Рішення № 38814696, 21.05.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2014 р. Справа № 917/644/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рейл" (вул. Огієнка, буд. 61-А, м. Малин, Житомирська область, 11604)

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (вул. Івана Приходька, буд. 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621)

про стягнення 17520,00 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: Прудніков І.А. (дов. № 7 від 01.03.2014р.).

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 21.05.2014р. суд розпочав розгляд справи по суті.

Розглядається позовна заява про стягнення 17520,00 грн. основного боргу за товар, поставлений за договором поставки товару № 0338-СН від 14.06.2013р.

Відповідач відзив на позов не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення від 09.04.2014р. (а.с.17).

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

В даному випадку явка представників обов'язковою не визнавалася. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Відповідач про розгляд справи був повідомлений засвоєчасно - 11.04.2014р., отже не був позбавлений права надати суду свої пояснення по суті спору, але таким правом відповідач не скористався.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У даній справі відсутні обставини, що перешкоджають вирішенню спору та є підставою для відкладення згідно ст. 77 ГПК України.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 21.05.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "Рейл" (позивачем) та Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" (відповідачем) був укладений договір поставки товару № 0338-СН від 14.06.2013р. (далі - Договір); (а.с.8-10).

Згідно з п. 1.1 Договору позивач як постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця (відповідача) визначений цим Договором товар, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є додатком до цього Договору (п.1.2 Договору).

Згідно п.1.3. Договору та специфікації №1 загальна вартість товару склала 35040,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 07.11.2013р. до Договору та специфікацією №2 сторони узгодили вид товару (корпус скоби кресл.. М2923.01.013) в кількості 2 шт, ціну товару - 35040,00 грн., а також визначили загальну вартість товару за договором - 70080,00 грн.

Згідно п. 4 Додаткової угоди № 2 від 07.11.2013р. розрахунки за специфікацією №2 здійснюються на умовах 50% попередньої оплати, що складає 17520,00 грн. (в тому числі ПДВ), остаточний розрахунок у сумі 17520,00 грн. (в тому числі ПДВ) здійснюється покупцем на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно п. 13.2,13.3 Договору строк дії договору - до 31.12.2013 року. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар (корпус скоби кресл.. М2923.01.013 в кількості 2 шт.) на загальну суму 35040,00 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаною видатковою накладною РН-0000001 від 16.01.2014 року на суму 35040,00 грн. та довіреністю відповідача (а.с.12-14).

У названій видатковій накладній та довіреності містяться посилання на договір № 0338-СН від 14.06.2013р., вид поставленого товару та його ціна відповідає узгодженому в Договорі та специфікації № 2.

Відповідач за одержаний товар розрахувався частково сплативши 17520,00 грн. попередньої оплати, що підтверджується випискою банку по розрахунковому рахунку позивача від 19.12.2013р. (а.с.15).

Залишок вартості товару у розмірі 17520,00 грн. відповідачем не сплачений.

За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та умови договору, відповідач повинен був оплатити вартість товару до 15.02.2014р. включно, але свої зобов'язань не виконав.

Листом від 21.05.2014р. позивач повідомив суду, що заборгованість в сумі 17520,00 грн. відповідачем на день судового засідання не сплачена.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного, доказів сплати товару чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги в стягненні 752000 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (вул. Івана Приходька, буд. 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621; ідентифікаційний код 05756783) на користь Публічного акціонерного товариства "Рейл" (вул. Огієнка, буд. 61-А, м. Малин, Житомирська область, 11604; ідентифікаційний код 30793280) 17520грн. 00 коп. основного боргу, 1827грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено та підписано 22.05.2014р.

Суддя Т. М. Безрук