Ухвала суду № 38819940, 19.05.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 травня 2014 року Справа № 911/563/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Мирошниченка С.В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Берег" на рішення господарського суду Київської області від 27.06.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 року

у справі № 911/563/13-г господарського суду Київської області

за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Київській області

до Дніпровського басейнового управління водних ресурсів

товариства з обмеженою відповідальністю "Берег"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Української міжрегіональної товарної біржі "Відродження"

про визнання недійсним контракту

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Берег" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Київської області від 27.06.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 року у справі № 911/563/13-г та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.02.2014 року у справі № 911/563/13-г касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Берег" повернуто на підставі п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.03.2014 року у справі № 911/563/13-г касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Берег" повернуто на підставі п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Берег" повторно звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Київської області від 27.06.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 року у справі № 911/563/13-г.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскільки оскаржена постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 18.12.2013 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 08.01.2014 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 07.04.2014 року, про що свідчить штамп поштового відділення на конверті адресованому Київському апеляційному господарському суду. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, заявник касаційної скарги зазначає, що обставиною, яка зумовила подання касаційної скарги з пропуском встановленого строку є усунення недоліків, зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 31.03.2014 року.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ухвала Вищого господарського суду України від 31.03.2014 року надіслана сторонам у справі 31.03.2014 року, про що свідчить штамп Вищого господарського суду України на зворотній стороні ухвали.

Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника.

З урахуванням викладеного колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Берег" у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.

2. Повернути касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Берег" на рішення господарського суду Київської області від 27.06.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 року у справі № 911/563/13-г (з доданими до неї документами).

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Берег" (місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Григоренка, 33/44, код ЄДРПОУ 30306866) з Державного бюджету України 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 4 від 04.03.2014 року.

4. Справу № 911/563/13-г повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Алєєва

С.В. Мирошниченко