Ухвала суду № 38815106, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1237/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держземагентства у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держземагентства у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що чинним законодавством України передбачено обов'язкову видачу позивачу довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, що розташована в Деснянському районі міста Києва (хутір Биківня) і дана довідка не відноситься до кадастрової інформації, натомість є статистичною інформацію. При цьому позивач посилається на те, що запитувана довідка необхідна для збору документації для розроблення проекту відведення земельної ділянки. Вважає протиправною відмову відповідача у наданні вказаної довідки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2014 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем було надіслано відповідачу заяву про надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, яка була зазначена на доданих до заяви графічних матеріалах.

Листом від 26.12.2013 року № 5622 відповідач повідомив позивача, що відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають в себе, в тому числі, довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями. Проекти землеустрою розробляються на підставі дозволу відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом). При цьому, з метою повного та якісного опрацювання даного питання позивачу запропоновано для отримання вищезазначеної довідки надати наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного коду заявника; копію документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженої заявником особи); копію паспорту та ідентифікаційного номеру (у разі подання заяви уповноваженою особою); копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (за наявності) або копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки у власність/користування (у випадку якщо земельна ділянка надавалася у власність чи користування до 2013 року); копію дозволу на розроблення проекту землеустрою; графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки. Крім того, позивачу запропоновано звернутися із заявою щодо надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями разом із вказаними вище документами до Головного управління Держземагентства у м. Києві в дні прийому.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Положеннями додатку № 3 до "Переліку адміністративних послуг, що надаються Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами на безоплатній основі", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 835 від 01.08.2011 року, на який посилається позивач, передбачено, що надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) віднесено до переліку адміністративних послуг, що надаються Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами на безоплатній основі.

Приписами Закону України "Про адміністративні послуги" передбачено, що адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 3 цього Закону надання адміністративних послуг здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, які регулюють суспільні відносини у відповідних сферах. Вимоги цього Закону поширюються на надання суб'єктом надання адміністративних послуг витягів та виписок з реєстрів, свідоцтв, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб'єкту звернення, а також об'єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.

Тобто, вищезазначеною правовою нормою визначено критерій, за яким мають відзначатися документи, які видаються за нормами вищезазначеного Закону. Таким критерієм є відношення суб'єкта звернення до документу. При цьому дана норма передбачає отримання документу або щодо суб'єкта звернення, або щодо об'єкта, який перебуває в його власності, володінні чи користуванні.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що документів щодо прав позивача відносно земельної ділянки та надання їх відповідачу суду не надано.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем було витребувано довідку щодо земельної ділянки, на яку позивач не має права.

Положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про адміністративні послуги» визначено, що суб'єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб'єктом надання є посадова особа, - органом, якому вона підпорядковується. Інформаційна картка адміністративної послуги містить інформацію про перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, порядок та спосіб їх подання, а у разі потреби - інформацію про умови чи підстави отримання адміністративної послуги.

Отже, виключно в законі, а також в інформаційній картці, визначено перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, порядок та спосіб їх подання.

Наказом Держземагенства України № 133 від 29.03.2013 року затверджено Примірні Інформаційні та Технологічні картки адміністративних послуг, які надаються територіальними органами Держземагентства України.

Відповідно до положень Наказу № 133 підставою для одержання адміністративної послуги є заява підприємств, установ, організацій та громадян про надання адміністративної послуги, запит органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про надання адміністративної послуги.

При цьому, в п. 9 Примірної інформаційної картки адміністративних послуг, які надаються територіальними органами Держземагентства України (надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем)) (надалі - Інформаційна картка), передбачено вичерпний перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, а саме: заяву про надання відомостей з Державного земельного кадастру за визначеною формою.

Відповідно до пункту «є» частини 1 статті 13 Закону України «Про державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах), зокрема відомості про угіддя адміністративно-територіальної одиниці: назва, код (номер); контури угідь; площа; інформація про документи, на підставі яких визначено угіддя; інформація про якісні характеристики угідь.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями є відомостями державного земельного кадастру.

Форма заяви про надання відомостей з Державного земельного кадастру затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року, якою затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач звернулася до відповідача з клопотанням, що не відповідає формі, затвердженій додатком 42 Порядку № 1051.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем із дотриманням положень чинного законодавства повідомлено позивача про необхідність звернення до Головного управління Держземагенства у м. Києві із заявою щодо надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями.

Згідно статті 33 Закону України «Про державний земельний кадастр» облік земель у Державному земельному кадастрі здійснюється за кількістю та якістю земель і земельних угідь. Відомості щодо кількості та якості земель узагальнюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Узагальнена інформація про кількість та якість земель безоплатно надається органам державної влади та органам місцевого самоврядування відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 6 статі 28-1 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», до 2015 року облік кількості та якості земель здійснюється на підставі державної статистичної звітності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Копії звітів з кількісного обліку земель передаються на безоплатній основі відповідним сільським, селищним та міським радам.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість тверджень відповідача на те, що оскільки державна статистична звітність з кількісного обліку земель до 2015 року ведеться у складі Державного земельного кадастру відповідно до Форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, ба-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 року № 377, то до отримання такої статистичної інформації мають застосовуватися положення Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Відповідно до пункту 5 статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр», на отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право: власник (власники) та користувачі земельної ділянки або уповноважені ними особи; спадкоємці (правонаступники - для юридичних осіб) осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини, або уповноважені ними особи; особа (особи), в інтересах якої (яких) встановлено обмеження, або уповноважені ними особи; органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом; особи, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та Державного реєстру інженерів-геодезистів, і особи, які отримали ліцензії на проведення землеоціночних робіт та земельних торгів, землеоціночних робіт, для виконання зазначених робіт.

Отже, позивач не є особою, яка має право на отримання відомостей з Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні дії відповідача є правомірними, а тому позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.