Ухвала суду № 38822143, 14.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

14 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/5242/13-а

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

розглянувши в місті Одесі в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року по справі за поданням Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про зупинення видаткових операцій на рахунках, -

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2013 року Державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області) звернулась до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банківських установах.

В обґрунтування подання зазначалось, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області з 14 травня 2009 року за № 8375. У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу в сумі 44995 грн. 47 коп., ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області 10 грудня 2013 року на адресу відповідача надіслано податкову вимогу за № 109-11 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 надіслано лист від 10 грудня 2013 року за № 5259/10/14-05-17-123 про надання документів для проведення опису майна у податкову заставу в термін до 20 грудня 2013 року. Актом від 23 грудня 2013 року за № 17-00/НОМЕР_1 встановлено відмову платника податків від опису майна у податкову заставу, що відповідно до п. 89.4 ст. 89 ПК України є підставою для звернення органу державної податкової служби до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року подання ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області задоволено. Зупинено видаткові операції на рахунках ФОП ОСОБА_1, що знаходяться в банківських установах.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ФОП ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права, а саме п. 56.15 ст. 56 ПК України. Так, судом не прийнято до уваги, що податкову вимогу від 10 грудня 2013 року за № 109-11 та вимогу щодо виділення майна, на яке розповсюджується право податкової застави, від 10 грудня 2013 року за № 5259/10/14-05-17-123 було оскаржено в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Миколаївській області, а тому сума податкового боргу є неузгодженою. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області з 14 травня 2009 року за № 8375.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу в сумі 44995 грн. 47 коп., ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області 10 грудня 2013 року на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено податкову вимогу за № 109-11 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 надіслано лист від 10 грудня 2013 року за № 5259/10/14-05-17-123 про надання документів в термін до 20 грудня 2013 року для проведення опису майна у податкову заставу.

Актом від 23 грудня 2013 року за № 17-00/НОМЕР_1 встановлено відмову платника податків від опису майна у податкову заставу.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що податковим органом вчинено встановлені податковим законодавством дії, спрямовані на погашення податкового боргу платника податків, що передують зверненню до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 88.1 ст. 88 названого Кодексу з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

На підставі п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.4 ст. 89 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Як встановлено матеріалами справи, у зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу в сумі 44995 грн. 47 коп., податковим органом на адресу ФОП ОСОБА_1 надіслано податкову вимогу від 10 грудня 2013 року за № 109-11.

Крім того, податковим керуючим прийнято рішення від 10 грудня 2013 року про опис майна ФОП ОСОБА_1 у податкову заставу, на підставі якого підприємцю надіслано лист від 10 грудня 2013 року за № 5259/10/14-05-17-123 про надання документів в термін до 20 грудня 2013 року для проведення опису майна у податкову заставу.

Актом податкового керуючого від 23 грудня 2013 року за № 17-00/НОМЕР_1 встановлено відмову платника податків від опису майна у податкову заставу.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про задоволення подання податкового органу про зупинення видаткових операцій на рахунках ФОП ОСОБА_1 відповідає наведеним вище положенням ст. 89 ПК України.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на неможливість зупинення видаткових операцій на його рахунках у зв'язку із неузгодженістю суми грошового зобов'язання з огляду на наступне.

Відповідно до підпунктів 14.1.153 та 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пунктам 56.2 та 56.3 ст. 56 Кодексу у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

На підставі п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Системний аналіз наведених вище положень Податкового кодексу України призводить до висновку, що подана платником податків з дотриманням установлених Кодексом строків скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні).

Проте, надіслана на адресу платника податків податкова вимога не є рішенням, що визначає податкове зобов'язання, оскільки податкова вимога, як зазначено вище, є письмовою вимогою контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, тобто вже узгодженого грошового зобов'язання.

Із врахуванням викладеного, на правовідносини, пов'язані із оскарженням платником податків надісланої на його адресу податкової вимоги, не можуть розповсюджуватися положення п. 56.15 ст. 56 ПК України.

При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідачем при оскаржені податкової вимоги не виконано передбаченого п. 56.5 названої статті Кодексу обов'язку одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня письмово повідомити контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 183-3, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: