Постанова № 38814746, 21.05.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року Справа № 902/4/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Гулова А.Г. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Корнишин О.О. (довіреність №1-с від 17.01.2014 року)

відповідача: Лісков А.І. (довіреність №б/н від 01.01.2014 року)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією на рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.2014 року у справі №902/4/14 (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Проджект"

до Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією

про стягнення 506 749,10 грн. згідно договору відступлення права вимоги

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 04 березня 2014 року у справі №902/4/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Проджект" (65026, м.Одеса, вул. Приморська, 16, оф. 309, код ЄДРПОУ 38438504) (надалі - позивач) до підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією (21050, м. Вінниця, вул. Свердлова, 28, код ЄДРПОУ 20095406) (надалі - відповідач) про стягнення 506749,10 грн. згідно договору відступлення права вимоги задоволено частково. Стягнуто з підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Проджект" 454408,81 грн. суми заборгованості, 9088,17 грн. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору, пропорційно сумі задоволених позовних вимог. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення з підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Проджект" 52340,29 грн. суми заборгованості /а.с. 178-183/.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи щодо витрат по рахунках на загальну суму 468408,81 грн., а саме: №1210089 на суму 75277,96 грн.; №1202059, №1210081 на суму 93709,12 грн.; № 1210084 на суму 21981,91 грн.; №12310090 на суму 32306,00 грн.; №1205047, №1205034 на суму 62925,00 грн.; №1210085 на суму 10514,62 грн.; №86391211 на суму 171694,20 грн.. При цьому, позивачем не надано суду доказів в підтвердження витрат на транспортно-експедиторське обслуговування по рахунках №12310090 та №86391211 на загальну суму 14000 грн. З огляду на викладене загальна сума заборгованості становить 454408,81 грн. (468408,81 грн. - 14 000 грн.), в зв'язку з чим в задоволенні позову щодо стягнення боргу у сумі 52340,29 грн. (506749,10 грн. - 454408,81 грн.) слід відмовити. Відповідачем доказів щодо повного проведення розрахунків з позивачем суду не надано.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Підприємство «Гассіб» з іноземною інвестицією звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 04 березня 2014 року у справі №902/4/14 скасувати частково в частині стягнення з Підприємства «Гассіб» з іноземною інвестицією на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарконт Прожект» 454408,81 грн. заборгованості та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю /а.с.193-195/. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Зокрема, апелянт зазначає, що експедитор має право на відшкодування витрат виключно в тому випадку, якщо умови, обсяги, порядок відшкодування експедитору додаткових витрат погоджені сторонами в договорі; сторонами не було погоджено обсяг додаткових витрат, а відтак у відповідача не виникло обов'язку відшкодувати додаткові витрати, зокрема такі як: зважування, подання і придбання вагонів, транспортно-експедиторське обслуговування, фрахт, використання інфраструктури порту, льодовий збір, автоперевезення, демередж та інші; згідно статті 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03 квітня 2014 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 30 квітня 2014 року /а.с.192/.

Від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарконт Проджект» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін /а.с.204-206/. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що пунктом 1.1. Договору транспортного експедирування №124/2 від 01.12.2011 року передбачено, що Експедитор зобов'язується надати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з забезпеченням перевезень експортно-імпортних, транзитних вантажів, а Клієнт зобов'язується прийняти надані послуги і сплатити їх згідно умов цього Договору. Відповідно до п.2.2.5. цього ж Договору, Клієнт зобов'язаний оплатити послуги Експедитора за діючими ставками і розцінками, на підставі виставлених рахунків. Відповідач (ПІІ «Гассіб») не виконав вимоги вказано Договору та не оплатив надані послуги, хоча підписав акт прийому-здачі наданих послуг без претензій та зауважень.

В судовому засіданні 30 квітня 2014 року розгляд апеляційної скарги відповідача було відкладено на 21 травня 2014 року /а.с. 214/.

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 20 травня 2014 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Дужича С.П., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Гулова А.Г., суддя Саврій В.А. /а.с.218/.

Безпосередньо в судовому засіданні представники відповідача та позивача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарконт" (експедитор) та підприємством "Гассіб" з іноземною інвестицією (клієнт) укладеного Договір транспортного експедирування №124/2 на наступних умовах:

Даним договором, експедитор зобов'язується надати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані із забезпеченням перевезень транспортно-імпортних, транзитних вантажів, а клієнт зобов'язується прийняти надані експедитором послуги і оплатити їх згідно умов даного договору (п. 1.1).

Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту згідно Закону України "Про транспортне експедирування", Цивільним і Господарськими кодексами України (п. 1.2).

Експедитор зобов'язаний: представляти інтереси клієнта у відносинах з перевізниками, портами та іншими організаціями по перевезенню, перевалці і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажу клієнта; здійснювати митне оформлення і декларування вантажів; організовувати перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів різними видами транспорту по території України і за її межами у відповідності із заявкою клієнта; за дорученням і за рахунок клієнта проводити розрахунки з портами, транспортними і експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов'язань по даному договору (п.п. 2.1, 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.7).

Обов'язки клієнта: залучати експедитора в якості оператора до організації і здійсненню перевезень і транспортно-експедиторському обслуговуванню своїх вантажів. Видавати експедитору необхідні документи для представлення інтересів клієнта при виконанні цих операцій; видавати експедитору або, за узгодженням з ним, іншим особам рознарядки на відвантаження експортних, імпортних і транзитних вантажів з порту не пізніше ніж за 4 діб до прибуття судна, доручення на організацію робіт; оплачувати послуги експедитора за діючими ставками і розцінками, на основі виставлених рахунків; при перевезенні вантажів по території України і країн СНД, клієнт зобов'язаний на протязі 48 годин здійснити митну очистку і вивантаження вантажу, рахуючи з моменту прибуття автотранспорту до місця, вказаного клієнтом; у випадку митного огляду вантажу клієнта в портах прибуття, останній зобов'язується відшкодувати експедитору вартість вантажних операцій згідно виставлених експедитором рахунків (п. п. 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.5, 2.2.6, 2.2.7).

Послуги експедитора, морський фрахт, а також розходи, витрати та інші платежі, здійсненні експедитором в інтересах клієнта і пов'язані з виконанням даного договору, оплачуються клієнтом на протязі 30 календарних днів з дати виставлення рахунку експедитором після прибуття вантажу на митну територію України (п. 3.1).

Даний договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2012 року (п. 6.1).

Для здійснення отримання, експедирування, оформлення і доставку вантажів на адресу ПзІІ "Гассіб" із портів Одеси та Іллічівська по території України, відповідачем видано ТОВ "Фарконт" довіреності, а саме:

- №40 від 06.01.2012 року на контейнери MEDU1172408, TCLU2110598, MEDU2760849, MSCU6804002 по коносаменту SUNE1112003;

- №41 від 12.01.2012 року на контейнер MEDU6548951 по коносаменту SUNE1112026;

- №42 від 20.01.2012 року на контейнер MSKU7000883 по коносаменту JEA/ODS/RAKL/9571/1.

- № 44 від 16.02.2012 року на контейнер MSCU1066502 по коносаменту SUNE1201077;

- № 45 від 27.03.2012 року на контейнери GSTU5934818, MEDU1027734, MEDU1738481, MEDU6789516 по коносаменту 272-CSTODS000153;

- № 47 від 11.04.2012 року на контейнери MSKU4047085, MSKU7004913, MSKU7123213, MSKU7484469, PONU0735270, TTNU1631380 по коносаменту JEA/ODS/RAKL/10523/1.

У даних довіреностях зазначено, що для виконання експедиторських послуг ТОВ "Фарконт" має право представляти інтереси ПзІІ "Гассіб" в установах і організаціях та виконувати всі необхідні дії, пов'язані з експедируванням вантажів в Одеському і Іллічівському портах.

До матеріалів справи позивачем надано коносаменти, які вказані у довіреностях, а саме: №272-CSTODS000153, SUNE1112003, SUNE1201077, SUNE1112026, JEA/ODS/RAKL/10523/1, JEA/ODS/RAKL/9571/1.

Також надано коносамент №862965787, SUNE1111081 на контейнери MAEU6778882, MRKU6995293, MSKU2312169, MSKU7642883, POСU0601873, PONU0885583, TRLU3675725, TTNU1492460;

Крім того, згідно матеріалів справи, наявні накладні на перевезення вантажу: №42222059 по коносаменту №CSTODS000153; №40999294 по коносаменту №SUNE1112003; №42690248 по коносаменту JEA/ODS/RAKL/10523/1; №40819617 по коносаменту №SUNE1111081.

В даних накладних зазначено: відправник - ТОВ "Фарконт"; одержувач - ПзІІ "Гассіб".

При цьому, відповідачем було повернуто ТОВ "Фарконт" порожні контейнери, які були доставлені за вказаними вище накладними, що підтверджується накладними №32973422, №32228207, №33244732, №32126138.

В подальшому, ТОВ "Фарконт" виставлено підприємству "Гассіб" з іноземними інвестиціями наступні рахунки :

- №1210089 від 10.10.2012 року (стосовно MSCUVF763600/CSTODS000153 4*20`DV 29.03.2012 MSC SAMANTHA 1212A GSTU5934818, MEDU1027734, MEDU1738481, MEDU6789516) на суму 77704,75 грн.;

- №1202059 від 01.02.2012 року (стосовно SUNE1112003/4*20`DV 10.01.2012 MSC SAMANTHA 146A MEDU1172408, TCLU2110598, MEDU2760849, MSCU6804002) на суму 32962,32 грн.;

- №1210081 від 10.10.2012 року (стосовно SUNE1112003/ MSCUDG576640 4*20`DV 10.01.2012 MSC SAMANTHA 146A MEDU1172408, TCLU2110598, MEDU2760849, MSCU6804002) на суму 60746,80 грн.;

- №1210084 від 10.10.2012 року (стосовно SUNE1201077/ MSCUІ4517539 1*20`DV 28.02.2012 MSC SAMANTHA DF1207R MSCU1066502) на суму 27435,19 грн.;

- №1210090 від 10.10.2012 року (стосовно MSCUІ4219797/ SUNE1112026 1*20`DV 19.01.2012 ESTEBROKER 04A MEDU6548951) на суму 39456,66 грн.;

- №1205034 від 03.05.2012 року (стосовно 863563117/JEA/ODS/RAKL/10523/1 6*20`DV 16.04.2012 ASIATIC BAY 1213 MSKU4047085, MSKU7004913, MSKU7123213, MSKU7484469, PONU0735270, TTNU1631380) на суму 49591,37 грн.;

- №1205047 від 03.05.2012 року (стосовно 863563117/JEA/ODS/RAKL/10523/1 6*20`DV 16.04.2012 ASIATIC BAY 1213 MSKU4047085, MSKU7004913, MSKU7123213, MSKU7484469, PONU0735270, TTNU1631380) на суму 14333,64 грн.;

- №1210085 від 10.10.2012 року (стосовно JEA/ODS/RAKL/9571/1/863162903 1*20`DV 28.01.2012 TUBUL 1203 MSKU7000883) на суму 11701,77 грн.;

- №86391211 від 28.12.2011 року (стосовно 862965787 8*20`DV 20.12.2011 СМА CGM MUSSET 799W MAEU6778882, MRKU6995293, MSKU2312169, MSKU7642883, POСU0601873, PONU0885583, TRLU3675725, TTNU1492460) на суму 193816,00 грн..

В підтвердження витрат по рахунках № 1210089, 1202059, 1210084, 1210090, 1210085, 86391211 надано копії платіжних документів /а.с. 70-132/.

Також між ТОВ "Фарконт" та підприємством "Гассіб" з іноземними інвестиціями підписано акти прийому-здачі наданих послуг до договору №124/2 від 01.12.2011 року, а саме: від 01.02.2012 року щодо контейнерів MEDU1172408, TCLU2110598, MEDU2760849, MSCU6804002 на суму 32962,32 грн.; від 07.05.2012 року щодо контейнерів MSKU4047085, MSKU7004913, MSKU7123213, MSKU7484469, PONU0735270, TTNU1631380 на суму 48591,37 грн.; від 07.05.2012 року щодо контейнерів MSKU4047085, MSKU7004913, MSKU7123213, MSKU7484469, PONU0735270, TTNU1631380 на суму 14333,64 грн..

11.10.2012 року ТОВ "Фарконт" звернулося до підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією із вимогою №3115 щодо оплати наданих послуг за договором № 124/2 від 01.12.2011 року вказаних в рахунках /а.с.13/.

В додатку до даної вимоги зазначені такі рахунки: №1210074, 1210076, 1210077, 1210078, 1210079, 1210080, 1210081, 1210083, 1210084, 1210085, 1210086, 1210089, 1210090 від 10.10.2012 року.

Направлення вказаної вимоги підтверджується експрес-повідомленням з відміткою про відправлення від 11.10.2012 року.

В подальшому, 12.08.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фарконт" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарконт Проджект" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, яким передбачено наступне /а.с.10/.

Первісний кредитор (ТОВ "Фарконт") відповідно до умов договору № 124/2 від 01 грудня 2011 року здійснив транспортно-експедиторське обслуговування контейнерів з вантажем ПІІ "Гассіб" код ЄДРПОУ 20095406, і доставив вантаж за призначенням. ПІІ "Гассіб" не сплатив надані послуги ТОВ "Фарконт". На теперішній час є борг (пункт 1).

Новий кредитор (ТОВ "Фарконт Проджект") стає кредитором боржника - ПІІ "Гассіб" за Договором №124/2 від 01 грудня 2011 року (далі - угода) між первісним кредитором та ПІІ "Гассіб" код ЄДРПОУ 20095406, (далі - боржник) на суму боргу (пункт 2).

До нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання зобов'язань боржника, викладених в договорі транспортного експедирування № 124/2 від 01 грудня 2011 року (пункт 3).

Боржник зобов'язаний забезпечити реалізацію прав нового кредитора згідно цього договору, договору транспортного експедирування № 124/2 від 01 грудня 2011 року та діючого законодавства (пункт 4).

В момент підписання договору здійснюється перехід права вимоги (визначеного у п. 2 договору) первісного кредитора, до нового кредитора (пункт 5).

У момент підписання договору первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються за договором (пункт 6).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (пункт 8).

Договір діє до моменту виконання боржником своїх зобов'язань (пункт 9).

В подальшому, позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки :

- №013 від 27.08.2013 року стосовно GSTU5934818, MEDU1027734, MEDU1738481, MEDU6789516 на суму 77704,75 грн.;

- №007 від 27.08.2013 року стосовно MEDU1172408, TCLU2110598, MEDU2760849, MSCU6804002 на суму 60746,80 грн.;

- №015 від 27.08.2013 року стосовно MEDU1172408, TCLU2110598, MEDU2760849, MSCU6804002 на суму 32962,32 грн.;

- №010 від 27.08.2013 року стосовно MSCU1066502 на суму 27435,19 грн.;

- №008 від 27.08.2013 року стосовно MEDU6548951 на суму 39456,66 грн.;

- №014 від 27.08.2013 року стосовно MSKU4047085, MSKU7004913, MSKU7123213, MSKU7484469, PONU0735270, TTNU1631380 на суму 49591,37 грн.;

- №016 від 27.08.2013 року стосовно MSKU4047085, MSKU7004913, MSKU7123213, MSKU7484469, PONU0735270, TTNU1631380 на суму 14333,64 грн.;

- №011 від 27.08.2013 року стосовно MSKU7000883 на суму 11701,77 грн.;

- №001 від 27.08.2013 року стосовно MAEU6778882, MRKU6995293, MSKU2312169, MSKU7642883, POСU0601873, PONU0885583, TRLU3675725, TTNU1492460 на суму 193816,00 грн..

28.08.2013 року позивач звернувся до відповідача із претензією № 11 щодо перерахування на рахунок ТОВ "Фарконт Проджект" суму боргу в розмірі 1 582 529,64 грн. згідно договору № 124/2 від 01.12.2011 року. В додатку до даної претензії зазначено: третій екземпляр договору про відступлення права вимоги від 12.08.2013 року; копія договору про транспортне експедирування № 124/2 від 01.12.2011 року; дублікати раніше наданих рахунків № 86391211 від 28.12.2011 року, № 1205034 від 03.05.2012 року, № 1202059 від 01.02.2012 року, № 1205047 від 03.05.2012 року, № № 1210074, 1210076, 1210077, 1210078, 1210079, 1210080, 1210081, 1210083, 1210084, 1210085, 1210086, 1210089, 1210090 від 10.10.2012 року; оригінали рахунків № № 001-0016 від 27.08.2013 року 16 шт..

У свою чергу, відповідачем на претензію №11 від 28.08.2013 року, надано відповідь №155 від 13.09.2013 року, в якій повідомляється, що ТОВ "Фарконт Проджект" не обґрунтувало належним чином суму боргу, порядку та умов її утворення, а також не надало належних підтверджуючих документів, тому вимоги викладені у претензії слід вважати безпідставними та необґрунтованими, а відтак не можуть бути задоволені. Окрім того, згідно пункту 2.1. Договору транспортного експедирування №124/2 від 01.12.2011 року організація вивантаження, перенавантаження, перевалки вантажу та його доставка клієнту - ПІІ "Гассіб" є прямим обов'язком експедитора - ТОВ "Фарконт", тому простій контейнерного обладнання, якщо таке мало місце - відбулось виключно з вини експедитора, в результаті неналежного виконання ним (ТОВ "Фарконт") взятого на себе зобов'язання за договором щодо транспортного експедирування вантажів ПІІ "Гассіб".

Враховуючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

В силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Фарконт" та відповідачем виникли правовідносини щодо транспортного експедирування за договором та оплати таких послуг.

Згідно статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Аналогічні приписи містить і частина 1 статті 316 Господарського кодексу України.

За змістом статті 931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Частина 1 статті 189 Господарського кодексу України визначає, що ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Згідно статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі-Закон), транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Згідно частини 10 статті 9 Закону, перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону, експедитор має право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

За змістом частини 2, частини 3 статті 12 Закону, клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки клієнта.

Згідно статті 135 Кодексу торговельного мореплавства України, правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом. Умови договору морського перевезення, не викладені в коносаменті, обов'язкові для одержувача, якщо в коносаменті зроблено посилання на документ, в якому вони викладені.

Приписи частини 1, частини 2 статті 163 Кодексу торговельного мореплавства України передбачають, що під час прийому вантажу одержувач зобов'язаний відшкодувати витрати, зроблені перевізником за рахунок вантажу, внести плату за простій судна в порту вивантаження, а також сплатити фрахт і плату за простій у порту навантаження, якщо це передбачено в коносаменті або іншому документі, на підставі якого перевозився вантаж, а у випадку загальної аварії - внести аварійний внесок або надати належне забезпечення. Перевізник може не видавати вантаж до сплати сум або надання забезпечення, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і частина 1 статті 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини 1, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу частини 2 статті 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статей 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно пункту 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судами обох інстанцій, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарконт" та Підприємством "Гассіб" з іноземною інвестицією укладеного договір транспортного експедирування № 124/2 від 01.12.2011 року.

При цьому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарконт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарконт Проджект" укладено Договір про відступлення права вимоги від 12.08.2013 року, згідно якого позивач став кредитором відповідача за договором №124/2 від 01.12.2011 року.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 Цивільного кодексу України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом позовної заяви, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти за надані послуги: фрахт, зважування, розвантажні роботи, зберігання в порту, автоперевезення, демередж, транспортно-експедиторське обслуговування тощо згідно вказаного договору.

Пунктами 2.1, 2.1.1, 2.1.7 договору № 124/2 від 01.12.2011 року, сторони погодили, що експедитор зобов'язаний: представляти інтереси клієнта у відносинах з перевізниками, портами та іншими організаціями по перевезенню, перевалці і транпортно-експедиторському обслуговуванню вантажу клієнта; за дорученням і за рахунок клієнта проводити розрахунки з портами, транспортними і експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов'язань по даному договору.

Також пунктами 2.2.5, 2.2.6, 2.2.7 даного договору сторони передбачили, що клієнт зобов'язаний: оплачувати послуги експедитора за діючими ставками і розцінками, на основі виставлених рахунків; при перевезенні вантажів по території України і країн СНД, клієнт зобов'язаний на протязі 48 годин здійснити митну очистку і вивантаження вантажу, рахуючи з моменту прибуття автотранспорту до місця, вказаного клієнтом; у випадку митного огляду вантажу клієнта в портах прибуття, останній зобов'язується відшкодувати експедитору вартість вантажних операцій згідно виставлених експедитором рахунків.

Згідно пункту 3.1 договору, послуги експедитора, морський фрахт, а також розходи, витрати та інші платежі, здійсненні експедитором в інтересах клієнта і пов'язані з виконанням даного договору, оплачуються клієнтом на протязі 30 календарних днів з дати виставлення рахунку експедитором після прибуття вантажу на митну територію України.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарконт" та Підприємство "Гассіб" з іноземною інвестицією, погодили порядок розрахунків та передбачили відшкодування витрат за надані послуги по договору транспортного експедирування.

В підтвердження виконання умов договору та понесених витрат Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарконт Проджект» долучено до матеріалів справи рахунки, коносаменти, довіреності, накладні, акти прийому-здачі наданих послуг, платіжні доручення.

Судом першої інстанції встановлено, що апелянтом було видано ТОВ "Фарконт" довіреності для здійснення отримання, експедирування, оформлення і доставку вантажів на адресу ПзІІ "Гассіб" із портів Одеси та Іллічівська по території України, в яких вказані контейнери, що фігурують у рахунках №1210089, №1202059, №1210081, №1210084, №12310090, №1205047, №1205034, №1210085.

Дані рахунки були направленні позивачем відповідачу разом із претензією №11 від 28.08.2013 року на яку ПзІІ "Гассіб" надано відповідь № 155 від 13.09.2013 року.

Також перевезення вантажу на адресу апелянта підтверджується накладними: №42222059 по коносаменту №CSTODS000153 (рахунок №1210089); №40999294 по коносаменту №SUNE1112003 (рахунки №1202059, 1210081); №42690248 по коносаменту JEA/ODS/RAKL/10523/1 (рахунки №1205047, №1205034); №40819617 по коносаменту №SUNE1111081 (рахунок № 86391211).

При цьому, в актах виконаних робіт до договору № 124/2 від 01.12.2011 року, вказані контейнери, які зазначені у рахунках № 1205047, № 1205034, № 1202059, № 1210081.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що послуги по експедируванню вантажів надавалися за договором №124/2 від 01.12.2011 року.

Разом з тим, позивачем надано суду першої інстанції первинні бухгалтерські документи щодо витрат по рахунках на загальну суму 468408,81 грн., а саме: №1210089 на суму 75277,96 грн.; №1202059, № 1210081 на суму 93709,12 грн.; № 1210084 на суму 21981,91 грн.; № 12310090 на суму 32306,00 грн.; № 1205047, 1205034 на суму 62925,00 грн.; № 1210085 на суму 10514,62 грн.; № 86391211 на суму 171694,20 грн..

При цьому, позивачем не надано суду доказів в підтвердження витрат на транспортно-експедиторське обслуговування по рахунках №12310090 та №86391211 на загальну суму 14000 грн..

З огляду на викладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з тим, що загальна сума заборгованості становить 454408,81 грн. (468408,81 грн. - 14 000 грн.). Відтак, місцевий господарський суд правомірно відмовив в стягненні боргу у сумі 52340,29 грн. (506 749,10 грн. - 454 408,81 грн.).

Відповідачем доказів щодо повного проведення розрахунків з позивачем не надано.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.14 р. у справі №902/4/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 902/4/14 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Саврій В.А.