Рішення № 38814852, 22.05.2014, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/3708/14

Провадження №2/751/876/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова

в складі: головуючого-судді Філатової Л.Б.

при секретарі Грищенко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання трудового договору, зобов»язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про розірвання трудового договору від 15.05.2012 року, стягнення 8832,00 гривні, зобов»язання повернути трудову книжку, зарахувати до трудового стажу час роботи в якості продавця в магазині «Богатир плюс» з 15.05.2012 року по день винесення судом рішення, зобов»язання зробити перерахування до Пенсійного фонду України з 15.05.2012 року по день винесення судом рішення. Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.05.2012 року через міський центр зайнятості уклала трудовий договір з ФОП ОСОБА_2, відповідно до якого була прийнята на роботу в магазин «Богатир плюс». У вказаному трудовому договорі було зазначено, що робочий час складатиме не більше 20 годин на тиждень, і вона отримуватиме 1\2 частину мінімальної заробітної плати. Посилається, що приступила до роботи 15.05.2012 року, виявилось, що робочий день становить 10 годин, а не чотири, вихідні надавались по графіку. Вказує, що в липні 2013 року їй була надана відпустка, але без відповідної оплати. Наприкінці листопада 2013 року відповідачка повідомила її, що трудовий договір необхідно розірвати і запропонувала працювати без укладення трудового договору, на що вона не погодилась і 02.12.2013 року написала заяву про звільнення, яку відповідачка викинула. Зазначає, що 05.12.2013 року прийшла до магазину і вимагала видати їй трудову книжку, але її не видали і повідомили, що в неї є недостача товарів, на що вона не погодилась. Посилається, що після звернення до Податкової інспекції, Пенсійного фонду і Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернігівській області, їй стало відомо, що відповідні перерахування до Податкової інспекції і Пенсійного фонду України відповідачкою не проводились, а її працевлаштування було фактично фіктивним. Її скарга до Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернігівській області з вини відповідачки по суті не була розглянута, трудову книжку відповідачка до цього часу їй не повернула. Зазначає, що у неї перервався трудовий стаж, вона не може на даний час влаштуватись на роботу, не може стати на облік у центр зайнятості. Вказує, що заборгованість відповідачки за використану і невикористану відпустки становить 1084,00 гривні, заборгованість по заробітній платі за період з квітні по грудень 2013 року становить 4466,00 гривень, заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу і затримку видачі трудової книжки становить 3282,00 гривні.

В судове засідання позивач не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, звернулась до суду з заявою про розгляд справи без її участі, в разі відсутності відповідача не заперечує проти винесення судом заочного рішення, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду даної справи повідомлялась в установленому законом порядку, у відповідності до ст. 74 ЦПК України.

Суд вважає, що в матеріалах справи достатньо даних про права і взаємовідносини сторін, а отже, керуючись ст. 169 ч. 4, 224 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних даних і доказів, постановивши, зі згоди позивача, заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи : лист Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернігівській області № 73/25-М870/01-25 від 06.02.14 р. на адресу ОСОБА_1 (а.с.3), трудовий договір від 15.05.2012 року укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (а.с.4), лист Державної податкої інспекції у м.Чернігові № 8971/м/25-26-18-02-40 від 31.12.13 року на адресу ОСОБА_1 (а.с.5), індивідуальні відомості про застраховану особу форма ОК-7-з (а.с.6), заяву ОСОБА_1 про звільнення від 02.12.2013 року (а.с.7), паспорт ОСОБА_1 (а.с.8-10), довідку Адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Чернігівській області від 25.04.2014 року (а.с.14), суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного:

15.05.2012 року між ФОП ОСОБА_2 і ОСОБА_1 було укладено безстроковий трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю. Даний договір зареєстрований 15.05.2012 року за № 25031201640 Чернігівським міським центром зайнятості. Відповідно до умов вказаного договору, договір є безстроковим, працівник зобов»язаний виконувати обов»язки продавця непродовольчих товарів, фізична особа зобов»язується оплачувати працю працівника у розмірі 1\2 частини мінімальної заробітної плати згідно чинного законодавства 547,00 гривень, час виконання робіт встановлений за графіком, не більше 20 годин на тиждень, вихідні дні надаються за графіком 2 дні на тиждень, тривалість щорічної оплачуваної відпустки становить 24 календарних дні згідно графіку щорічних відпусток (а.с.4).

Статтею 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

02.12.2013 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до ФОП ОСОБА_2 про звільнення за власним бажанням (а.с.7), але жодних доказів про розірвання трудового договору від 15.05.2012 року між працівником ОСОБА_1 і фізичною особою, яка використовує найману працю ОСОБА_2 суду не надано, а отже трудовий договір слід розірвати.

Згідно наданих Пенсійним фондом України форма ОК-7-з індивідуальних відомостей про ОСОБА_1 - застраховану особу, відрахування ФОП ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України за період з 15 травня 2012 року не проводились (а.с.6).

Доказів на підтвердження виплати ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу, невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку суду не надано.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б спростовували докази, надані позивачем.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості за використану і невикористану відпустки в сумі 1084,00 гривні, заборгованості по заробітній платі за період з квітні по грудень 2013 року в розмірі 4466,00 гривень, заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу і затримку видачі трудової книжки в сумі 3282,00 гривні підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір, від сплати якого позивач звільнений, в розмірі 243 гривні 60 копійок.

Керуючись ст.ст.57-66, 208, 209, 212-215, 224-226, 292 ЦПК України, ст.ст.38,47, 79,83, 116, 117 Кодексу Законів про працю України, суд

Вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити в повному обсязі.

Трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, укладений 15.05.2012 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1 і ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2 розірвати.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2 - 8832 гривні 00 копійок (вісім тисяч вісімсот тридцять дві гривні 00 копійок) заборгованості.

Зобов»язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2 трудову книжку.

Зобов»язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2 час роботи в якості продавця в магазині «Богатир плюс» з 15.05.2012 року по день набрання рішенням законної сили.

Зобов»язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 зробити перерахування до Пенсійного фонду України за період з 15.05.2012 року по день набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 в доход держави (отримувач: УК у м.Чернігові\Новозаводський райсуд, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ 38054398, банк: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, розрахунковий рахунок: 31210206700004) - 243 гривні 60 копійок (двісті сорок три гривні 60 копійок) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м.Чернігова шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Л.Б. Філатова