Ухвала суду № 38820059, 22.05.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 травня 2014 року Справа № 906/422/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А. Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на рішення господарського суду Житомирської області від 10.02.2014 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 р. у справі № 906/422/13 господарського суду Житомирської областіза позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Темп-Буки"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Державний реєстратор Реєстраційної служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області, 2. ОСОБА_5, 3. ОСОБА_6провизнання недійсними рішень загальних зборів учасників від 07.02.2012 р.

в с т а н о в и в :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХII-1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання касаційної скарги сторонам. Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін.

Втім, до касаційної скарги ОСОБА_4 не надано жодних доказів надсилання копії скарги відповідачу у справі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Темп-Буки", та третім особам у справі - Державному реєстратору Реєстраційної служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу. У зв'язку з наведеним, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України). Таким законом є Закон України "Про судовий збір".

Стаття 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, а за подання касаційної скарги на рішення господарського суду у справі немайнового характеру - 70 відсотків зазначеної ставки.

Проте, при зверненні з касаційною скаргою ОСОБА_4 не подано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, є підставою для неприйняття касаційної скарги до розгляду та її повернення скаржникові.

Також, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом. Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Всупереч зазначеним вимогам, касаційна скарга ОСОБА_4 містить лише викладення обставин справи, без зазначення того, в чому саме полягає суть порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права.

Наслідки недотримання скаржником вимог п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України визначено п. 6 ч. 1 ст.1113 ГПК України, згідно з яким касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність поданої касаційної скарги вимогам щодо її оформлення.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 111, п. п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення господарського суду Житомирської області від 10.02.2014 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 р. у справі № 906/422/13 із доданими матеріалами повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддяО. Євсіков СуддіО. Кролевець О. Попікова