Ухвала суду № 38815056, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1812/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги представників Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» - Журавльова Олексія Сергійовича та Стеця Тараса Богдановича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ним не було отримано припису відповідача, а тому постанова відповідача про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності є протиправною та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представники Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» - Журавльов Олексій Сергійович та Стець Тарас Богданович подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що 09.01.2014 року відповідачем проведено позапланову перевірку виконання вимог припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 21.10.2013 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за змістом якого перевіркою встановлено, що ПІІ «Лукойл-Україна» не виконало вимог припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 21.10.2013 року, а саме: продовжує експлуатувати автозаправну станцію на вул. Братиславська, 39-а у Деснянському районі м. Києва та не усунуло допущені порушення містобудівного законодавства відповідно до вимог чинного законодавства, в термін до 21.11.2013 року, чим порушено вимоги п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

23.01.2014 року ІДБК у м. Києві винесено Постанову № 23/14, в якій вказано що ПІІ «Лукойл-Україна» не виконало вимог припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 21.10.2013 року, а саме: продовжує експлуатувати автозаправну станцію на вул. Братиславська, 39-а у Деснянському районі м. Києва, та не усунуло допущені порушення містобудівного законодавства відповідно до вимог чинного законодавства, в термін до 21.11.2013 року, чим порушено вимоги пп. а п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Зазначеною постановою на позивача накладено штраф в розмірі 12180,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 10 ст. Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 41 вказаного Закону державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 ч. 4 ст. 41 цього Закону визначено, що посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 439/2011 від 08.04.2011 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно п. 3 Положення № 439/2011 основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань.

Таким чином, на відповідача покладається обов'язок контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із питань державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому за змістом п. 3 ч. 4 ст. 41 вказаного вище Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Крім того, відповідно до п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

В п. 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

В ч. 3 п. 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

В п. 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій

Згідно до п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Судом першої інстанції було встановлено, що 21.10.2013 року відповідачем за результатами проведеної позапланової перевірки ПІІ «Лукойл-Україна» щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил автозаправної станції (літера А) на вул. Братиславська, 39-а у Деснянському районі, м. Києва було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За змістом вказаного акта час проведення перевірки нежитлової будівлі за адресою вул. Братиславська, 39-а у Деснянському районі м. Києва вказана будівля експлуатується позивачем без прийняття в експлуатацію у встановленому чинним законодавством порядку, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, відповідач наділений правом виносити обов'язкові для виконання приписи, та потім перевіряти виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог таких приписів.

21.10.2013 року відповідачем було внесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким заборонено позивачу з 21.10.2013 року експлуатацію автозаправної станції на вул. Братиславська, 39-а у Деснянському районі м. Києва до усунення допущеного правопорушення.

Станом на дату винесення Постанови № 23/14 вказаний Припис від 21.10.2013 року діючий та в судовому поряду зупинений не був, однак позивачем не виконаний.

При цьому, колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції доводів позивача про те, що Припис від 21.10.2013 року ним не отримано, а тому була відсутня реальна можливість його виконати.

Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

За змістом акту від 21.10.2013 року перевірка проводилась в присутності начальника автозаправної станції «Лукойл-Україна».

Представник ПІІ «Лукойл-Україна», в присутності якого проводилась перевірка, від підпису в Акті від 21.10.2013 року відмовився, копію Припису від 21.10.2013 року не отримав.

В п. 21 Порядку № 553 передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Судом першої інстанції було встановлено, що в зв'язку із відмовою від отримання копії Акту від 21.10.2013 року та Припису від 21.10.2013 року відповідач супровідним листом № 7/26-71/2110/02/1 від 21.10.2013 року направив позивачу рекомендованим листом їх копії (номер рекомендованого відправлення Р 01133 1722915 0).

Однак, позивач від отримання рекомендованого листа відповідача (відправлення Р 01133 1722915 0) відмовився в письмовому виді, про що зроблено відповідний запис працівниками УДППЗ «Укрпошти» на конверті.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги представників Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» - Журавльова Олексія Сергійовича та Стеця Тараса Богдановича - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.