Ухвала суду № 38817488, 13.05.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"13" травня 2014 р. Справа № 817/31/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Моніча Б.С.

Хаюка С.М.,

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" лютого 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ Міндоходів в Рівненській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.09.2013 р. № 0004172342.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадові особи відповідача за наслідком проведеної перевірки безпідставно прийшли до висновку, про порушення ним вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.1, 198.3 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0004172342 від 02.09.2013 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що позивачем в квітні 2013 року правомірно сформуваноо податковий кредит по операціях з ФОП ОСОБА_3 в сумі 134661,00 грн., а також податкові зобов'язання по операціях з покупцями в сумі 131031,00 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком, виходячи з наступного.

Встановлено, що відповідачем проводилась позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Сировинний Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ОСОБА_3 за період з 01.04.2013 р. по 30.04.2013 р.

За результатами перевірки контролюючим органом встановлено що позивачем в порушення п. 44.1 ст. 44 п. 1, п. 198.1, 198.3 та 198.6 ст. 198 р. V Податкового кодексу України завищено податковий кредит по безтоварних операціях з ФОП ОСОБА_3 на суму 134661 грн. та в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України безпідставно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по опереціям з подальшого продажу товарів для покупців в квітні 2013 р. на суму 131031,00 грн.

На підставі проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000442342, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» на суму 8 719,50 грн. (в тому числі 5 813,00 грн. - сума основного зобов'язання та 2 906,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Колегія суддів погоджується з висновком суду про протиправність оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Контролюючий орган в акті перевірки посилається на обставини, викладені в акті ДПІ у м. Чернігові № 177/17/НОМЕР_3 від 25.07.2013 р. документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3, зокрема, через відсутність в нього об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у постачальників та по операціях з продажу цих товарів покупцям.

З акту слідує, що в ході аналізу податкової звітності ФОП ОСОБА_3 відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного та іншого транспорту, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності, в ДПІ у м. Чернігові відсутні відомості про наявність в нього власних або орендованих основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та найманих працівників, внаслідок чого на думку контролюючого органу здійсненні операції не мають реального товарного характеру.

Судом вірно зазначено, що законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання таких товарів), за умови виписки такої податкової накладної платником податку на додану вартість.

Право платника податків, на віднесення витрат до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, виникає за умови наявності підтвердження факту здійснення господарських операцій, первинними документами та податковими накладними, виписаними особами зареєстрованими платниками податку на додану вартість, а також за умови пов'язаності таких витрат із господарською діяльністю платника податків.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для формування валових витрат, виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

На підтвердження вчинених угод укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_3, до суду надано копії договору, всіх належним чином оформлених платіжних доручень, податкових накладних, видаткових накладних, облікових регістрів бухгалтерського та податкового обліку тощо.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання договору позивач, здійснивши попередню оплату у відповідності до приписів Податкового кодексу України, по першій події отримав право на податковий кредит та скористався ним на підставі податкових накладних, оформлених ФОП ОСОБА_3 згідно з чинним податковим законодавством.

За умовами договору № ДГ-0014 від 01.03.2013 р. та повідомлення ФОП ОСОБА_3 здійснював продаж цукру позивачеві на умовах EXW (інкотермс 2000), тобто на складі виробника ПАТ «Гнідавський цукровий завод». Таким чином, є безпідставними покликання податкового органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, які б підтверджували транспортування товару, як на підставу для не визнання вчинених правочинів.

Крім того, позивачем на підтвердження факту використання в його господарській діяльності товарів, отриманих від ФОП ОСОБА_3, представлено копії договорів, довіреностей покупців, видаткових накладних, які виписувалися при подальшій реалізації позивачем вказаної продукції, а також облікові картки по руху отриманих та відпущених товарів, податкові накладні, реєстри податкових накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що представлені позивачем докази в своїй сукупності вказують на реальність господарських операцій з ФОП ОСОБА_3 та покупцями.

Крім того, слід зазначити, що платник податків, який придбав товар в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом. Такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Сировинний Альянс» в квітні 2013 року правомірно сформувало податковий кредит по операціях з ФОП ОСОБА_3 в сумі 134 661,00 грн., а також податкові зобов'язання по операціях з покупцями в сумі 131 031,00 грн., а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду без змін.

За таких обставин, доводи, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, а висновок суду першої інстанції є таким, що ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" лютого 2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Ф.Бондарчук

судді: (підпис) Б.С. Моніч

(підпис) С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Ф.Бондарчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" травня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" вул. Старицького,32,м.Рівне,33003

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023

4-представник позивача Журов Руслан Васильович - ,