Постанова № 38822211, 20.05.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2014 р. Справа № 5023/4116/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Лакіза В.В.

при секретарі Фільшиній Н.І.

за участю представників:

апелянта (ТОВ "Новаагро Україна") - Білоголовська Л.А. (довіреність від 14.10.11);

ініціюючого кредитора - Кузьменко Н.В. (довіреність №91 від 16.07.13);

боржника - Добреля І.В. (довіреність від 10.04.14);

розпорядника майна - Саутенко С.О. (свідоцтво НОМЕР_1 від 20.02.13),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Новаагро Україна" (вх. №959 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.03.14 у справі № 5023/4116/11

за заявою Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект", м.Київ,

до Дочірнього підприємства "Племінний завод Курганський" АТ "ХАРІМПЕКС", с П'ятигірське Балаклійського району Харківської області,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.14 (суддя Савченко А.А.) задоволено заяву розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Саутенко С.О. про затвердження мирової угоди. Затверджено мирову угоду від 05.03.14 у справі №5023/4116/11 про банкрутство ДП "Племінний завод Курганський" АТ "ХАРІМПЕКС", укладену між кредиторами ДП "Племінний завод Курганський" АТ "ХАРІМПЕКС" в особі голови комітету кредиторів представника ПАТ "Атоменергокомплект" Кузьменко Н.В. та боржником - директором ДП "Племінний завод Курганський" АТ "ХАРІМПЕКС" Михайліченко А.М. з додатками №1-3 до мирової угоди, що є невід'ємною частиною угоди.

Кредитор, ТОВ "Новаагро Україна", із ухвалою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що місцевим господарським судом необгрунтовано відхилено пропозиції про введення процедури санації, просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для подальшого розгляду в іншому складі суду зі стадії розпорядження майном.

У судове засідання 29.04.14 апелянтом надано письмові пояснення, в яких ТОВ "Новаагро Україна" наполягає на необгрунтованості оскаржуваної ухвали та на доцільності проведення санації боржника.

Боржником - ДП "Племінний завод Курганський" АТ "ХАРІМПЕКС" - надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про відповідність мирової угоди вимогам чинного законодавства. Боржник просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна) Саутенко С.О. та ПАТ "Атоменергокомплект" також надали заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на те, що рішення комітету кредиторів про укладення мирової угоди грунтується на належним чином здійсненому аналізі фінансово-економічного стану боржника, просять залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою суду від 29.04.14 задоволено узгоджене клопотання учасників провадження, строк розгляду апеляційної скарги продовжено до 14.05.14 включно, відкладено розгляд справи на 14.05.14 та запропоновано учасникам процесу надати письмові пояснення щодо обставин даної справи.

Апелянтом, ТОВ "Новаагро Україна", 12.05.14 надано письмові пояснення, в яких зокрема зазначено, що спірна мирова угода не містить порядку (способу) виконання зобов'язань боржника перед окремими кредиторами; порушує права кредиторів 4 черги, до вимог якої віднесені вимоги ТОВ "Новаагро Україна", оскільки термін погашення зобов'язань протягом більш ніж 3 ріків не відповідає його інтересам; оскаржувана ухвала суду не містить положень про припинення повноважень розпорядника майна Саутенка С.О.; мирова угода не містить умов погашення поточної кредиторської заборгованості, що може призвести до порушення нової справи про банкрутство; оскаржувана ухвала не вирішує питання, пов'язані з судовими витратами у справі.

Боржником, ДП «Племінний завод Курганський» АТ «Харімпекс» надано письмові пояснення від 13.05.14 та від 14.05.14 із доданими доказами на підтвердження того, що показники фінансових результатів господарської діяльності структурного підрозділу даного підприємства включаються до фінансових результатів господарської діяльності боржника та відповідно баланс і фінансові звіти формуються на підставі даних бухгалтерського обліку структурного підрозділу та ДП «Племінний завод Курганський» АТ «Харімпекс»; крім того, боржником надано копії платіжних доручень на підтвердження розрахунків із кредиторами відповідно до умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.14.

Присутні в судовому засіданні представники ТОВ «Новаагро Україна», ДП «Племінний завод Курганський» АТ «Харімпекс», ПАТ "Атоменергокомплект" та арбітражний керуючий (розпорядник майна) Саутенко С.О. підтримали правову позицію, висловлену в наданих суду письмових поясненнях.

Інші учасники процесу, повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, не направили своїх представників для участі в судовому засіданні та не повідомили суд про причини їх неявки. За таких обставин колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників вказаних учасників процесу в даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників ТОВ "Новаагро Україна", ДП «Племінний завод Курганський» АТ «Харімпекс», ПАТ "Атоменергокомплект" та арбітражного керуючого (розпорядника майна) Саутенка С.О. в судовому засіданні, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У травні 2011 року публічне акціонерне товариство "Атоменергокомплект" звернулось до суду з заявою про визнання банкрутом Дочірнього підприємства "Племінний завод Курганський" АТ "Харімпекс". Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.11 було порушено справу про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Саутенка С.О., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

В силу п. 1-1 прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) в редакції Закону від 22.12.11 №4212-VІ, який набрав чинності 19.01.13, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом (окрім положень, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство та ліквідаційну процедуру).

Тому, враховуючи, що в даній справі провадження порушено 27.05.11, а також, що оскаржувана ухвала не стосується продажу майна в провадженні у справі про банкрутство і що в даній справі не було відкрито ліквідаційну процедуру - справу має бути розглянуто із застосуванням положень Закону в редакції, що була чинною на вищевказану дату.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.12 (т.8, а.с.68) затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів боржника - ДП "Племінний завод Курганський" АТ "Харімпекс" в кількості восьми заяв на загальну суму грошових вимог 1334017,95 грн.

05.11.12 зборами кредиторів ДП «Племінний завод Курганський» АТ «Харімпекс», на яких був присутній і представник апелянта, ТОВ «Новаагро Україна», обрано комітет кредиторів у складі представників кредиторів: ПАТ «Атоменергокомплект», ТОВ «Харімпекс», ПАТ «Харківський комбікормовий завод» (протокол зборів кредиторів №-1 від 05.11.12, т.9, а.с.18).

В подальшому комітетом кредиторів неодноразово (03.12.12, 28.10.13) укладалися мирові угоди, однак ухвалу господарського суду від 18.03.13 про затвердження мирової угоди від 03.12.12 було скасовано в апеляційному порядку з підстав недотримання вимог Закону при укладенні зазначеної угоди.

11.03.14 розпорядником майна було подано до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди від 05.03.14 у справі № 5023/4116/11 про банкрутство Дочірнього підприємства "Племінний завод Курганський" Акціонерного товариства "ХАРІМПЕКС" та припинення провадження по справі. До заяви (т.15, а.с.58) додано текст мирової угоди з додатками, протокол засідання комітету кредиторів №5 від 05.03.14, повідомлення кредиторів про прийняття комітетом рішення про укладення мирової угоди від 05.03.14 з відміткою про отримання копії мирової угоди з додатками.

ТОВ «Новаагро Україна» в суді першої інстанції висловлювало заперечення проти укладення та затвердження вищевказаної угоди, в апеляційній скарзі ним викладено аналогічні аргументи.

А саме, заявник посилається на те, що комітетом кредиторів і господарським судом було проігноровано пропозиції ТОВ «Новаагро Україна» і ТОВ «Молочна ферма» (запропоноване ТОВ «Новаагро Україна» в якості інвестора) щодо здійснення санації підприємства. Заявником апеляційної скарги також зазначено, що ТОВ «Новаагро Україна» і ТОВ «Молочна ферма» фактично були позбавлені можливості обговорення питання щодо затвердження мирової угоди, оскільки їхніх представників не було запрошено на засідання комітету кредиторів 05.03.14.

Стосовно даних аргументів колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 35 Закону, мирова угода у справі про банкрутство це домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформлюється угодою сторін.

Мирова угода в процедурі банкрутства - це механізм фінансового оздоровлення неплатоспроможного підприємства, яка створює баланс інтересів, вона є підсумком всієї процедури банкрутства та результатом всіх проведених спеціальних заходів по фінансовому оздоровленню боржника, передбачених процедурою банкрутства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону, мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону, господарський суд при розгляді мирової угоди зобов'язаний перевірити встановлений цим Законом порядок укладення мирової угоди та дослідити умови мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству.

Пунктом 12.4. Рекомендацій Вищого господарського суду України у "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04.06.04 встановлено, що оскільки мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство (стаття 4 Закону) господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, має перевірити: правомірність прийнятого комітетом кредиторів рішення, зокрема: чи було засідання комітету кредиторів правомочним, чи є повноваження у представників кредиторів брати участь у засіданнях комітету кредиторів та приймати рішення про укладення мирової угоди тощо; повноваження особи, яка є головою комітету кредиторів; дотримання порядку прийняття рішення про укладення мирової угоди, встановленого статтями 35-37 Закону; чи не суперечать умови мирової угоди законодавству; чи не порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб.

У відповідності до ч.8 ст.16 Закону, підготовка та укладення мирової угоди є виключною компетенцією комітету кредиторів.

Матеріалами справи підтверджується, а заявником апеляційної скарги не заперечується, що засідання комітету кредиторів 05.03.14 (на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди) є правомочним, представники кредиторів, що входять до комітету, наділені необхідним обсягом повноважень для участі в засіданнях комітету кредиторів та для прийняття рішення про укладення мирової угоди.

Як уже зазначалося, ТОВ «Новаагро Україна» не є членом комітету кредиторів, тому не запрошення представників даного товариства на засідання 05.03.14 не суперечить вимогам Закону - отже посилання апелянта на дану обставину суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з протоколу засідання комітету кредиторів №5 від 05.03.14 (т.15, а.с.75), учасниками даного засідання не було проігноровано пропозиції ТОВ «Новаагро Україна» і ТОВ «Молочна ферма» щодо санації боржника (як необгрунтовано стверджує заявник апеляційної скарги), а ретельно досліджено пакет документів стосовно умов проведення санації, запропонованих ТОВ «Новаагро Україна», та зроблено висновок, що аргументи на користь санації не є переконливими.

Зокрема, кредитори не погодилися з такою умовою санації як погашення поточної кредиторської заборгованості за рахунок стягнення дебіторської заборгованості (з огляду на складність та тривалість відповідних судових процедур), зазначили про відсутність доказів наявності у інвестора вільних коштів та про намагання ТОВ «Молочна ферма» отримати корпоративні права та майно підприємства за заниженою ціною, а саме, витративши 1334017,95 грн. на погашення реєстрової кредиторської заборгованості, отримати активи підприємства на суму 5 млн. грн., враховуючи, що умовами санації (т.15, а.с.32) передбачено набуття інвестором права власності на 100% активів боржника.

В апеляційній скарзі ТОВ «Новаагро Україна» посилається на те, що місцевим господарським судом необґрунтовано відхилено пропозиції щодо проведення санації. Вказане твердження, на думку колегії суддів, зроблено без урахування приписів ч.1 ст.17 Закону, відповідно до якої господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією.

Тобто зі змісту даної законодавчої норми вбачається, що правовою підставою для винесення вищевказаної ухвали є клопотання комітету кредиторів. Однак, як уже зазначалося, комітетом кредиторів було відхилено пропозицію щодо запровадження процедури санації.

У судовому засіданні 29.04.14 представником апелянта зазначено, що, на його думку, місцевий господарський суд повинен був відмовити в затвердженні мирової угоди та рекомендувати комітету кредиторів переглянути своє рішення щодо санації боржника. Однак на запитання колегії суддів - на яких нормах права ґрунтується дане твердження - відповіді надано не було. Наявність таких норм заперечувалася і іншими учасниками процесу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.14 (якою розгляд справи відкладено на 14.05.14) апелянту було запропоновано надати суду письмові пояснення із процесуальним обґрунтуванням вимог апеляційної скарги, зокрема, із зазначенням дій суду першої інстанції за результатами розгляду заяви про затвердження мирової угоди, які ТОВ "Новаагро Україна" вважало б правомірними, та норм чинного законодавства, на підставі яких, на думку апелянта, мали бути здійснені такі дії.

Однак у письмових поясненнях ТОВ «Новаагро Україна» від 12.05.14 апелянтом взагалі не висловлено правової позиції з даного питання. За таких обставин колегія суддів вважає аргументи апелянта щодо неналежного дослідження комітетом кредиторів та судом запропонованих умов санації - необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що в умовах санації (т.15, а.с.32) у графі «строк погашення» зазначено, що даний строк відраховується з моменту затвердження господарським судом мирової угоди (проти укладення якої апелянт заперечує). Представник апелянта в судовому засіданні 14.05.14 зазначив, що в даному випадку мала місце технічна помилка. На думку колегії суддів, допущення подібних помилок у документі, який неодноразово подавався ТОВ «Новаагро Україна» на розгляд комітету кредиторів та суду першої інстанції, додатково свідчить про не досить ретельну підготовку ТОВ «Новаагро Україна» відповідних пропозицій щодо санації боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитори визнали прийнятними умови мирової угоди, якою передбачено погашення вимог конкурсних кредиторів на умовах розстрочки боргів ДП "Племінний завод Курганський" АТ "ХАРІМПЕКС". При цьому і кредиторами, і судом першої інстанції в ході розгляду справи було взято до уваги ділову активність підприємства на якісному та кількісному рівні, тенденції розвитку, підтверджені Звітом за результатами аналізу фінансово-економічного стану Дочірнього підприємства "Племінний завод Курганський" Акціонерного товариства "ХАРІМПЕКС" від 01.10.13 виконаним незалежним аудитором СПД ОСОБА_6 (т.12, а.с.122).

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши вищевказаний звіт, суд першої інстанції дійшов переконливого висновку, що фінансовий стан боржника дозволяє погасити вимоги реєстрових кредиторів на запропонованих в угоді умовах шляхом їх розстрочення без втрати власності чи продажу корпоративних прав (які ТОВ «Новаагро Україна» пропонувало передати ТОВ «Молочна ферма»).

Апелянт вказує, що даний звіт не може бути підставою для висновків про відсутність ознак стійкої неплатоспроможності боржника, зазначаючи, зокрема, що в матеріалах справи та в звіті відсутні відомості про відокремлений структурний підрозділ боржника у Чернівецькій області.

Однак, як вбачається з письмових пояснень з додатками, наданих боржником 13.05.14, показники фінансових результатів господарської діяльності структурного підрозділу даного підприємства включаються до фінансових результатів господарської діяльності боржника та відповідно баланс і фінансові звіти формуються на підставі даних бухгалтерського обліку структурного підрозділу та ДП «Племінний завод Курганський» АТ «Харімпекс».

Колегія суддів зазначає, що інші заперечення апелянта, пов'язані з наведеними у звіті даними про фінансовий стан боржника (зокрема, про те, що наявність значної суми поточної кредиторської заборгованості в розмірі 37 млн. грн. може призвести до порушення нової справи про банкрутство а можливо, і до визнання підприємства банкрутом у подальшому), фактично є припущеннями і не можуть бути підставою для висновку про відсутність у боржника можливості виконати умови мирової угоди.

Тому твердження апелянта, зроблене на підставі зазначених припущень, про те, що мирова угода не спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нею, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що не відповідають змісту ч.3 ст.203 ЦК України, на яку посилається ТОВ «Новаагро Україна».

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що, як вбачається з протоколу засідання комітету кредиторів №5 від 05.03.14, комітетом кредиторів в ході даного засідання було досліджено не лише вищевказаний звіт, але і іншу інформацію та документи щодо фінансового стану боржника, які включають дані статистичної звітності, договори купівлі-продажу та поставки сировини підприємства-боржника, договори оренди, іншу фінансово-господарську документацію підприємства та прийнято одностайне рішення укласти мирову угоду в запропонованій розпорядником майна та підприємством боржника редакції.

Наявність у боржника можливості для розрахунків із кредиторами згідно з умовами мирової угоди, яка фактично вже виконується сторонами, підтверджується також поясненнями, наданими боржником у судове засідання 14.05.14, відповідно до яких ДП «Племінний завод Курганський» АТ «Харімпекс» здійснює розрахунки з кредиторами відповідно до встановлених строків виконання вимог кредиторів 2 черги (з 10 по 15 число місяця, в якому здійснюється оплата, додаток №2 до мирової угоди, т.13, а.с.52).

Колегія суддів зазначає, що умовам мирової угоди судом першої інстанції було надано належну правову оцінку та зроблено обґрунтований висновок, що дана угода укладена у відповідності до вимог законодавства, не містить положень, які б порушували права чи інтереси кредиторів, та надасть можливість відновити платоспроможність боржника.

В апеляційній скарзі заявник стверджує, що всупереч приписам ч.1 ст.35 Закону (відповідно до якої під мирової угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами), стороною мирової угоди не визначені кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів, а зазначено «Кредитори… в особі Голови комітету кредиторів»; всупереч ч.4 ст.37 Закону (якою встановлено, що мирова угода має містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника) мирова угода не містить конкретних строків та порядку виконання зобов'язань боржника перед окремими кредиторами; положення п.2.6.1 мирової угоди про те, що вимоги кредиторів четвертої черги (до яких належить ТОВ «Новаагро Україна») погашаються протягом 12 місяців, щомісяця наступного за місяцем, у якому відбулось повне погашення вимог кредиторів попередньої черги - на думку апелянта, зазначені умови ставлять в нерівне положення кредиторів однієї черги і не забезпечують дотримання вимог ч.3 ст.36 Закону про те, що для кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

Стосовно даних тверджень колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.3, 5 ст.35 Закону, рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Отже, твердження апелянта про необхідність зазначення стороною у мировій угоді окремо кожного кредитора, на думку колегії суддів, є безпідставними та такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні змісту ст.35 Закону.

Відповідно до п.4 ст.37 Закону, мирова угода має містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

При цьому, відповідно до ст.252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Пунктом 2.6.1 мирової угоди від 05.03.14 встановлено, що виконання зобов'язань перед кредиторами 4ї черги згідно з реєстром вимог кредиторів (1119031,36 грн.) боржник зобов'язується погасити грошовими коштами або шляхом заліку зустрічних однорідних вимог в разі існування чи виникнення таких, пропорційно сумі вимог кожного кредитора цієї черги, в порядку, розмірах та строки згідно з графіками погашення заборгованості конкурсних кредиторів, які є додатками №2 та №3 до мирової угоди. Погашення вимог кредиторів 4ї черги відбувається щомісяця починаючи з місяця наступного за місяцем, в якому відбулось повне погашення вимог кредиторів попередньої черги. Погашення вимог кредиторів 4ї черги відбувається протягом 12 місяців. Як вбачається з додатків до мирової угоди, у відповідних графіках зазначено строк - місяць погашення заборгованості перед кредиторами кожної наступної черги.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про невизначеність строків та порядку погашення зобов'язань перед кредиторами. Крім того, як вбачається з графіку погашення заборгованості (додаток №2 до мирової угоди), для кредиторів однієї черги (зокрема, четвертої, до якої віднесено вимоги ТОВ «Новаагро Україна» та членів комітету кредиторів - ПАТ «Атоменергокомплект», ТОВ «Харімпекс», ПАТ «Харківський комбікормовий завод» - які висловили згоду на укладення мирової угоди) встановлено однакові умови.

Таким чином, твердження апелянта про те, що згідно з п.2.6.1 мирової угоди, вимоги одного з кредиторів четвертої черги можуть бути погашені 10 числа місяця, в якому відбувається погашення, а вимоги іншого кредитора 15 числа цього ж місяця, тобто фактично через 5 днів - мають характер припущень і не можуть бути підставою для визнання умов мирової угоди такими, що не відповідають чинному законодавству.

Посилання ТОВ «Новаагро Україна» на те, що термін погашення зобов'язань протягом більше ніж трьох років не відповідає інтересам даного товариства, колегія суддів також відхиляє як необґрунтовані, враховуючи, що вказану угоду було схвалено комітетом кредиторів у встановленому законом порядку.

Як уже зазначалося вище, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.14 апелянту було запропоновано надати суду письмові пояснення із процесуальним обґрунтуванням вимог апеляційної скарги з урахуванням питань, що були предметом дослідження в судовому засіданні 29.04.14.

Однак, як вбачається з наданих суду письмових пояснень ТОВ «Новаагро Україна» від 12.05.14, вказану вимогу суду апеляційної інстанції апелянтом виконано не було, а натомість викладено нові аргументи - зокрема, про те, що оскаржувана ухвала не містить положень про припинення повноважень розпорядника майна Саутенка С.О. та не вирішує питання, пов'язані з судовими витратами у справі.

Стосовно вказаних аргументів, колегія суддів зазначає, що повноваження розпорядника майна після затвердження судом мирової угоди припиняються в порядку, передбаченому ч.7 ст.38 Закону, а питання, пов'язані з судовими витратами у справі, можуть бути вирішені відповідно до ст.88 ГПК України, шляхом прийняття додаткової ухвали. Тобто дані обставини, на які посилається апелянт, також не спростовують висновків місцевого господарського суду про відповідність умов мирової угоди чинному законодавству і про дотримання прав кредиторів при її укладенні та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, аргументи заявника скарги ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Новаагро Україна" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.03.14 у справі №5023/4116/11 залишити без змін.

Повний текст постанови підписано 19.05.14.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Лакіза В.В.