Вирок № 38817929, 19.05.2014, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/6660/13-к

Провадження № 1-кп/456/34/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2014 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючо] - судді Гули Л. В.

при секретарі Петренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150130002238 від 29.10.2013 року, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, одруженого, працюючого заступником директора з навчально-виховної роботи Стрийської СЗШ № 9, раніше не судимого, запобіжний захід не обирався, в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

з участю : зі сторони обвинувачення - прокурора Пристаюка В.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

представників потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачений ОСОБА_1 29.10.2013 року близько 17 год. 15 хв., керуючи автомобілем марки ВАЗ-2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю близько 50-60 км/год. по вулиці Шевченка у м. Стрию зі сторони центру міста в напрямку вулиці Львівської. У вказаний час проїзну частину автомобільної дороги вулиці Шевченка навпроти будинку № 173 по нерегульованому пішохідному переходу, позначеному дорожнім знаком 5.35.1. ПДР України та дорожньою розміткою 1.14.1. ПДР України, перед яким зі сторони центру м. Стрия зупинилось два транспортні засоби, зі сторони дитячого садка у напрямку будинку № 173 переходили пішоходи ОСОБА_4 та ОСОБА_3, рухаючись справа наліво відносно напрямку руху автомобіля ОСОБА_1

Виявивши попереду себе два транспортні засоби, що зупинились перед нерегульованим пішохідним переходом, ОСОБА_1, маючи технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 шляхом дотримання вимог ПДР України, а саме : п. 18.4. ПДР України, яким передбачено, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, і можуть продовжити (відновити) рух, лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, не зменшив швидкості свого автомобіля, не зупинився та не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, продовжив рух та вчинив наїзд на пішоходів. Під час ДТП ОСОБА_4 отримала середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням фрагментів, ОСОБА_3 отримала закритий перелом сідничної кістки зліва, що також відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, допустив злочинну самовпевненість, що спричинило настання дорожньо-транспортної пригоди та заподіяння потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Тобто, обвинувачений ОСОБА_1 визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме : порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 після роз'яснення суті обвинувачення, визнав себе винним повністю та пояснив, що 29 жовтня 2013 року близько 17 год. 15 хв., керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1, що є в його користуванні, в салоні якого знаходилася пасажирка ОСОБА_7, рухався зі швидкістю 50-60 км/год. по вул. Шевченка в м. Стрию з увімкненим світлом фар. Побачив двох жінок, що вийшли із-за автомобілів, які були припарковані перед пішохідним переходом на правій смузі по ходу руху його автомобіля. Потерпілих, які рухалися зі сторони дитячого садка в напрямку будинку, побачив на близькій відстані від передньої частини свого автомобіля і почав гальмувати. Але так як відстань була недостатньою для зупинки автомобіля, то його передньою правою частиною він здійснив наїзд на потерпілих, які від удару впали на асфальт. На його прохання хтось із перехожих викликав карету швидкої допомоги, яка доставила їх у Стрийську ЦРЛ для надання медичної допомоги. Він усвідомлює, що дана дорожньо-транспортна пригода відбулася з його вини, так як з його боку не було вжито всіх можливих заходів по уникненню дорожньо-транспортної пригоди, але наголошує, що пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 побачив занадто пізно, так як припарковані перед пішохідним переходом автомобілі обмежували оглядовість. Також підсудний зазначив, що повністю відшкодував заподіяну моральну шкоду потерпілій ОСОБА_3 та частково - потерпілій ОСОБА_4, якій згідний відшкодувати моральну шкоду в повному обсязі. Просить суд не позбавляти його права керувати транспортними засобами, оскільки він працює заступником директора з навчально-виховної роботи Стрийської СЗШ № 9 і за характером його роботи може виникати необхідність надання допомоги будь-кому зі школярів. Вину визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому. Просить його суворо не карати.

Крім визнання своєї вини обвинуваченим, факт вчинення ним кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами у справі :

даними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка пояснила суду, що 29 жовтня 2013 року близько 17 год. 15 хв. на вул. Шевченка в м. Стрию почала переходити дорогу, рухаючись пішохідним переходом в напрямку від дитячого садка до житлового будинку, де на неї вчинив наїзд водій автомобіля марки ВАЗ-2101 ОСОБА_1, в результаті чого вона отримала забій лівого стегна та лівої руки, перелом тазової кістки. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просить його суворо не карати, цивільний позов - залишити без розгляду ;

даними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила суду, що 29 жовтня 2013 року близько 17 год. 15 хв. на вул. Шевченка в м. Стрию переходила дорогу з ОСОБА_3, рухаючись по пішохідному переходу зі сторони дитячого садка в напрямку житлового будинку. ОСОБА_1 на пішохідному переході не бачила. Чи були припарковані інші транспортні засоби перед пішохідним переходом, не пам'ятає. Не дійшовши до середини дороги, на неї та ОСОБА_3, яка йшла справа, вчинив наїзд обвинувачений ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ-2101, в результаті чого вона отримала закритий перелом стегнової кістки зі зміщенням, довгий час перебувала на стаціонарному лікуванні в Стрийській ЦРЛ, потім в ортопедичному відділенні Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих. В майбутньому їй потрібна ще одна операція . На даний час обвинувачений ОСОБА_1 частково відшкодував їй заподіяну моральну шкоду, просить його суворо не карати, цивільний позов - залишити без розгляду ;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7, яка пояснила суду, що 29.10.2013 року близько 17 год. 15 хв. вона знаходилася на передньому пасажирському сидінні автомобіля ВАЗ-2101, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 Вони рухалися по вул. Шевченка в м. Стрию зі швидкістю близько 50 км/год. з увімкненими фарами, так як було темно. На пішохідному переході побачили двох жінок, які вийшли із-за припаркованих перед пішохідним переходом автомобілів, що закривали оглядовість. Яка відстань була до пішоходів, сказати не може. Побачивши їх, ОСОБА_1 почав гальмувати, але не встиг зупинити автомобіль і передньою правою його частиною вчинив наїзд на двох жінок, які впали на асфальт. Вона та ОСОБА_1 вийшли з автомобіля, який просив їх не рухатися, щоб запобігти зміщенню пошкоджених кінцівок .

З'ясовуючи обставини, судом було досліджено долучені до матеріалів кримінального провадження документи, а саме : рапорт єдиного обліку інформації Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській обл., яка надійшла по телефону о 17 год. 44 хв. 29.10.2013 року від чергового лікаря Стрийської ЦРЛ ОСОБА_8 про те, що 29.10.2013 року в Стрийську ЦРЛ з місця ДТП, що відбулося в м. Стрий по вулиці Шевченка, доставлені ОСОБА_4 з діагнозом : закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, перелом лівого стегна, забій грудної клітки, та ОСОБА_3 з діагнозом : перелом сідничної кістки зліва /а.с.24/; протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.10.2013 року з фототаблицями до нього /а.с. 25-33/; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 275 від 29.10.2013 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані тверезості /а.с. 38/; висновок судово-медичної експертизи № 500 від 08.11.2013 року, відповідно до якого на тілі потерпілої ОСОБА_3 було виявлено синець нижньої третини лівого стегна, лівого колінного суглобу та правої кисті. Згідно медичної документації було виставлено діагноз : закритий перелом сідничної кістки зліва. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупого твердого предмета в період часу близько 3-4 діб до моменту проведення експертизи і відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня важкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я /а.с. 48/; висновок судово-медичної експертизи № 518 від 21.11.2013 року, відповідно до якого на тілі потерпілої ОСОБА_4 було виявлено забійну рану потиличної ділянки голови та рентгенологічно виставлено діагноз: закритий перелом середньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням фрагментів. За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження відповідають тілесним ушкодженням середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я. Більш характерним для отримання даних тілесних ушкоджень є вертикальне розташування тіла лівою стороною до травмуючого предмета /а.с. 52/; протокол огляду транспортного засобу від 01.11.2013 року, відповідно до якого в автомобілі марки ВАЗ-2101, д.н.з. НОМЕР_1, виявлено вм'ятину в передній правій частині капоту /а.с. 57-59/; висновок автотехнічної експертизи № 1/952 від 18.11.2013 року, відповідно до якого гальмівна система та система рульового управління автомобіля ВАЗ-2101, р.н. НОМЕР_1, знаходяться в працездатному стані та можуть виконувати функції, передбачені конструкцією, яких-небудь несправностей виявлено не було /а.с. 68-71/ та інші документи, які в сукупності з іншими доказами, повністю та об'єктивно підтверджують винуватість обвинуваченого в інкримінованому йому злочинному діянні.

За змістом закону порушення Правил безпеки руху та експлуатації транспорту полягає в дії або бездіяльності, пов'язаній з невиконанням однієї чи кількох вимог Правил дорожнього руху або інших нормативних актів, що регламентують безпеку руху та експлуатацію транспорту, з боку особи, яка керує транспортним засобом. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК України, полягає в : а) порушенні Правил безпеки руху чи експлуатації транспорту, тобто в порушенні конкретного правила, передбаченого конкретним пунктом правил; б) настанні суспільно небезпечних наслідків - заподіяння смерті чи тілесних ушкоджень учасникам дорожнього руху і в) причинному зв'язку між порушенням правил безпеки руху чи експлуатації транспорту та спричиненими наслідками. Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини, що визначається характером ставлення до наслідків. Сама ж дія або бездіяльність при порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту можуть бути як умисними, так і вчиненими з необережності.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю та об'єктивно.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 286 ч. 1 КК України, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

За змістом п.п. 20, 21 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, а також те, що обвинувачений повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, раніше не судимий, за місцем реєстрації та проживання, та за місцем роботи характеризується позитивно, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, шкоду потерпілій ОСОБА_3 відшкодував повністю, потерпілій ОСОБА_4 - частково, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді виправних робіт у межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання суд враховує і думку потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_1 частково відшкодував їй (ОСОБА_4) заподіяну шкоду, потерпіла ОСОБА_3 претензій матеріального та морального характеру до нього не має, потерпілі просять його суворо не карати.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючі дані особи винного, який на час розгляду справи повністю визнав свою вину, а, отже, готовий нести кримінальну відповідальність, з урахуванням пом'якшуючих обставин у вигляді щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, часткового відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_4 та повного відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_3, відсутності обтяжуючих у справі обставин, а також позиції потерпілих, які просять суд його суворо не карати, суд приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання у виді виправних робіт з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених п., п. 2, 3 ст. 76 КК Ураїни.

При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, суд враховує думку прокурора, який просить застосувати до обвинуваченого додаткове покарання та позбавити його такого права, думку обвинуваченого, який просить суд не позбавляти його такого права, враховуючи особу обвинуваченого, право суду на обрання додаткового покарання, передбаченого санкцією статті, суд приходить до висновку про недоцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами з наступних підстав.

В судовому засіданні з характеристики, виданої Стрийською СЗШ № 9, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 працює в СЗШ № 9 з 2008 року, позитивно характеризується; згідно з довідкою інформаційного центру раніше не судимий; злочин вчинив з необережності, вину визнав повністю, щиро кається, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував шкоду потерпілій ОСОБА_3 та частково - потерпілій ОСОБА_4, обіймає посаду заступника директора школи з навчально-виховної роботи, за характером якої може виникати необхідність надання допомоги будь-кому зі школярів, використовуючи транспортний засіб з цією метою.

Враховуючи наведені обставини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди, як пом'якшуючі обставини, відсутність обтяжуючих обставин, та враховуючи його сімейний і матеріальний стан, зобов'язання відшкодувати потерпілій ОСОБА_4 заподіяну шкоду в повному обсязі, що можливе лише за наявності постійного місця роботи, враховуючи інтереси потерпілої та ймовірність отримання відшкодування шкоди за таких обставин, суд вважає за доцільне не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду за їх клопотанням.

Слід стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області 440,10 грн. за проведення автотехнічної експертизи.

Керуючись ст., ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді 2 (двох) років виправних робіт з відрахуванням 10% його заробітку в дохід держави без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 /один/ рік.

Зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.

Цивільні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України у Львівській області (одержувач УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, р/р № 31111115700003, МФО 825014, ЄДРПОУ 38007594) 440 грн. 10 коп. за проведення автотехнічної експертизи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Стрийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.В.Гула