Ухвала суду № 38820498, 20.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2014 р. м. Київ К/800/19037/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: Маісурадзе З.А.

відповідача: Чілібі В.В.

прокуратури: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 року

у справі № 2а-6261/09/0870

за позовомСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової службидоЗакритого акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат»за участюПрокуратури Запорізької областіпроприйняття рішення про сплату податкових зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі по тексту - позивач, СДПІ) звернулась з позовом до Закритого акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат» (далі по тексту - відповідач, ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат») за участю Прокуратури Запорізької області про прийняття рішення про сплату податкових зобов'язань.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року в задоволенні позовних вимог СДПІ відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 року апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У запереченні на касаційну скаргу ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу СДПІ залишити без задоволення.

Крім того, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із клопотанням про заміну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на її правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості заявленого клопотання та наявності підстав для його задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено акт від 07.04.2008 року №177/08-04/00373847.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 4.1 ст. 4, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - у січні-вересні 2007 року внаслідок реалізації товарів за цінами, нижчими за звичайні, занижено податок на додану вартість у 2007 році на суму 13898181,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, 18.04.2008 року СДПІ прийнято рішення про нарахування ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» податкових зобов'язань з використанням непрямого методу (з метою визначення звичайної ціни) при відсутності підтвердження розрахунків, наведених у декларації, наявним документам обліку.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.01.2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 року у справі №2а-45/10/0870, визнано нечинним та скасовано рішення СДПІ про нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу (з метою визначення звичайної ціни) при відсутності підтвердження розрахунків, наведених у декларації, наявним документам обліку від 18.04.2008 року.

Згідно вищевказаних судових рішень у справі № 2а-45/10/0870, судами було встановлено, що нарахування СДПІ податкових зобов'язань з використанням непрямого методу ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» здійснено необгрунтовано.

Також, зазначено, що СДПІ при визначенні сум податкових зобов'язань за непрямими методами ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», керувалось «Методичними рекомендаціями визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами».

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З матеріалів справи вбачається, що СДПІ не надано акту перевірки визначення сум податкового зобов'язання за непрямими методами, який би був затверджений особою, яка прийняла рішення про застосування непрямих методів.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази надіслання ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», у встановленому порядку податкового повідомлення, в якому б була зазначена нарахована за непрямими методами органом державної податкової служби сума податкового зобов'язання, належна до сплати; опис методів, які при цьому були застосовані, а також сума штрафних санкцій (за їх наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини відбувались у 2007 році.

Відповідно до вимог пп. 4.3.3. та пп. 4.3.4. п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків.

Однак, Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами, на час перевірки не була затверджена.

Отже, суди дійшли вірного висновку, що позивачем не доведена узгодженість податкового зобов'язання ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» з податку на додану вартість в сумі 27796362,00 грн. (основний платіж -13898181,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 13898181,00 грн.) та, відповідно, й можливість звернення до суду з адміністративним позовом про прийняття судом рішення про сплату податкових зобов'язань.

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов