Рішення № 38822183, 19.05.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2014 р.Справа № 922/502/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Український центр радіочастот" в особі Харківської філії ДП "Український державний центр радіочастот", м. Харків до ТОВ "Будівництво Пан-Україна", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Мазепа Д.Г., дов. № 31-03/14 від 31.03.14 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Український центр радіочастот" в особі Харківської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.04.14 р., яка була прийнята судом) стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво Пан-Україна" збитки в сумі 2827,00 грн. та 1827,00 грн. судового збору, мотивуючи свої вимоги виявленим перевіркою Державною фінансовою інспекцією завищенням вартості виконаних робіт за договором підряду № 06/10 від 18.07.11 р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.05.14 р. по 19.05.14 р., для надання позивачем додаткових документів.

Представник позивача в судовому засіданні 19.05.14 р. підтримав свій позов, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 19.05.14 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, письмовий відзив не надав.

На адресу суду повернулись копії всіх ухвал господарського суду Харківської області по справі, які були направлені на адресу відповідача, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Вищезазначені ухвали були направлені на адресу: 61144, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 79, кв. 228, відповідно до відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між сторонами був укладений договір підряду на виконання робіт (далі - договір) № 06/10 від 18.07.2011 р. (а.с. 10-11), відповідно до умов якого, Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" (замовник, позивач) доручив, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівництво Пан-Україна" (підрядник, відповідач) перейняв на себе виконання робіт по ремонту системи електропостачання та освітлення будівлі по вул. 1-й Кінної Армії м. Харкова з частковою заміною електроустаткування та силової електропроводки будівлі.

Ціна цього договору становила 34304,16 грн. з ПДВ (п. 2.1 договору).

Відповідно до умов договору, відповідач виконав роботи на загальну суму 34304,16 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт за липень 2011 року (а.с. 12-16), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Позивачем, в свою чергу, за виконані відповідачем роботи у 2011 році проведено розрахунки в повному обсязі на суму 34304,16 грн.

В 2013 році Державною фінансовою інспекцією України була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" за період з 01.07.2011 р. по 31.08.2013 р., за результатами якої складена довідка №810-40 від 05.12.2013 року (а.с. 19-23).

У вищезазначеній довідці Державною фінансовою інспекцією України було зазначено, зокрема, що внаслідок невірного застосування ТОВ "Будівництво Пан - Україна" ресурсної елементної кошторисної норми М8-411-1 "Рукав металевий, зовнішній діаметр до 48 мм" в акті форми №КБ-2в з ремонту системи електропостачання та освітлення в будівлі ХФ УДЦР за адресою: м. Харків, вул. 1-ї Кінної Армії, буд. 63, що є порушенням групи 411 Державних будівельних норм Д.2.3-8-99 "Електротехнічні установки", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.11.1999 №270 (зі змінами), відповідачем була завищена вартість виконаних робіт за листопад 2011 року на суму 2827,00 грн. з ПДВ.

З метою усунення виявлених порушень, відповідно до п.7. ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", державною фінансовою інспекцією України до Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" було направлено Вимогу про усунення порушень від 27.01.2014 № 810-17/345 (а.с.17-18).

11.11.13 р. позивач звернувся до відповідача листом за вих.№ 1505 (а.с. 30), в якому просив провести корегування вартості виконаних робіт та повернути кошти в сумі 2827,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Проте, вищезазначений лист був повернутий позивачу з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Після чого, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позов.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено, між сторонами у справі склались правовідносини підряду.

В силу ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується, на свій ризик, виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 858 ЦК України унормовано відповідальність підрядника за неналежну якість роботи. Так, ч. 3 ст. 858 ЦК України передбачено, що якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків.

Нормами ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на положення ст. 22 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує свої вимоги виявленим перевіркою Державною фінансовою інспекцією завищенням вартості виконаних робіт за договором підряду № 06/10 від 18.07.11 р., що відображено в довідці Державної фінансової інспекції України №810-40 від 05.12.2013 року.

Проте, суд, дослідивши надані позивачем докази, приходить до висновку, що довідка Державної фінансової інспекції України №810-40 від 05.12.2013 року не є належним доказом протиправної поведінки відповідача підчас виконання підрядних робіт за договором підряду № 06/10 від 18.07.11 р., виходячи з наступного.

Як вже було зазначено, на виконання умов спірного договору, сторонами був складений акт здачі-приймання виконаних робіт за липень 2011 року, в якому зазначено про виконання робіт на загальну суму 34304,16 грн., що становить ціну договору. Інші акти здачі-приймання виконаних робіт за договором підряду № 06/10 від 18.07.11 р. сторонами не складались.

В той же час, у довідці Державної фінансової інспекції України №810-40 від 05.12.2013 року (а.с. 22) зазначено, що відповідачем була завищена вартість виконаних робіт за листопад 2011 року на суму 2827,00 грн. з ПДВ.

Таким чином, враховуючи, що роботи за спірним договором були проведені в липні 2011 року, а в довідці вказано про завищення вартості виконаних робіт за листопад 2011 року, суд приходить до висновку, що надані докази не підтверджують протиправної поведінки відповідача підчас виконання робіт за договором підряду № 06/10 від 18.07.11 р.

За таких підстав, вимоги позивача є позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у позові, що порушує умови ст. 33 ГПК України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В зв'язку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, сплачені судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.05.2014 р.

Суддя Т.В. Інте