Ухвала суду № 38815121, 21.05.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"21" травня 2014 р. Справа № 806/516/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Марчук Ю.А. ,

за участю прокурора та представника відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" березня 2014 р. у справі за позовом відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області до Прокуратура Малинського району Житомирської області скасування постанови ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у задоволенні позовних вимог відділу Державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області відмовлено.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що прокуратурою Малинського району Житомирської області у порядку, передбаченому ч.3 ст.21 Закону України «Про прокуратуру», була прийнята постанова №1/101-14 від 22.01.2014, відповідно до якої, вирішено провести перевірку в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у відділі ДВС Малинського РУЮ, в частині дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження» при здійсненні виконавчих дій. Підставами для винесення постанови було те, що у відділі ДВС Малинського РУЮ перебувають 332 постанови судів про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 324009 грн. Вказані виконавчі провадження перебувають на виконанні за межами законодавчо встановлених строків проведення виконавчих дій.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до пункту 9 розділу ХV Перехідних положень Конституції України прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування

Отже органи прокуратури здійснюють, в тому числі, функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Статтею 19 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Отже, органи прокуратури здійснюють перевірку додержання законів, зокрема, що стосуються охорони навколишнього середовища.

Відповідно п.п.4,5 ч.1 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право: мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність"; отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.

Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»).

Підстави та порядок проведення перевірок визначені ст.21 Закону України «Про прокуратуру».

Так, відповідно до ч.1, 2 ст.21 Закону України «Про прокуратуру» перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань.

У разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов'язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. У зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу державного нагляду (контролю) або відсутністю такого органу вживаються відповідні заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави.

Отже, виходячи з системного аналізу наведених норм Закону перевірки проводяться: 1) за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, за заявами фізичних та юридичних осіб, і у цьому випадку таки перевірки проводяться у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань; 2) за власною ініціативою - без будь-яких обмежень щодо необхідності попереднього розгляду цих звернень іншими компетентними органами.

Відповідно ч. 3 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови. За результатами розгляду скарги прокурор вищого рівня приймає рішення про задоволення скарги та скасування постанови або про відмову у задоволенні скарги. Оскарження постанови до прокурора вищого рівня не позбавляє особу права на її оскарження до суду, яке може бути здійснене нею протягом десяти днів з дня одержання рішення прокурора вищого рівня про результати розгляду скарги.

Спірна постанова була прийнята відповідно до наказу №3гн Генерального прокурора України «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів» від 07.11.2012 року. Зазначена постанова не суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству. Тобто, право прокурора на проведення перевірки передбачено ст.21 Закону України «Про прокуратуру», яка кореспондує з вимогами ч.1 ст.19 Закону України «Про прокуратуру», було обумовлено саме захистом інтересів держави у цієї сфері.

Суд вірно зазначив, що доводи апелянта про законодавче врегульовання питання щодо підстав, порядку та органів, які здійснюють перевірку виконавчих проваджень відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та встановлену цим Законом заборону втручання інших державних органів, посилаючись на приписи ст.21 Закону України «Про прокуратуру» (в новій редакції), є безпідставними, оскільки зазначена заборона не виключає право органів прокуратури на проведення такого роду перевірок навіть у тому разі, якщо проведення таких перевірок є компетенцією відповідних органів державного нагляду (у даному випадку відповідно до ч.6 ст.83 Закону України «Про виконавче провадження». Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби), що прямо встановлено ст.21 цього Закону.

За ч.2 ст.21 Закону України «Про прокуратуру» у разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов'язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності.

Дослідивши докази, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов вірного висновку про наявність повноважень у відповідача для прийняття постанови у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів № 1/101-14 від 22.01.2014 та, відповідно, про дотримання вимог діючого законодавства з боку Малинської прокуратури Житомирської області під час прийняття спірної постанови.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" березня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "22" травня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Відділ державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області вул.Огієнка, 65,м.Малин,Житомирська область,11604

3- відповідачу/відповідачам: Прокуратура Малинського району Житомирської області вул. Шевченка,1-б,м.Малин,Житомирська область,11601

4-третій особі: - ,