Ухвала суду № 38820483, 17.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2014 р. м. Київ К/800/30126/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,при секретарі Луцак А.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року

у справі № 825/498/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів"

до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової

служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В

Публічне акціонерне товариство «Чернігівський завод радіоприладів» (надалі також позивач, ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби України (надалі також - ДПІ, відповідач) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 січня 2013 року № 0001621530 та № 0001631530.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 березня 2013 року адміністративний позов ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби 30 січня 201 3 року № 0001621530 та № 0001631530.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 березня 2013 року - без змін.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ проведено перевірку з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», за результатами якої було складено акт перевірки № 642/15-226 від 5 листопада 2012 року, яким встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб протягом строків, визначених пунктом 56.18 статті 56, пунктом 57.3 статті 57, пунктом 100.6 статті 100, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України, тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин ).

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2012 року № 0012581530 та № 0012591530 про визначення грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення строків сплати земельного податку, відповідно, в розмірах 11 595, 21 грн. та 229 817, 92 грн., які за результатами адміністративного оскарження рішенням ДПС у Чернігівській області від 23 січня 2013 року № 150/10/10215 скасовані в частинах визначення грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення строків сплати земельного податку в розмірах 4 334, 49 грн. та 76 457, 96 грн. відповідно.

На підставі вказаного рішення ДПІ у м. Чернігові прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0001621530 та № 0001631530 про визначення грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення строків сплати земельного податку в розмірах 7 260, 72 грн. та 153 359, 96 грн.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

У відповідності до пункту102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня. що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше. - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання.

Отже, враховуючи дату граничного строку сплати грошових зобов'язань - 30 грудня 2009 року, та дату нарахування штрафних санкцій - 30 січня 2013 року, строк давності для застосування штрафу у розмірі 8 535, 21 грн. закінчився.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30 березня 2012 року між позивачем та ДПІ у м. Чернігові були укладені договори № 70 про розстрочення грошових зобов'язань на загальну суму 50 514, 85 грн., на підставі рішення № 56 ДПС у Чернігівській області про розстрочення грошових зобов'язань від 30 березня 2012 року; № 78 про розстрочення податкового боргу на загальну суму 1 205 650,00 грн., на підставі рішення № 29 ДПС у Чернігівській області про розстрочення податкового боргу.

При цьому, 3 липня 2012 року Чернігівським окружним адміністративним судом по справі № 2а/2570/1982/2012 за адміністративним позовом ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» до ДПІ у м. Чернігові ДПС про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії було винесено постанову, залишену, без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року, якою позовні вимоги ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» були задоволені в повному обсязі - нарахування ДПІ ум. Чернігові пені в сумі 103 992, 47 грн. у зв'язку з несплатою земельного податку за період починаючи з 03 березня 2009 року по 30 березня 2012 року визнано незаконним та зобов'язано ДПІ у м. Чернігові зарахувати сплачені ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» кошти у сумі 103 992, 47 грн. як виконання зобов'язань за договором № 78 про розстрочення податкового боргу від 30 березня 2012 року та за договором № 70 про розстрочення грошових зобов'язань від 30 березня 2012 року.

Отже, вищезазначена сума коштів була протиправно зарахована відповідачем в рахунок погашення податкового боргу.

Згідно із пунктом 100.6 статті 100 ПК України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Пунктом 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових, зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом ДПА України № 1036 від 24 грудня 2010 року на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Як слідує із встановлених судами попередніх інстанцій обставин та не спростовується в касаційній скарзі відповідачем, на виконання вимог договорів про розстрочення грошових зобов'язань позивачем здійснено оплату сум розстроченого податкового боргу, відповідно до встановлених строків сплати платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи, чим підтверджується належне виконання позивачем своїх грошових зобов'язань зі сплати земельного податку, як розстрочених сум так і поточних платежів.

Разом з тим, згідно з обставинами встановленими судами першої та апеляційної інстанцій та не спростовано в касаційній скарзі, відповідачем, розрахунок штрафних санкцій (наведений в акті перевірки) здійснений без урахування факту укладання договорів про розстрочення та факту перенесення строків сплати грошових зобов'язань та податкового боргу у зв'язку з їх розстроченням, а отже, з порушенням норм законодавства щодо незаконності нарахування штрафних санкцій на розстрочений податковий борг та грошові зобов'язання.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що нарахування ДПІ у м. Чернігові сум штрафу ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» у розмірі 7 260, 72 грн. та 153 359, 96 грн. за висновками акту податкової перевірки та рішення ДПС у Чернігівській області про результати розгляду скарги є безпідставним, а тому позовні вимоги про визнання протиправними, та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 січня 2013 року № 0001621530 та № 0001631530 підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко