Вирок № 38818149, 21.05.2014, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/4256/13-к

Провадження № 1-кп/210/19/14

"21" травня 2014 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Вікторович Н. Ю.

при секретарі- Гульковій О.І.

за участю: прокурорів - Березюка М.М., Голубок М.В.

захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - ОСОБА_3

захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження по звинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кривий Ріг, громадянки України, освіта вища юридична, одружена, має на утриманні малолітню дитину, не судимої, працюючої державним виконавцем Саксаганського відділу Державної виконавчої служби Криворізького МУЮ, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1,

у здійсненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364 ч.1, ст.366 ч.1, ст.368 ч.3 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Кривий Ріг, громадянки України, освіта вища юридична, заміжній, має на утримані трьох неповнолітніх дітей, не судима, працюючої державним виконавцем Саксаганського відділу Державної виконавчої служби Криворізького МУЮ, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,

у здійсненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_2, наказом начальника головного управління юстиції у Дніпропетровській області № 55-к від 08 січня 2013 року, з 08 січня 2013 року переведена з посади державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, яку обіймала на період відпустки по вагітності та пологам штатного працівника ОСОБА_4, на вакантну посаду державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.

Наказом в.о. начальника головного управління юстиції у Дніпропетровській області № 3211-к від 10 грудня 2012 державному виконавцю Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_2 з 03 грудня 2012 року присвоєний 15 ранг державного службовця у межах сьомої категорії посад.

За змістом ч.2 ст.4 та ч.1 ст.6 Закону України № 202/98-ВР від 24 березня 1998 «Про державну виконавчу службу», державний виконавець є державним службовцем та представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України № 3723-XII від 16 грудня 1993 року «Про державну службу», основними обов'язками державних службовців, зокрема, є:

-додержання Конституції України та інших актів законодавства України;

-забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;

-безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників.

Згідно з посадовою інструкцією, розробленою на підставі положень наведених Законів України та затвердженої начальником Криворізького міського управління юстиції 05 жовтня 2012, на державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_2, зокрема, покладено обов'язки:

-дотримуватися етики поведінки державного службовця, сумлінно виконувати службові обов'язки, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи і підвищувати професійну кваліфікацію, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України (п.2.1);

-здійснювати примусове виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб), виконання яких відповідно до законів України покладено на державну виконавчу службу, та вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (п.2.2).

Таким чином, державний виконавець Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_2 є службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади, тобто є працівником державного органу, вимоги якого щодо виконання рішень, відповідно до ч.1 ст.5 Закону України № 606-XIV від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження», обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Так, згідно з положеннями ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, завданням державної виконавчої служби, відповідно до ч.2 ст.1 Закону України № 202/98-ВР від 24 березня 1998 року «Про державну виконавчу службу», є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, при цьому умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України № 606-XIV від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження».

ОСОБА_2, працюючи на посаді державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, в період часу з 17 січня 2013 року по 08 квітня 2013 року, діючи умисно, всупереч цілям і завданням органу Державної виконавчої служби, зловживаючи владою, незаконно використала надані їй службові повноваження та пов'язані із цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди, що завдало істотної шкоди державним інтересам, склала завідомо неправдиві офіційні документи, і, таким чином, досягла злочинної мети у вигляді одержання за попередньою змовою із державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_4 хабара від громадянина ОСОБА_6 за виконання в його інтересах дій з використанням наданої їм влади, допустивши дії і вчинки, які зашкодили інтересам державної служби та негативно вплинули на її репутацію державного службовця, за наступних обставин.

ОСОБА_4 наказом в.о. начальника Головного управління юстиції у Дніпропетровській області № 1575-к від 05 липня 2012 року, з 06 липня 2012 року переведена з посади державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на посаду державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.

Наказом начальника головного управління юстиції у Дніпропетровській області № 2076-к від 31жовтня 2011 року державному виконавцю Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_4 з 28 жовтня 2011 року присвоєний 13 ранг державного службовця у межах сьомої категорії посад.

За змістом ч.2 ст.4 та ч.1 ст.6 Закону України № 202/98-ВР від 24 березня 1998 року «Про державну виконавчу службу», державний виконавець є державним службовцем та представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України № 3723-XII від 16 грудня 1993 року«Про державну службу», основними обов'язками державних службовців, зокрема, є:

-одержання Конституції України та інших актів законодавства України;

-забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;

-безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників.

Згідно з посадовою інструкцією, розробленою на підставі положень наведених Законів України та затвердженої начальником Криворізького міського управління юстиції 09 липня 2012 року, на державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_4, зокрема, покладено обов'язки:

-дотримуватися етики поведінки державного службовця, сумлінно виконувати службові обов'язки, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи і підвищувати професійну кваліфікацію, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України (п.2.1);

-здійснювати примусове виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб), виконання яких відповідно до законів України покладено на державну виконавчу службу, та вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (п.2.2).

Таким чином, державний виконавець Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_4 є службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади, тобто є працівником державного органу, вимоги якого щодо виконання рішень, відповідно до ч.1 ст.5 Закону України № 606-XIV від 21.04.1999 «Про виконавче провадження», обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Так, згідно з положеннями ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, завданням державної виконавчої служби, відповідно до ч.2 ст.1 Закону України № 202/98-ВР від 24.03.1998 «Про державну виконавчу службу», є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, при цьому умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України № 606-XIV від 21.04.1999 «Про виконавче провадження».

Так, в період часу з 17 січня 2013 року по 02 березня 2013 року, державний виконавець Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_4, працюючи в одному службовому кабінеті з державним виконавцем цього територіального відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 у приміщенні цього державного органу за адресою: м. Кривий Ріг, вул.22 Партз'їзду, 41, дізналась про наявність у ОСОБА_2 в провадженні трьох виконавчих проваджень:

-№ 1287/2 (номер за Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень( ЄДРВП) 32302177), відкрито 23 квітня 2012 року про стягнення з боржника ОСОБА_6 матеріальної шкоди 258500,00 грн. на користь стягувача ОСОБА_7 на підставі виконавчого документу - виконавчого листа № 2-566, виданого 11 січня 2012 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу;

-№ 1962/2 (номер за ЄДРВП 34707873), відкрито 12 жовтня 2012 року про стягнення з боржника ОСОБА_6 матеріальної шкоди 4275,40 грн. на користь стягувача ОСОБА_8 на підставі виконавчого документу - виконавчого листа № 1-82/2011, виданого 21 лютого 2011 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу;

-№ 2214/В2 (номер за ЄДРВП 35467101), відкрито 04 грудня 2013 року про стягнення з боржника ОСОБА_6 штрафу у розмірі 850 грн. на користь стягувача - Держави на підставі виконавчого документу - постанови в справі про адміністративне правопорушення, винесеної 15 жовтня 2012 року відділом ДАЇ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, а всього на загальну суму 263625,40 гривень.

В цей період часу, зокрема 17 січня 2013 року, державний виконавець ОСОБА_4, дізнавшись під час відвідувань боржником ОСОБА_6 державного виконавця ОСОБА_2 про його бажання ухилитись від виконання рішень суду та державного органу про стягнення боргів, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання матеріальної вигоди у вигляді незаконної грошової винагороди, використовуючи своє службове становище та свій авторитет досвідченого працівника, запропонувала державному виконавцю ОСОБА_2 виконати в інтересах ОСОБА_6 дії з порушенням вимог відомчих нормативних документів щодо порядку примусового виконання рішень з метою повернення виконавчих документів про стягнення з боржника ОСОБА_6 матеріальної шкоди та штрафу на загальну суму 263 625,40 гривень стягувачам у виконавчих провадженнях, в результаті яких вона забезпечить одержання від боржника ОСОБА_6 грошової винагороди в якості хабара, на що отримала згоду державного виконавця ОСОБА_2 на вчинення злочинів у сфері службової діяльності та узгодила з нею спільний план їх вчинення.

Після чого державний виконавець Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління ОСОБА_2, виконуючи свою роль у вчиненні злочину, маючи реальну можливість для встановлення місця мешкання боржника ОСОБА_6 шляхом спілкування з останнім за допомогою мобільного зв'язку по зазначеному у виконавчих провадженнях абонентському номеру його мобільного телефону та при особистих зустрічах з ОСОБА_6 під час прибуття останнього до зазначеного відділу виконавчої служби, до початку квітня 2013 року будь-яких заходів для встановлення місця проживання ОСОБА_6 та накладення арешту на майно боржника за його місцем мешкання умисно не проводила, а 29 березня 2013 року безпідставно склала та засвідчила своїм підписом акт державного виконавця, в якому зазначила, що державним виконавцем: неодноразово здійснювалися виходи за вказаною адресою боржника; жодного разу застати боржника вдома не вдалося; державним виконавцем залишалися виклики боржника до служби; зі слів сусідів такого не знають; згідно відповіді правовстановлюючих організацій, майна за боржником не виявлено; при цьому не вказавши адресу, за якою саме здійснювалися виходи, та прізвища сусідів.

Далі, 01 квітня 2013 року в робочий час, перебуваючи у службовому кабінеті територіального органу державної виконавчої служби за адресою: м.Кривий Ріг вул.22 Партз'їзду, 41, ОСОБА_2, будучи службовою особою, діючи згідно попередньої змови з державним виконавцем цього ж відділу ОСОБА_4, зловживаючи своєю владою, з особистих корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб - ОСОБА_6, всупереч інтересам служби, порушуючи вимоги ч.1 ст.11, п.1 ч.2 ст.11, п.п.4,5,10,12 ч.3 ст.11, ч.1 ст.40 Закону України № 606-XIV від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження»; п.п.7.14, 7.15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, використовуючи комп'ютерну базу даних «Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень» ( ЄДРВП), навмисно склала завідомо неправдиві документи, а саме - у виконавчих провадженнях № 1287/2 (номер за ЄДРВП 32302177), № 1962/2 (номер за ЄДРВП 34707873), № 2214/В2 (номер за ЄДРВП 35467101), безпідставно посилаючись на п. 2, п.5 ч.1 ст.47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» винесла постанови про повернення виконавчого документа стягувачам, в яких зазначила, що боржник за вказаною адресою не мешкає, встановити місцезнаходження боржника не виявилося можливим, майно, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено; та постановила виконавчий документ повернути стягувачу, припинити чинність арешту майна та скасувати інші заходи примусового виконання рішення. Зазначені постанови ОСОБА_2 в цей же день засвідчила своїм підписом та надала для затвердження особі, яка цього дня виконувала обов'язки начальника Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, про що повідомила співучасника ОСОБА_4.

Продовжуючи далі виконувати свою роль у скоєнні злочину, державний виконавець ОСОБА_2 копії винесених та затверджених постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві та відповідні виконавчі документи, порушуючи ч.1, 3 ст. 31, ч.4 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», стягувачам ОСОБА_7, ОСОБА_8 та Державі (в особі відділу ДАЇ КМУ) умисно не направила, стягувачів про це умисно не повідомила, а реалізуючи свої корисливі наміри, у першій декаді квітня 2013 року протиправно надала ОСОБА_4 для передачі боржнику ОСОБА_6 на підтвердження виконання в його інтересах певних дій з використанням її службового становища оригінал постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 1287/2, та виконавчий лист № 2-566 про стягнення з ОСОБА_6 матеріальної шкоди в розмірі 258500 гривень на користь громадянина ОСОБА_7.

Таким чином, ОСОБА_2, зловживаючи своєю владою, діючи з особистих корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам Державної виконавчої служби, умисно не вжила всіх передбачених Законом заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що, відповідно до закону, підлягають примусовому виконанню, безпідставно винесла постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, чим порушила охоронювані Конституцією, Законом України «Про виконавче провадження» та іншими законами права окремих громадян своєчасно оскаржити постанову по повернення виконавчого документа стягувачеві, повторно пред'явити виконавчий документ до виконання, мати можливість отримати відшкодування завданої їм матеріальної шкоди та штрафу на загальну суму 263625,40 гривень, і, таким чином, завдала істотної шкоди державним інтересам, яка полягає в підриві авторитету і престижу органів державної влади.

В свою чергу, реалізуючи спільний умисел співвиконавців на вчинення злочину, державний виконавець Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_4, являючись службовою особою, але використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, з корисливих мотивів, виконуючи свою роль у вчиненні злочину за попередньою змовою із державним виконавцем ОСОБА_2, 08 квітня 2013 року, о 18 годині 06 хвилин, перебуваючи поблизу будинку № 50 по вул. Димитрова у м. Кривому Розі, отримала від громадянина ОСОБА_6 хабар в розмірі 28000 гривень за виконання в його інтересах дій, пов'язаних із повернення виконавчих документів щодо стягнення з боржника ОСОБА_6 матеріальної шкоди та штрафу на загальну суму 263625,40 гривень стягувачам у виконавчих провадженнях № 1287/2 (номер за ЄДРВП 32302177), № 1962/2 (номер за ЄДРВП 34707873), № 2214/В2 (номер за ЄДРВП 35467101) з припиненням чинності арешту його майна та скасуванням інших заходів примусового виконання рішень, на підтвердження чого надала йому виготовлені та передані їй державним виконавцем ОСОБА_2 оригінал постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 1287/2 та виконавчого листа № 2-566, виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу 11 січня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_6 матеріальної шкоди в розмірі 258500 гривень на користь громадянина ОСОБА_7

Вчинені ОСОБА_2 вищезгадані дії містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.1 КК України за ознаками зловживання владою, тобто умисне з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що завдало істотну шкоду державним інтересам, ст.366 ч.1 КК України за ознаками складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та ст. 368 ч.3 КК України за ознаками одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

Вчинені ОСОБА_4 вищезгадані дії містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України за ознаками одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

Допитана в ході судового розгляду звинувачувана ОСОБА_2 винною себе в пред'явленому звинуваченні не визнала, суду пояснила, що вказані злочини вона не скоювала, просить її виправдати.

Допитана в ході судового розгляду звинувачувана ОСОБА_4 винною себе в пред'явленому звинуваченні визнала повністю, свої дії пояснила тим, що знаходилась в тяжкому матеріальному становищі, оскільки на той час мала хвору матір, на лікування якої потребувалось чимало коштів. Зазначила, що ніякого попереднього зговору з ОСОБА_2 у них не було, вона діяла самостійно, та про її наміри отримати хабар від ОСОБА_6 ОСОБА_2 нічого не знала. У скоєному розкаюється.

Не дивлячись на те, що обвинувачена ОСОБА_2 винною себе не визнала, її та ОСОБА_4 провина в пред'явленому звинуваченні повністю встановлена в ході судового слідства та підтверджена показами свідків та матеріалами справи.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що десь посеред грудня 2012 року йому зателефонували з виконавчої служби Саксаганського району і запросили його до співбесіди. Телефонувала йому ОСОБА_2 В умовлений час він з'явився до виконавчої служби та ОСОБА_2 показала йому три виконавчі провадження: перше по ОСОБА_8 на суму 3 500 грн., друге - штраф ДАІ, третє провадження ОСОБА_7, всього на загальну суму 280 000 грн. Він написав заяву, що не має можливості сплатити борг, оскільки не працює та не одержує пенсії. Разом в кабінеті з ОСОБА_2 знаходилась як йому стало відомо із таблички на дверях ОСОБА_4

В середині лютого 2013 року він знову був запрошений до виконавчої служби і після співбесіди с ОСОБА_2, ОСОБА_4 попросила його провадження подивитись. Він спитав у неї, чи можливо розрішити ці питання та яким чином, на що ОСОБА_4 відповіла, що подивиться та потім повідомить, домовившись зустрітись 01 березня о четвертій годині. У вказаний час він забрав ОСОБА_4 та поїхали з нею в кафе. Вона сказала, що зможе допомогти, однак він повинен сплатити їй 10 відсотків від загального боргу. Приїхавши додому він зрозумів, що від нього вимагають хабар і він повинен звернутись органів внутрішніх справ, що і зробив.

Під час останньої зустрічі наприкінці березня вони домовились, що він зателефонує ОСОБА_4.

01 квітня 2013 року о 11 годині він їй зателефонував та за її вказівкою приїхав до виконавчої служби, зайшовши в кабінет, в якому знаходились ОСОБА_2 та ОСОБА_4 У його присутності ОСОБА_4 запитала у ОСОБА_2 чи готові документи, на що остання відповіла, що не вистачає лише підпису керівництва. Тому ОСОБА_4 сказала, що потрібно зустрітись в середу, коли всі документи будуть оформлені.

В середу 03 квітня 2013 року ОСОБА_11 сказала, що зайнята та назначила зустріч на четвер, однак він був зайнятий та перенесли зустріч на понеділок.

У понеділок 08 квітня 2013 року о 09.15 годин він приїхав до БОЗ УБОЗ ГУ МВС України в Дніпропетровській області. Його провели до кабінету слідчого. Куди потім запросили двох жінок у якості понятих.

Після чого працівники міліції в його присутності та в присутності двох понятих оглянули гроші та у сумі 28 000 грн. та їх номера занесли в протокол огляду, знявши з них копії. Потім нанесли на купюри рідину та передали йому для передачі ОСОБА_4

Після цього він подзвонив ОСОБА_4 і спитав, коли можна до неї приїхати, на що вона відповіла, що приблизно о 17-18 год. у приміщення виконавчої служби.

Приблизно о 17.35 год. він приїхав до ОСОБА_4 та зайшов до кабінету, де знаходились ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Остання спитала у ОСОБА_2, де його документи, на що ОСОБА_2 надала йому три ксерокопії документів про повернення виконавчого документу стягувачеві, де стягувачами є ОСОБА_8, Держава та ОСОБА_7

Потім ОСОБА_4 кивнула головою та дала зрозуміти, щоб він йшов за нею. Вони вийшли із адмінбудівлі виконавчої служби та йшли по тротуару в сторону вул. Димитрова в м. Кривому Розі. Потім вони зупинились біля магазину будівельних матеріалів. Вона розкрила замок-блискавку на сумці коричневого кольору куди він поклав гроші та вона передала йому оригінали постанов про повернення виконавчих документів. Вони попрощались та розійшлись в різні сторони.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона з квітня 2007 року працює на посаді начальника Саксаганського відділу державної виконавчої служби КМУЮ в Дніпропетровській області. ОСОБА_4 працює старшим державним виконавцем з 09 січня 2013 року, а ОСОБА_2 з жовтня 2012 року також державним виконавцем. ОСОБА_2 мала свою дільницю, в яку входила і вул. Подбельського в м. Кривому Розі. На виконанні ОСОБА_2 знаходились три виконавчі листи щодо одного боржника ОСОБА_6, чому вона їх не об'єднала їй невідомо.

Затверджуючи постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, керівник відділу повинен перевірити виконавче провадження. У провадженнях, де є боржником є ОСОБА_6 постанови затверджувала головний державний виконавець ОСОБА_13, на яку Головним управлінням покладені дані обов'язки за її відсутності. Тому вона не знає чи вивчала ОСОБА_13 дані провадження. До неї особисто сторони виконавчого провадження не звертались. Як повідомила її ОСОБА_4, 08 квітня 2013 року у ОСОБА_6 вона хотіла отримати квитанцію про сплату виконавчого збору, однак отримала гроші. Чому ОСОБА_4 займалась провадженнями ОСОБА_2 їй невідомо.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона працює на посаді секретаря-друкарки в Саксаганському ВДВС КМУЮ в Дніпропетровській області з 26 листопада 2012 року. В її посадові обов'язки входить ведення номенклатури та відправлення поштової кореспонденції. При огляді Журналу реєстрації вихідної кореспонденції Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ, вона може зазначити наступне, що постанови про повернення виконавчих проваджень за № 10921, 10922, 10923 де боржником є ОСОБА_6 стягувачам особисто нею не направлялись, а їх у неї отримував сам державний виконавець ОСОБА_2 Контроль за роботою державних виконавців виходить за межі її обов'язків.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона з 2009 року працює на посаді Головного державного виконавця Саксаганського ВДВС КМУЮ в Дніпропетровській області. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є державними виконавцями та працювали в одному кабінеті № 206.

В період часу з 02 квітня 2013 року по 05 квітня 2013 року вона виконувала обов'язки начальника Саксаганського ВДВС. Саме в цей час їй на затвердження приносили державні виконавці постанови для затвердження. Серед цих документів було і постанови про повернення виконавчих документів стягувачам. Ці постанови були надані їй в окремій теці , в яких боржником є ОСОБА_6

Вона передивилась всі провадження, в них було достатньо відповідей як з БТІ, ДАІ, Держкомзему, ВАТ «Ощадбанк», Державної податкової служби, в яких було зазначено. Що за ОСОБА_6 не значилось будь-якого майна. Та також був наданий акт про те, що боржник ОСОБА_6 не мешкає за вказаною адресою, тому з її точки зору постанова була винесена на законних підставах, тому вона її і затвердила 03 квітня 2013 року.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що в період часу з 06 грудня 2011 року по 06 червня 2012 року вона працювала на посаді державного виконавця в Саксаганському відділі ДВС. З січня 2012 року дільниця району яка значиться «В-2» була доручена їй для обслуговування, в якій знаходиться вул. Подбельського у м. Кривому Розі. У неї на виконанні знаходилось близько 1000 виконавчих проваджень. Прізвища сторін вона не пам'ятає. Вся інформація по виконавчим діям вносилась нею в Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, до входу у який у кожного виконавця є свій ключ та пароль.

01 квітня 2013 року вона особистого по провадженню, де стягувачем є ОСОБА_7, а боржником ОСОБА_6 не вносила в ЄДРВП дані, оскільки на той час вона у службі вже не працювала та ключ здала при звільненні. Чому у витязі про завершення цього провадження її прізвище вона не розуміє.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона з липня 2003 року по 03 січня 2013 року працювала на посаді державного виконавця Саксаганського ВДВС. У 2012 році дільниця району яка значиться «В-2» була доручена їй для обслуговування, в якій знаходиться вул. Подбельського у м. Кривому Розі. У 2011 році у неї на виконанні знаходилось ряд виконавчих проваджень, серед яких одне було стягувачем де була ОСОБА_8, а боржником ОСОБА_6, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3. Неодноразово вона навідувалась за місцем його проживання та у 2011 році на момент огляду житла ОСОБА_6 вона майна, на яке могла б накласти арешт не встановила. На початку 2012 року вона винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, однак ОСОБА_8 знову звернулась з виконавчим документом до ДВС. Навесні 2012 року їй дали іншу дільницю для обслуговування. В жовтні 2012 році до них у службу прийшла ОСОБА_2 на роботу. Приблизно перших 7-10 днів роботи ОСОБА_2 користувалась її ключем для входу в ЄДРВП, оскільки свого не мала.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що вона працюючи на посаді начальника сектору адміністративної практики відділу ДАЇ Криворізького МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області 29.10.2012 р. направила до Саксаганського відділу державної виконавчої служби КМУЮ постанову в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 Будь-які відомості щодо виконання або неможливості виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення не надходили.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона є стягуачем по виконавчим документам, де боржником є ОСОБА_6 У жовтня 2012 року вона отримала копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 жовтня 2012 року. Проте ніхто ніяких заходів по виконанню не проводив. У грудні 2012 року вона направила запит до Саксаганського ВДВС, звідки дізналась, що виконання повернуто за підписом ОСОБА_12 та державного виконавця ОСОБА_2 Те, що провадження завершено вона дізналась вже від працівників міліції.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що вона та ОСОБА_19 як поняті приймали участь у слідчих діях, які проводили працівники міліції 08 квітня 2013 року. У цей день було оглянуто і передано ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 28 000 грн. і потім їх же вилучено у сумці державного виконавця ОСОБА_4, якій їх передав ОСОБА_6

Вина обвинувачених також підтверджується матеріалами кримінального провадження: а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (а.с.3 т.1); протоколом огляду диктофону від 20 березня 2013 року (а.с.27 т.1); протоколом огляду та вилучення речей та документів від 08 квітня 2013 року (а.с.53 т.1); протоколом огляду місця події від 08 квітня 2013 року (а.с.75 т.1); протоколом обшуку від 08 квітня 2013 року (а.с.85 т.1); протоколом огляду речей та документів від 09 квітня 2013 року (а.с.91 т.1); витягом з наказу № 2501-к відносно ОСОБА_2 від 04 жовтня 2012 року (а.с.106 т.1); посадовою інструкцією державного виконавця (а.с.107-108 т.1); наказом № 1575-к від 05 липня 2012 року (а.с.110 т.1); постановою про відкриття виконавчого провадження від 12 жовтня 2012 року (а.с.121 т.1); постановою про повернення виконавчого листа стягувачеві від 01 квітня 2013 року (а.с.167 т.1); протоколом огляду речей від 10 квітня 2013 року (а.с.174 - 176 т.1); висновками судово-хімічної експертизи від 14 травня 2013 року (а.с.216 т.1); протоколом огляду документів від 09 квітня 2013 року (а.с.199 т.1); висновком судово-криміналістичної експертизи від 24 травня 2013 року (а.с.234 т.1); протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 10 квітня 2013 року (а.с.10 т.2); протоколом огляду документів від 22 квітня 2013 року (а.с.12 т.2); протоколом огляду документів від 17 квітня 2013 року (а.с.145 т.2); протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 14 травня 2013 року (а.с.10 т.3); протоколом огляду речей та документів від 20 травня 2013 року (а.с.15); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 16 травня 2013 року (а.с.56 т.3); протоколом огляду документів від 20 травня 2013 року (а.с.61 т.3); протоколом одночасного допиту осіб від 31 травня 2013 року (а.с.184 т.3); протоколом проведення аудіо-відео контролю від 01 квітня 2013 року (а.с.205 т.3); протоколом проведення аудіо-відео контролю від 09 квітня 2013 року (а.с.209 т.3); протоколом проведення негласної слідчої дії від 19 квітня 2013 року (а.с.213-251 т.3); протоколом прийняття заяви від 15 березня 2013 року стосовно ОСОБА_4 (а.с.3 т.6); протоколом огляду документів від 31 травня 2013 року (а.с.189 т.8).

Даючи оцінку свідченням обвинуваченого ОСОБА_2, в яких вона не визнає себе винною у скоєнні злочинів та свідчення ОСОБА_4 щодо відсутності попередньої змови, суд відноситься до них критично та розцінює їх як спосіб ухилення він відповідальності за скоєний злочин, оскільки їх свідчення про відсутність попередньої змови спростовуються показами свідків та матеріалами справи, а саме: записом розмови на диктофоні «EDIC-miny Tiny» між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 - 01 березня 2013, у якій остання повідомляє ОСОБА_6 про те, щоб вирішити його питання за виконавчими провадженнями, які знаходились у ОСОБА_2, що йому необхідно сплатити борг ОСОБА_8, яка може скаржитись. Після прийнятого рішення за виконавчими провадженнями арештів на майно не буде. ОСОБА_4 повідомила, що гроші у руки не візьме, у крайньому випадку потрібно буде розрахуватися з її чоловіком; протоколом проведення аудіо-відео контролю ОСОБА_4 під час зустрічі і розмови її з ОСОБА_6 01 квітня 2013, згідно якого ОСОБА_6 прийшов до Саксаганського ВДВ у кабінет до ОСОБА_4 і ОСОБА_2, де ОСОБА_4 запитує у ОСОБА_2 чи підписала вона постанови по ОСОБА_6 ОСОБА_2 відповідає, що вона їх зробила але не затвердила у керівництва. Потім ОСОБА_2 передає ОСОБА_6 постанови для ознайомлення, і каже що сьогодні квартальний звіт і вона їх не підпише і це буде десь у середу. ОСОБА_6 прощається до середи, при цьому ОСОБА_4 каже ОСОБА_6 що у реєстрі все буде чисто (вбачається, що ОСОБА_6 спілкується з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 одночасно, і всі розуміють про що йде річ, при тому що ОСОБА_2 ознайомлює ОСОБА_6 з постановами, за якими він не проживає за своєю адресою і його місце проживання не встановлено); протоколом проведення аудіо-відео контролю ОСОБА_4 під час зустрічі і розмови її з ОСОБА_6 08 квітня 2013, згідно якого ОСОБА_6 прийшов до Саксаганського ВДВ у кабінет до ОСОБА_20 і ОСОБА_2, де ОСОБА_4 пропонує ОСОБА_6 почекати її, а ОСОБА_2 одразу ж пропонує присісти у стілець у їх кабінеті. Потім ОСОБА_20 передає ОСОБА_6 від ОСОБА_2 копії постанов по виконавчим провадженням ОСОБА_8 і ВДАЇ про повернення виконавчих листів для ознайомлення. На питання ОСОБА_6 чи забирати йому ці копії, ОСОБА_2 відповідає, що це йому копії, а у виконавчому провадженні оригінали. Потім ОСОБА_6 чекає у коридорі ОСОБА_4, після їх виходу на вулицю ОСОБА_4 зазначає, що оригінал постанови по ОСОБА_7 у неї. ОСОБА_4 пропонує ОСОБА_6 пройтися. Після чого вони заходять за будівлю, де ОСОБА_6 кладе у сумку ОСОБА_4, яка її відкриває кошти у сумі 28 тис. грн., а остання передає йому оригінал постанови по ОСОБА_7. На питання ОСОБА_6 чи буде вона рахувати гроші, ОСОБА_4 відповідає що ні (підвівши підсумки цього запису необхідно зазначити, що ОСОБА_6 знаходився у кабінеті з ОСОБА_2, вона йому пояснювала, про копії постанов (у яких вона зазначила, що ОСОБА_6 за місцем мешкання відсутній і його місце проживання не встановлено); протоколом про результати проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за номером, який належить ОСОБА_4 у період з 01 квітня 2013 до 08 квітня 2013. згідно якого ОСОБА_6 з 01 квітня 2013 року спілкується з ОСОБА_4 про зустріч. 03 квітня 2013 ОСОБА_4 після розмови з ОСОБА_6 одразу ж дзвонить ОСОБА_2 і запитує чи підписала вона документи «сердечного друга», що до завтра все було добре. 04 квітня 2013 у телефонній розмові з ОСОБА_4 ОСОБА_2 повідомляє, що по «сердечному другу» всі документи готові. ОСОБА_4 готовить ОСОБА_2 що завтра може щось зростеться і підем вип'ємо кофе. 05 квітня 2013 ОСОБА_6 повідомляє, що сьогодні не може, що він загружає автомобіль і просить відкласти зустріч до понеділка. Через одну хвилину ОСОБА_4 передзвонює ОСОБА_2 і каже, що «сердечний друг» тільки що дзвонив, десь там загружає авто. Домовились на понеділок. ОСОБА_2 каже що вона залишить документи на принтері, вдруг вона буде зустрічатися з ним у суботу. Що вона їх зареєструвала і нікуди не відправляла. 06 квітня 2013 року при розмові ОСОБА_2 каже ОСОБА_4, що все буде добре, гроші це не головне. ОСОБА_4 відповідає, що може її друг сердечній зіграє і буде не погано. ОСОБА_2 каже що якби ж так було. ОСОБА_4 каже, що трохи його побоюється, ОСОБА_2 відповідає, що вона теж, тому вона її і просила з ним розмовляти. ОСОБА_4 каже ОСОБА_2 що будмо надіятися на краще (підвівши підсумки цього запису необхідно зазначити, що ОСОБА_6 (і є «другом сердечнім» який загружає авто), у спілкування ОСОБА_4 і ОСОБА_2 чітко домовляються про видачу постанов ОСОБА_6, ОСОБА_4 розповідає ОСОБА_2 про зустрічі з ОСОБА_6, розмовляють про гроші і якщо все получиться, тобто отримують гроші від ОСОБА_6 то буде добре і можна буде з цього приводу піти до кафе).

Суд вважає, що ОСОБА_4 контролювала процес винесення ОСОБА_2 постанови про повернення виконавчого провадження та її затвердження керівником, а потім і зовсім з відому ОСОБА_2 забрала її для передачі ОСОБА_6

ОСОБА_2 із самого початку, користуючись консультаціями ОСОБА_4, що остання не заперечувала, та склала акт про відсутність майна, що належить ОСОБА_6 для опису не провівши перевірку за його місцем проживання. Із запису телефонної розмови, із телефонних номерів, що належали ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вбачається, що вони добре знайомі між собою, разом працюють, та мали на меті заробити грошей для покращення свого матеріального стану проведенням якими-небудь діями. Не дивлячись на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не підтверджують, однак і не заперечують, що телефонна розмова відбувалась між ними, суд вважає, що телефонна розмова, якщо виходити із її змісту відбувалася саме між ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Оцінивши в сукупності усі докази у справі, суд вважає винною ОСОБА_2 у здійснені кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.1 КК України за ознаками зловживання владою, тобто умисне з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що завдало істотну шкоду державним інтересам, ст.366 ч.1 КК України за ознаками складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та ст. 368 ч.3 КК України за ознаками одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб та ОСОБА_4 у здійснені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України за ознаками одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь громадської небезпеки вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання та роботи характеризується з позитивної сторони, має на утриманні малолітню дитину.

До обставин, пом'якшувальних покарання звинувачуваної ОСОБА_2 суд відносить те, що вона має на утриманні малолітню дитину.

Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченої ОСОБА_2 суд не встановив.

З урахуванням вищевикладеного, обставин справи, враховуючи те, що ОСОБА_2 працювала на посаді державного виконавця не значний час, має на утриманні малолітню дитину, враховуючи її стан здоров'я та виключно позитивні характеристики як за місцем проживання так і за місцем роботи, а також враховуючи всі вищеперераховані обставини, що пом'якшують покарання та суттєво пом'якшуючих ступінь тяжкості скоєного нею злочину, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_2 ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті 364 ч.1 Особливої частини Кримінального Кодексу України, призначивши покарання у вигляді штрафу.

Також, суд вважає, що ОСОБА_2 може бути виправлена та перевихована без ізоляції від суспільства, а тому її необхідно згідно зі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь громадської небезпеки вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання та роботи характеризується з позитивної сторони, має на утриманні троє малолітніх дітей.

До обставин, пом'якшувальних покарання звинувачуваної ОСОБА_4 суд відносить те, що вона сприяла розкриття злочину, в скоєному розкаюється.

Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченої ОСОБА_4 суд не встановив.

З урахуванням вищевикладеного, обставин справи, суд вважає за можливе, не дивлячись на ступінь тяжкості вчиненого злочину та враховуючи те, що ОСОБА_4 може бути виправлена та перевихована без ізоляції від суспільства, згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до п.19 роз'яснень Постанови Пленуму ВСУ, конфіскація майна, як додаткове покарання не може бути призначена при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням.

Положення ст.77 КК України передбачають вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у разі звільнення особи від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, серед яких конфіскація майна відсутня.

Тому, суд вважає недоцільним застосування до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 даного виду додаткового покарання.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

З а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винною в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.1, ст.366 ч.1, ст.368 ч.3 КК України та призначити покарання за ст.364 ч.1 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 5 100 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій та адміністративно-господарчих функцій в органах державної влади строком на 3 роки зі штрафом на користь держави у розмірі 4 250 гривень; за ст. 366 ч.1 КК України у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1 700 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій та адміністративно-господарчих функцій в органах державної влади строком на 3 роки; за ст. 368 ч.3 КК України у виді 05 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади строком 3 роки без конфіскації майна.

Згідно зі ст. 70 ч. 1 КК України призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 05 (п'яти) років позбавлення волі, зі штрафом на користь держави у розмірі 5 100 (п'ять тисяч сто) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади строком на 03 роки і зі штрафом на користь держави у розмірі 4 250 гривень без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням встановивши їй іспитовий термін 03 (три) роки та покласти на нього обов'язки передбачені п.п.2,3,4 ст. 76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_2 15 рангу 7 категорії державного службовця.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.

ОСОБА_4 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ст.368 ч.3 КК України та призначити покарання у вигляді у вигляді 05 (п'яти ) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади строком на 03 роки без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням встановивши їй іспитовий термін 03 (три) роки та покласти на нього обов'язки передбачені п.п.2,3,4 ст. 76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_4 13 рангу 7 категорії державного службовця.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.

Стягнути солідарно з ОСОБА_21, ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судово-хімічної експертизи 1176 (одну тисячу сто сімдесят шість) гривень 80 копійок та за проведення судово-криміналістичної експертизи у розмірі 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 40 копійок.

Речові докази, перераховані на арк. № 40 т.1, у вигляді диктофону «EDIC-miny Tiny» розміром 5 200 Кв, що знаходяться при матеріалах провадження повернути ОСОБА_6

Речові докази, перераховані на арк. № 40 т.1, у вигляді лазерного диску розміром 5 200 Кв, що знаходиться в матеріалах провадження залишити у вказаних матеріалах.

Речові докази, перераховані на арк. № 96 т.1, у вигляді виконавчих проваджень № 2214/В2, № 1962/2, № 1287/2, що знаходяться при матеріалах справи повернути Саксаганському ВДВС КМУЮ в Дніпропетровській області.

Речові докази, перераховані на арк. № 200 т.1, у вигляді копій матеріалів виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_6, що знаходяться при матеріалах справи залишити в матеріалах справи.

Речові докази, перераховані на арк. № 223 т.1, у вигляді аркушу паперу із зразком люмінесцентної речовини та два тампони зі змиванням з долонів рук та пальців ОСОБА_4 та змиви, що зберігаються у камері схову речових доказів КМУ УМВС України в Дніпропетровській області знищити.

Речові докази, перераховані на арк. № 238 т.1 у вигляді грошових коштів загальною сумою 28 тис. грн., які зберігаються відповідно до квитанції в Управлінні фінансового забезпечення і бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Дніпропетровській області повернути ГУБОЗ МВС України.

Речові докази, перераховані на арк. № 15 т.2, у вигляді копій посадової інструкції та особової справи ОСОБА_4, що знаходяться в матеріалах провадження залишити в матеріалах провадження.

Речові докази, перераховані на арк. № 108-110 т.2, у вигляді копій посадової інструкції та особової справи ОСОБА_2, що знаходяться в матеріалах провадження залишити в матеріалах провадження.

Речові докази, перераховані на арк. № 147-149 т.2, у вигляді облікових карт та постанов державного виконавця, що зберігаються при матеріалах кримінальної справи повернути Саксаганському ВДВС КМУЮ в Дніпропетровській області.

Речові докази, перераховані на арк. № 42 т.3, у вигляді копій посадової інструкції та особової справи ОСОБА_4, що знаходяться в матеріалах провадження залишити в матеріалах провадження.

Речові докази, перераховані на арк. № 66 т.3, у вигляді витягів з ЄДРВП, що знаходяться в матеріалах провадження залишити в матеріалах провадження.

Речові докази, перераховані на арк. № 165 т.3, у вигляді мобільного телефону моделі SAMSUNG DUOS IMEI НОМЕР_2 та IMEI НОМЕР_3 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку абонентський номер «НОМЕР_4» та «НОМЕР_1» 24 травня 2013 року, що зберігаються відповідно до розписки у ОСОБА_4 залишити останній.

Речові докази, перераховані на арк. № 192 т.3, у вигляді мобільного телефону моделі SAMSUNG «IMEI НОМЕР_5», що зберігаються відповідно до розписки у ОСОБА_2 залишити останній.

Речові докази, перераховані на арк. № 196 т.3, у вигляді копії наказу № 960-к від 02 квітня 2014 року, що знаходиться в матеріалах провадження залишити в матеріалах провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити звинуваченим і прокуророві негайно після його проголошення.

Суддя: Н. Ю. Вікторович