Постанова № 38821998, 22.05.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2014 року Чернігів Справа № 825/1219/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

представника позивача - Пилипенка Є.М.,

представника Головного управління Державної казначейської служби України

у Чернігівській області - Біркун Т.М.,

представника Управління Державної казначейської служби України

в Ніжинському районі Чернігівської області - Удовика О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, Управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділу державної виконавчої служби Ніжинського районного управління юстиції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області (далі - ГУДКС України в Чернігівській області, відповідач -1), Управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області (далі - УДКС України в Ніжинському районі, відповідач -2 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділу державної виконавчої служби Ніжинського районного управління юстиції в Чернігівській області( далі - відділ ДВС Ніжинського РУЮ, третя особа) в якому, з урахуванням уточнення, просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо невиконання платіжного доручення №7760 від 10.01.2014 відділ ДВС Ніжинського РУЮ про перерахування на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» боргу в сумі 74443,99 грн.; зобов'язати УДКС України в Ніжинському районі перерахувати на користь позивача кошти у розмірі 74443,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі виконавчого листа Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області №2-715/10 від 14.05.2010, 24.09.2013 відділом ДВС Ніжинського РУЮ видано розпорядження №35881545/3 про перерахування на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» боргу в сумі 74443,99 грн. та того ж дня направлено до УДКС України в Ніжинському районі платіжне доручення №7760 від 24.09.2013 про перерахування на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» зазначеного боргу в сумі 74443,99 грн. Згідно вимог ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» відповідач мав перерахувати кошти протягом трьох операційних днів на рахунок позивача. Проте, всупереч вказаним вимогам, платіжне доручення не виконане, кошти на рахунок позивача у визначений законодавством строк не перераховані. Позивач вказує, що відповідач безпідставно не виконує вищевказане платіжне доручення, тому ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» звернулось до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - 1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до ст. 43, 47 Бюджетного кодексу України та Положення про Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 №122, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України. Позивач не є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів та не перебуває на обслуговуванні ні в Головному управлінні ні в Ніжинському управлінні. Платіжне доручення №7760 від 10.01.2014 до Головного управління не надходило. Оскільки відділ ДВС Ніжинського РУЮ перебуває на обслуговувані в УДКС України в Ніжинському районі, яке є окремою юридичною особою, вимоги позивача до ГУДКС України у Чернігівській області є безпідставними.

Представник відповідача - 2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно роз'яснення уповноваженого органу - Національного банку України від 11.07.2011 №25-210/1686-8260 Державна казначейська служба України не являється банком, в розумінні Закону України «Про банки та банківську діяльність», а тому на нього не поширюються вимоги вказаного закону. Також відповідач зазначив, що на даний час платіжне доручення відділу ДВС Ніжинського РУЮ №7760 від 10.01.2014 на суму 74443,99 грн. знаходиться на виконанні в Управлінні, проте, недостатнє наповнення єдиного казначейського рахунка органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, відволікання коштів єдиного казначейського рахунка зменшує рівень його ліквідності, звужує можливості Казначейства України щодо забезпечення розрахунково-касового обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив та заперечень на позов не подав.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні в відділі ДВС Ніжинського РУЮ знаходиться виконавчий лист №2-715/10, виданий Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 14 травня 2010 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості у розмірі 253181,07 грн.

В ході примусового виконання вищевказаного рішення суду було звернуто стягнення на нерухоме майно боржника, що передано в іпотеку Банку та реалізовано через прилюдні торги.

Державним виконавцем ДВС Ніжинського РУЮ 24 вересня 2013 року видано розпорядження № 35881545/3 про перерахування на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» боргу в сумі 74443,99 грн.

Відділом ДВС Ніжинського РУЮ 24 вересня 2013 року направлено до УДКС України в Ніжинському районі платіжне доручення №7760 від 24.09.2013 про перерахування на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» зазначеного боргу в сумі 74443,99 грн.

Відділ ДВС Ніжинського РУЮ відповідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 виконав усі дії щодо перерахування коштів стягувачу. Проте, станом на 21.05.2014 кошти стягувачу не перераховані.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

За приписами пункту 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до пункту 8.4 статті 8 вказаного Закону, міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Порядок зарахування стягнутих сум на виплату їх стягувачу регламентовано п. 12.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.

Відповідно пункту 12.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках. Відповідно до п, 12.18 зазначеної Інструкції, при перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень (розпоряджень).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що органи державної виконавчої служби зобов'язані відкрити депозитні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум, а останні обслуговувати їх з метою обліку депозитних коштів боржників і зарахування їх стягувачам.

Відповідно до положень Указу Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011 «Про положення про Державну казначейську службу України», Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).

Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

З урахуванням викладеного, оскільки Держказначейство є учасником системи електронних платежів, суд вважає відповідача суб'єктом регулювання Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Отже, Законом передбачений обов'язок казначейської служби здійснити перерахунок коштів, а також встановлений триденний строк для перерахування коштів.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлюються Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Відповідно до пункту 2.19 Інструкції розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Згідно пункту 3.5. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Суд зазначає, що Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Кошти, які надійшли на депозитний рахунок відділу ДВС Ніжинського РУЮ від примусового виконання виконавчого листа Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області №2-715/10 від 14.05.2010, не є надходженнями до бюджету або бюджетними витратами, а тому вони не є бюджетними коштами відповідно п. 11 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України.

Отже, Бюджетний кодекс України не регулює відносини щодо розподілу не бюджетних коштів, порядку та строків виконання платіжних доручень, тому відповідач не в праві був розпоряджатися даними коштами на свій розсуд.

Також, суд не погоджується з доводами відповідача, що при проведенні видаткових операцій органи Державної казначейської служби України повинні в першу чергу забезпечити виконання захищених статей видатків передбачених частиною 2 статтею 55 Бюджетного кодексу України, у зв'язку з чим виплата на виконання рішення суду може бути відстрочена доки не з'являться фінансові можливості в Державному бюджеті здійснити таке фінансування.

З такими доводами суд не погоджується, оскільки вони суперечать загальним принципам правосуддя та сталій практиці розгляду справ Європейським судом з прав людини.

Так, відповідно до положень статті 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Зазначений принцип закріплений також в статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також суд має зазначити, Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» зауважив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Судом при розгляді справи були враховані положення частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За таких обставин, судові витрати у розмірі 73,08 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, пл. Заньковецької, буд. 4), щодо невиконання платіжного доручення № 7760 від 10 січня 2014 року відділу державної виконавчої служби Ніжинського районного управління юстиції в Чернігівській області про перерахування на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» боргу у сумі 74443 грн. 99 коп.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в Ніжинському районі Чернігівської області перерахувати на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (р/р 2909.3.000090081, МФО 300937, код ЄДРПОУ 25745867) кошти у розмірі 74 443 (сімдесят чотири тисячі чотириста сорок три) грн. 99 коп.

Стягнути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м.Чернігів/ 22030001) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (14027, м. Чернігів, вул. Рокоссовського, 21, код ЄДРПОУ 25745867) судові витрати в сумі 73,08 грн., відповідно до платіжного доручення №27477 від 15 квітня 2014 року.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Суддя В.І. Д'яков