Ухвала суду № 38820493, 20.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 року м. Київ К/800/10532/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтіка»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 р.

у справі № 2а-7809/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтіка»

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Державної податкової служби

про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтіка» (далі - позивач, ТОВ «Балтіка») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Краматорську) про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2012 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську №0003441503/0/50200/10/15-3 від 10 грудня 2010 року та №0003441503/1/52574/10/15-3 від 28 грудня 2010 року в частині суми основного платежу в сумі 0,01 грн. та в частині суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 0,01 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Балтіка», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Краматорську проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Балтіка» з питань неподання податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за новоукладеним договором оренди №550 від 02.08.10 року за 2010 рік та несплати орендної плати згідно Договору, за результатами якої складено акт від 22.11.2010 р. № 2550/15-3-32525004.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст.ст. 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю» у зв'язку з неподанням до податкового органу податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за договором оренди від 02.08.2010 року № 550 та несплатою орендної плати за орендовану земельну ділянку.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0003441503/0/50200/10/15-3 від 10 грудня 2010 та податкове повідомлення-рішення №0003441503/1/52574/10/15-3 від 28 грудня 2010 (з урахуванням процедури апеляційного оскарження), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю на загальну суму 350929,30 грн., в тому числі 253426,62 грн. - за основним платежем та 97502,68 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали частково необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Згідно з пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Підпунктом 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 цього Закону передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.08.2010 року між Краматорською міською радою та ТОВ «Балтіка» було укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий №1412900000:00:016:0304) №550, яка розташована за адресою: м. Краматорськ, вул. Бикова, в районі будинків №13, 15, площею 0,657 га, строком на 2 роки (з 29.10.2008 року - дати рішення Краматорської міської ради) для розміщення та функціонувння супермаркету (надалі - Договір оренди).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.8 договору оренди, строк дії договору становить 2 роки та починає свій перебіг з 29.10.2008 р. (дата рішення Краматорської міської ради).

Пунктом 9 договору оренди передбачено, що орендна плата за землю сплачується орендарем з 29.10.2008 року.

Також судами встановлено, що ТОВ «Балтіка» зверталось до господарського суду Донецької області з позовом до Краматорської міської ради про визнання недійсним окремих частин (умов) договору оренди землі, а саме п.п. 8, 9 договору оренди №550 від 02.08.2010 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.10.11 року, залишеним в силі постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.11 року, в задоволенні позову відмовлено.

В рішенні господарського суду Донецької області від 31.10.11 року встановлено, що ТОВ «Балтіка» за спірним договором не здійснювало орендну плату та не виконувало взяті на себе зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 350929,28 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2012 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтіка» відхилити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов