Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.
Суддя-доповідач - Білак С. В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2014 року справа №812/10747/13-а Приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі № 812/10747/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська типографія" до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000322270 від 18.12.2013 року,-
ВСТАНОВИВ:
27 грудня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганська типографія" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000322270 від 18.12.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 42001 грн., в тому числі за основним платежу - 33601 грн. та штрафних санкцій - 8400 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року позов було задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000322270 від 18.12.2013 року Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що протягом перевіряємого періоду позивачем було сформовано податковий кредит за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол».
Головною умовою формування податкового кредиту за господарськими операціями з придбання товарів є лише їх фактичне отримання, підтверджене належним чином оформленими відповідними первинними документами.
Під час проведення перевірки, а також розгляду заперечень на акт перевірки, а також судового розгляду справи, на підтвердження формування податкового кредиту протягом перевіряємого періоду позивачем не було надано жодного первинного документа, який би підтверджував переміщення товару від Продавця (ТОВ «Вектра 3000») до Покупця (ТОВ «Луганська типографія»), а отже його фактичного отримання будь-то автомобільним чи залізничним транспортом.
Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, у даному випадку - товаро-транспортних накладних або залізничних накладних.
Тільки товаро-транспортна накладна, а не видаткова накладна є відповідно до «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 РОКУ № 363, єдиний для усіх учасників транспортного процесу юридичний документ на підставі якого здійснюється списання товарно-матеріальних цінностей, обліку та шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (далі-наказ № 363).
Таким чином, відсутність вказаного первинного документу позбавляє права на оприбуткування товару, отриманого позивачем від ТОВ «Вектра 3000».
Позиція суду, стосовно того, що належним чином оформлені, первинні документи, які були надані позивачем під час розгляду справи, є достатнім підтвердженням отримання товару від вказаного контрагента, та як наслідок - правомірне формування податкового кредиту протягом перевіряємого періоду не є обґрунтованою, оскільки наявність податкових накладних не є достатнім свідченням дійсного виконання поставок товару позивачеві, а за відсутності фактичного отримання товару, що оформлено належними первинними документами, зазначені первинні документи є лише підтвердженням документообігу, а не фактичного отримання товару.
З урахуванням того, що ТОВ «Вістол» не має основних та оборотних фондів, під час проведення перевірки не було додатково досліджено можливість надання послуг охорони згідно вказаного договору, а саме: наявність графіків чергування, журналів здачі об'єкту під охорону. Крім того, не з'ясовано у посадових осіб платника питання, яким чином здійснювалося ідентифікація осіб, які здійснювали охорону об'єкту щодо їх належності до ТОВ «Вістол».
Перевіркою податкового органу, за результатами якої прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, встановлена неможливість здійснення з боку ТОВ «Вектра 3000 та ТОВ «Вістол» господарської діяльності, оскільки відсутні необхідні для цього трудові та матеріальні ресурси.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період з 27.11.2013 року по 02.12.2013 року на підставі службового посвідчення серії УЛГ №091936, виданого Ленінською ОДПІ у м.Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області 16.03.2011 року, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Даніхно Г.В., в рамках кримінального провадження №32013030000000123, згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розд. І, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст.79 гл. 8 розд. ІІ Податкового кодексу України та відповідно до наказу Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області від 25.11.2013 року № 634, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська типографія" з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року по взаємовідносинам з ТОВ "Вектра 3000" та ТОВ "Вістол".
За результатами проведеної перевірки складено акт від 05.12.2013 року №345/12-36-22-03/09/33923211, яким встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 33 601,00 грн., в тому числі за квітень 2013 року - 833,00 грн., за травень 2013 року - 833,00 грн., за червень 2013 року - 7 210,00 грн., за липень 2013 року - 5 901,00 грн., за серпень 2013 року - 11 781,00 грн., за вересень 2013 року - 7 043,00 грн.
18 грудня 2013 року Ленінською ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області року на підставі акту перевірки від 05.12.2013 року №345/12-36-22-03/09/33923211 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000322270, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 42 001,00 грн., у тому числі 33 601,00 грн. - за основним платежем, 8 400,00 грн. - за штрафними санкціями.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2013 року між ТОВ "Вістол" (Охоронна фірма) та ТОВ "Луганська типографія" (Замовник) укладено договір № 0104 про охорону виробничих об'єктів, згідно п. 1 якого Замовник передає, а Охоронна фірма приймає під охорону об'єкти, розташовані за адресою: м.Луганськ, вул.Оборонна, 122.
Виконання зазначеного договору підтверджується податковими накладними №63 від 11.04.2013 року, № 63 від 20.05.2013 року, № 93 від 18.06.2013 року, № 55 від 10.07.2013 року, № 145 від 22.08.2013 року, № 241 від 30.09.2013 року, актами виконаних робіт №003004/01042013 від 30.04.2013 року, №003105/01042013 від 31.05.2013 року, №003006/01042013 від 30.06.2013 року, №003107/01042013 від 31.07.2013 року, №003108/01042013 від 31.08.2013 року, № 238 від 30.09.2013 року, платіжними дорученнями №100 від 11.04.2013 року, № 130 від 20.05.2013 року, № 156 від 18.06.2013 року, № 181 від 10.07.2013 року, № 218 від 22.08.2013 року, № 242 від 09.10.2013 року, № 251 від 17.10.2013 року.
12 червня 2013 року між ТОВ "Вектра 3000" (Продавець) та ТОВ "Луганська типографія" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1206-007, згідно п. 1 якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар, визначений у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.
Виконання вищевказаного договору підтверджується податковими накладними №276 від 11.06.2013 року, № 40 від 01.07.2013 року, № 93 від 02.08.2013 року, № 832 від 30.08.2013 року, № 55 від 02.09.2013 року, видатковими накладними № 276 від 11.06.2013 року, № 40 від 01.07.2013 року, № 93 від 02.08.2013 року, № 832 від 30.08.2013 року, № 55 від 02.09.2013 року, № 55 від 02.09.2013 року, платіжними дорученнями № 186 від 11.07.2013 року, № 191 від 18.07.2013 року, № 195 від 25.07.2013 року, № 204 від 07.08.2013 року, № 205 від 09.08.2013 року, № 206 від 12.08.2013 року, № 217 від 22.08.2013 року, № 222 від 29.08.2013 року, № 227 від 05.09.2013 року, № 237 від 13.09.2013 року, № 248 від 14.10.2013 року, № 272 від 06.11.2013 року.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності позивача з ТОВ "Вектра 3000" та ТОВ "Вістол", а відповідно здійснення певних витрат, є первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем одержано від ТОВ "Вістол" та ТОВ "Вектра 3000" податкові накладні, тобто з боку позивача виконано усі передбачені законом умови щодо отримання податкового кредиту.
Що стосується висновків податкового органу щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ "Вістол", а також між позивачем та ТОВ "Вектра 3000", суд приходить до наступного.
Відповідач, роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.
Жодним нормативно-правовим актом не визначено право контролюючого органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.
Матералами справи підтверджено, що будь-яких порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі № 812/10014/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вістол" до Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано Головне управління Міндоходів у Луганській області поновити в автоматизованій системі "Податковий блок" дані щодо задекларованих ТОВ "Вістол" податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 36 744 444,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 34 997 092,00 грн., які було вилучено на підставі акту перевірки № 2/22/32926534 від 13.11.2013 року.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі № 812/10014/13-а залишено без змін.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі № 812/9874/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектра 3000" до Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, зобов'язано Головне управління Міндоходів у Луганській області поновити в автоматизованій системі "Податковий блок" дані щодо задекларованих ТОВ "Вектра 3000" податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 82 276 511,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 81 252 372,00 грн., які було вилучено на підставі акту перевірки від 13 листопада 2013 року № 1/22/37377252.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі №812/9874/13-а залишено без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою суду першої інстанції у справі № 812/10014/13-а встановлено безпідставність коригування контролюючим органом в АІС "Податковий блок" показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, визначених ТОВ "Вістол" в деклараціях з податку на додану вартість з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2013 року, на підставі акту перевірки № 2/22/32926534 від 13.11.2013 року. Дії відповідача з коригування задекларованих платником податків (позивачем) показників у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку наявні висновки акту перевірки про встановлені порушення податкового законодавства, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, яке б було прийнято за наслідками порушень, встановлених актом перевірки.
Постановою суду першої інстанції у справі № 812/9874/13-а встановлено неправомірність внесення до АІС "Податковий блок" коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ "Вектра 3000" та зазначив, що ГУ Міндоходів у Луганській області не мало жодних правових підстав щодо можливості коригування контролюючим органом показників податкового зобов'язання та податкового кредиту платника податків на підставі висновків акту перевірки без винесення та подальшого узгодження податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що податковий орган при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі № 812/10747/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська типографія" до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000322270 від 18.12.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В.Білак
Судді Т.Г. Гаврищук
М.Г.Сухарьок
Судове рішення № 38822096, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/10747/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: