла на момент дорожньо-транспортної пригоди, обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого; обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до ст.12 Закону України № 1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

Статтями 22 і 28 Закону України № 1961-IV передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відшкодовує встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи, яка пов'язана пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

06 липня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до HACK «Оранта» з заявою про страхове відшкодування. Згідно зі ст.34 Закону № 1961-IV транспортний засіб було оглянуто представником страховика На підставі протоколу огляду було проведено автотоварознавче Дослідження №АН1300ЕХ_18.07-4, яким встановлено, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля ВАЗ 21213 держномер НОМЕР_2 з урахуванням значення коефіцієнтів фізичного зносу складає 8 183,91 грн.

Згідно із ст. 29 Закону України № 1961-IV страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, витрати пов'язані, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України..

Розрахунком страхового відшкодування було встановлено, що сума страхового відшкодування, завданого позивачу, як власнику транспортного засобу автомобілю марки ВАЗ-21213 держ.номер НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження при ДТП складає суму 7 673, 91 грн. - без урахування франшизи в розмірі 510 грн. від визначеної вартості відновлюваного з урахуванням значення коефіцієнтів фізичного зносу в розмірі 8 183,91 грн. (8 183,91 - 510 = 7 673, 91)

Пункт 6 статті 36 Закону України № 1961-IV передбачає, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

На підставі страхового акту № ОЦВ-12-10968/1 НАСК «Оранта» та відповідно поданої позивачем заяви про страхове відшкодування страхове відшкодування страховиком було визначено і виплачено 12.02.2014 року в розмірі 7 673,91 грн. Документів, яким підтвердили понесені витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП позивач страховій компанії не надавав, позовних вимог до НАСК «Оранта» про стягнення послуг евакуатора в розмірі 800 грн. не заявляв.

Суд приходить до висновку про те, що страхова компанія за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів свої зобов'язання по відшкодуванню заподіяної майнової шкоди ОСОБА_3 виконала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в добровільному порядку до звернення позивача до суду сплатив позивачу франшизу в розмірі 500 грн. Позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення 10 грн. - різниці між встановленим і сплаченим розміром франшизи не заявляла.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд вважає, що з урахуванням положень ст. 29 Закону України № 1961-IV, відповідно до якої обов'язок по відшкодуванню витрат, пов'язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання власника, покладається на страховика, тому ОСОБА_2 в цій частині позовних вимог є не належним відповідачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення 800 грн. за оплату послуг евакуатора та до НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування в сумі 2 508,58 грн., що складає різницю між вартістю відновлюваного ремонту без урахування значення коефіцієнтів фізичного зносу в розмірі 10 182,49 грн. та вартості відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнтів фізичного зносу складає в розмірі 8 183,91 грн (10 182,49 - 8 183,91= 2 508,58), є не обґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про відшкодування заподіяної моральної шкоди суд виходить з наступного.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення моральної шкоди ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_2 їй заподіяна моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях у зв'язку з його небажанням відшкодувати шкоду, в наслідок чого вона переживає, витрачає час на відвідування адвоката, експерта, суду, що доставляє додаткові незручності; заподіяну моральну шкоду визначає в розмірі 10 000 грн.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав.

Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з п.22.3 ст.22 Закону № 1961-IV потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому Страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого, визначеного в п.9.3 ст.9 Закону № 1961-IV. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 35 Закону № 1961-IV для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (Відповідачу) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування, зокрема, має міститися обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що її підтверджують відповідно до законодавства.

Судом встановлено і проти цього не заперечував представник позивача, що позивач ОСОБА_3 під час ДТП в автомобілі не перебувала, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я не отримала та відповідно не зверталася з заявою про сплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров'ю до страхової компанії, жодних документів, які б підтверджували факт шкоди здоров'ю страховику не надала, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування страховою компанією моральної шкоди ОСОБА_3

Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 з підстав, зазначених в позовній заяві, тому що відшкодування душевних страждань, які зазнавала позивач у зв'язку з небажанням відповідачами відшкодувати шкоду, заподіяну в наслідок ДТП діючим законодавством не передбачено.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з відсутністю матеріально-правових підстав.

Враховуючи, що позивачу в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, відповідно до положень ст.88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 368,60 грн. (а.с 1-4, 25) та 2000 грн. за надання юридичної допомоги адвокатом, не підлягають присудженню з відповідачів.

Керуючись статтями 3, 9, 12, 22, 28, 29, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV, ст. ст. 979, 988, 990, 1166, 1167, 1188 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, Приватне акціонерне товариство «Українська пожарно-страхова компанія» про стягнення страхових відшкодувань матеріальної та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі у зв'язку з відсутністю матеріально-правових підстав.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя