Рішення № 38815430, 15.05.2014, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/261/14-ц

2/302/99/14

Номер рядка звіту 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

15.05.2014 р. смт.Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в

особі головуючого судді Кривка В. П

при секретарі Гажук Н.В.,

з участю: позивач - представник ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

представник співвідповідача - ОСОБА_3,

представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні райсуду в смт. Міжгір'ї справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 і Річківської сільської ради про визнання недійсними рішення Річківської сільської ради № 16 від 02.06.1994 р. і державного акту на право приватної власності на землю серія ЗК № 006-00010 від 25.08.1994 р. виданого ОСОБА_6 в частині передачі земельної ділянки площею 0, 20 га АДРЕСА_1, -

В С Т А Н О В И В:

05.03.2014 року позивачка звернулась в суд з указаним позовом, обґрунтувавши вимоги так.

Згідно рішення Річківської сільської ради № 16 від 02.06.1994 р. вирішено надати безоплатно в приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства і обслуговування житлового будинку і 25.08.1994 р. їй видано державний акт серія ЗК № 006-00010 Після її смерті ця земельна ділянка успадкована дочкою ОСОБА_2 ( відповідачкою). Про це рішення не було відомо позивачці і її матері ОСОБА_7 Земельна ділянка, яка надавалась ОСОБА_6 межує із земельною ділянкою позивачки, яка одержала цю земельну ділянку площею 0, 0445 га в дар від матері ОСОБА_7 Раніше ця земельна ділянка використовувалась. ОСОБА_8 ( мама ОСОБА_7, і бабуся позивачки). Позивачка вважає, що мамі відповідачки сільською радою ( співвідповідачем ) безпідставно надано у власність земельну ділянку орієнтовно площею 0,20 га, якою раніше користувалась ОСОБА_8, що обліковувалось за будинком АДРЕСА_1 Позивачка вважає, що Річківська сільська рада безпідставно відмовила в задоволенні заяви її матері ОСОБА_7 про приватизацію земельної ділянки, якою користувалась потім її бабуся ОСОБА_8

Відповідачка позов заперечила повністю, а позицію обґрунтувала так. ЇЇ мама, ОСОБА_6, була членом КСП «Комунар» і користувалась земельною ділянкою в с. Річка для ведення особистого підсобного господарства і обслуговування житлового будинку загальною площею 0,50 га. 25.08.1994 р. ОСОБА_6 видано державний акт серія ЗК 006-00010 про право приватної власності на вказану земельну ділянку на підставі рішення Річківської сільської ради № 16 від 02.06.1994 р. Згідно рішення цієї ж ради № 16 від 12.02.1997 р. ОСОБА_6 додатково передано 0,10 га земельної ділянки. Після смерті матері ( ІНФОРМАЦІЯ_1) за її заповітом відповідачка одержала 25.09.2010 р. свідоцтво право на спадщину на вказану земельну ділянку, що складається з п'яти фактично автономних площ, в т.ч. в ур. «Біля хати» - площею 0, 32 га. На час користування цією земельною ділянкою та передачі її у власність матері ні позивачка, ні її мати ОСОБА_7, ні бабуся ОСОБА_8 не були суміжними користувачами , оскільки не використовували земельну ділянку біля будинку АДРЕСА_1 у зв'язку зі смертю ОСОБА_8 в 1962 р. і виїздом її дочки ОСОБА_7 на постійне місце проживання в Донецьку область. У 2003 р. ОСОБА_7 приватизувала земельну ділянку площею 0, 0445 га для будівництва і обслуговування житлового будинку згідно рішення Річківської сільської ради від 25.07.2002 р. У плані зовнішніх меж цієї ділянки зазначено суміжним землевласником ОСОБА_9 від «Б до В». Аналогічно вказано і в плані меж земельної ділянки в державному акті позивачки, виданому в 2008 році на підставі договору дарування, укладеного позивачкою і ОСОБА_7 в 2006 р. Відповідачка погодила свою межу цієї земельної ділянки під час виготовлення актів і до неї не заявляли будь-яких претензій ні ОСОБА_7, ні позивачка, ні сільська рада. Відповідачка заявила у зв'язку з вищевикладеною позицією про застосування строків позовної давності за заявленим позовом.

Представник Річківської сільської ради в особі сільського голови заявив нейтральну позицію в справі, оскільки сторони оформляли право власності на суміжні земельні ділянки за рішенням сільської ради. Представник сільської ради також повідомив, що в архівних документах за померлою ОСОБА_8 обліковувалось 0, 35 га земельної ділянки, в т.ч. під будівлями 0, 04 га.

Оцінивши зміст позовних вимог, подані в справу докази, висновок органу Держкомзему, суд установив такі обставини і дійшов наступного висновку.

Згідно рішеннь Річківської сільської ради № 16 від 02.06.1994 р. і № 16 від 12.02.1997 р. ОСОБА_6, мешканці АДРЕСА_2 передано у власність 0,6078 га земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства і 25.08.1994 р. видано державний акт серія ЗК 006-00010 . Ця земельна ділянка складається з автономних площ ( ділянок) , в т.ч. в ур. «Біля хати» площею 0, 32 га. ОСОБА_6 померла в 2006 р. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Міжгірської держнотконтори 25.09.2010 р., вказана земельна ділянка визнана власністю ОСОБА_2 ( відповідачки) .

Згідно рішення Річківської сільської ради від 25.07.2002 р. ОСОБА_7 передано у власність земельну ділянку площею 0,0445 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і 14.05.2003 р. видано державний акт ІІ - ЗК № 019116.

23.06.2006 року ОСОБА_7 свою земельну ділянку подарувала дочці ОСОБА_5 згідно договору посвідченого державним нотаріусом Міжгірської держнотконтори. На підставі цього договору 08.10.2008 р. ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 454444.

За змістом позовних вимог позивачка претендує на земельну ділянку орієнтовно площею 0, 20 га за рахунок земельної ділянки ОСОБА_2 біля хати ( з площі 0,32 га № 1 на державному акті) з мотивів, що раніше цією ділянкою користувалась її баба ОСОБА_8, яка померла в 1962 р. З довідки відділу державного архіву Міжгірської РДА вбачається, що за ОСОБА_8 по колгоспу «Комунар» облікувалось 0, 35 га земель в тому числі підбудови 0, 01 га, під будівництва 0,01 га.

Суд вважає, що позов підлягає відхиленню, виходячи з такого. ОСОБА_2 стала власником земельної ділянки по спадкуванню правомірно і таке не оспорюється. ЇЇ мати, ОСОБА_6. (спадкодавець) земельну ділянку набула у власність згідно з вимогами ЗК України 1993 р.

З обставин справи (пояснень сторін, показів свідків, довідок) видно, що ОСОБА_8 за життя не оформила право власності на житловий будинок і земельну ділянку, якими користувалась. Після її смерті дочка ОСОБА_7 не оформила право власності за майном померлої ОСОБА_8 у встановленому законом порядку. Оформивши право власності на земельну ділянку площею 0, 0445 га в 2002-2003 р.р. на загальних підставах , ОСОБА_7 не оскаржила рішення Річківської сільської ради в частині відмови передати їй у власність земельну ділянку більшої площі.

Отже, вимога позивачки припинити частково право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 і, по суті, вилучити від неї земельну ділянку площею 0, 20 га та передати у власність позивачки не ґрунтується на законі. Право власності на земельну ділянку, оформлені за відповідачкою ОСОБА_2, захищаються вимогами ст. ст. 152 ч.1, 153 ч. 1 ЗК України ,оскільки це право набуто згідно з ст. 81 ч. 1 п. «г» ЗК України, 2001 р. Натомість спадкодавець ОСОБА_2 (її мама ОСОБА_6) земельну ділянку набула у власність згідно з вимогами ст. ст. 6, 9, 17 ЗК України 1992 р.

Таким чином, позивачка не довела свої вимоги належними доказами. Натомість відповідачка ОСОБА_2 поданими в справу доказами і запереченнями спростувала позов і довела що її право власності на земельну ділянку підлягає захисту.

Судових витрат до стягнення чи повернення не має.

Керуючись ст.ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю

Апеляційну скаргу на рішення Міжгірського районного суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 223 ЦПК України.

Суддя: В. П. Кривка