Ухвала суду № 38815021, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3437/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області та просив ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог)_ визнати протиправним та скасувати Наказ відповідача від 17 січня 2013 року № 15 о/с, поновити його на посаді начальника УОТЗ УМВС України в Черкаській області з 17 січня 2013 року, стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 17 січня 2013 року по день поновлення на службі, стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області кошти в сумі 50 000 грн. як компенсацію моральної шкоди за незаконне звільнення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано Накази Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 17 січня 2013 року №15 о/с та від 01 листопада 2012 року №250 о/с; поновлено ОСОБА_3 на службі в управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на посаді начальника управління оперативно-технічних заходів УМВС України в Черкаській області з 17 січня 2013 року та зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області нарахувати та виплатити позивачеві грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 17 січня 2013 року по день поновлення на службі. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ на підставі поданого ним рапорту, за власним бажанням та у відповідності до п. 64 та п. 68 Положення про проходження служби в органах внутрішніх справ України, а тому, на думку апелянта, звільнення ОСОБА_3 є правомірним, а підстави для поновлення його на службі, - відсутні. Крім того, апелянт вказує на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом без поважних причин.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а позовні вимоги залишенню без розгляду, з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а заявлені ним позовні вимоги є законними і обґрунтованими.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Як встановлено судом першої інстанції, 16 жовтня 2012 року позивач подав рапорт про звільнення з ОВС на пенсію за станом здоров'я та наявністю вислуги років. Просив надати невикористану відпустку за 2011 рік та вважати недійсним рапорт про переведення на посаду заступника начальника відділу УОТЗ УМВС України.

Наказом УМВС України в Черкаській області від 01.11.2012 №250 о/с позивач звільнений з посади та перебуває у розпорядженні УМВС з 16.10.2012 та у черговій відпустці за 2011 рік.

Наказом УМВС України в Черкаській області від 17.01.2013 №15о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ.

06 Листопада 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Положеннями частин 1 та 3 статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно ч.1 ст. 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день надходження поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує.

Як вбачається з матеріалів справи, в день звільнення ОСОБА_3 був відсутній на роботі, у зв'язку з цим 17.01.2013 відповідачем було направлено на його адресу повідомлення 14/12-145 про звільнення з органів внутрішніх справ та запропоновано прибути до УКЗ УМВС в Черкаській області для здачі службового посвідчення та отримання документів (обхідного листка, трудової книжки, військового квитка). За твердженням апелянта, дане повідомлення ОСОБА_3 отримав в січні 2013 року, що не заперечується позивачем.

Крім того, листом від 12.02.2013 року ОСОБА_3 повторно було повідомлено про звільнення, в якому було зазначено, що наказом УМВС України в Черкаській області №15о/с його звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «Ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби. Даний лист позивач отримав 23.02.2013, що підтверджується копією конверту, що міститься в матеріалах справи (а.с.17).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не згоден саме із підставою звільнення його з органів внутрішніх справ, а не з фактом самого звільнення. Проте, вважаючи, що його права не можуть бути відновлені іншим чином, аніж поновленням його на раніше займаній посаді, звернувся до суду з даним позовом.

Однак, як вже зазначалося вище, про факт звільнення його з органів внутрішніх справ, як і про підстави звільнення, позивачу було відомо вже в лютому 2013 року. Незважаючи на це, з позовом до суду ОСОБА_3 звернувся лише 06.11.2013, тобто з пропуском стоку, визначеного КАС України.

У відповідності до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Посилання позивача на те, що відповідачем чинилися перешкоди в ознайомленні з оскаржуваним наказом та отриманні трудової книжки не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами. Інших обставин, які б могли слугувати поважними причинами несвоєчасного звернення до суду, останнім не наведено та не доведено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, та є підставами для скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_3, порушив вимоги процесуального законодавства, а саме частини 2 статті 99, статті 100, пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України, що призвело не неправильного вирішення питання, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 100, 155, 160, 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року, - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 20 травня 2014 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.