Рішення № 38814554, 14.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7887/13 14.05.14

За позовомОб'єднання підприємств "Український музичний альянс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ангард"проВиплату відрахувань (відсотків) 1 439 881,29 грн. Головуючий суддя Блажівська О.Є.

Суддя Марченко О.В.

Суддя Чебикіна С.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Турубаров О.І. дов. б/н від 27.11.2013 року до 27.11.2014 року.

від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ангард" про виплату відрахувань (відсотків) 78 228,87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року порушено провадження у справі № 910/7887/13, розгляд справи призначено на 29.05.2013 року.

27.05.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

29.05.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

29.05.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

29.05.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі.

Представник позивача надав суду для огляду оригінали документів.

Представник позивача проти клопотання про відкладення розгляду справи не заперечив.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2013 року, розгляд справи відкладено на 17.06.2013 року.

17.06.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

17.06.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

17.06.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Клопотання про продовження строку розгляду справи судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року розгляд справи відкладено на 03.07.2013 року.

Розпорядженням від 03.07.2013 року заступника Голови господарського суду міста Києва Бойко Р.В., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відпустці, справу № 910/7887/13 передано для розгляду судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 року справу № 910/7887/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 29.07.2013 року.

Розпорядженням від 16.07.2013 року заступника Голови господарського суду міста Києва Бойко Р.В., справу № 910/7887/13 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2013 року справу № 910/7887/13 прийнято до провадження.

24.07.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились.

В зв'язку з неявкою позивача та відповідача, та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 року розгляд справи відкладено на 09.09.2013 року.

12.08.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва з Міністерства доходів і зборів України надійшло повідомлення по справі.

09.09.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач заявляє до стягнення з відповідача 1439881,29 грн., з яких 1418994,20 грн. відрахувань та 20887,09 грн. 3% річних.

09.09.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

09.09.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

09.09.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Розглянувши зазначену заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, судом дана заява прийнята до розгляду.

Відповідно до п. 3.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

В зв'язку з неявкою відповідача, та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року розгляд справи відкладено на 16.09.2013 року.

16.09.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

16.09.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Клопотання про продовження строку розгляду справи судом задоволено.

В зв'язку з неявкою відповідача, та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 року строк розгляду справи продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 30.09.2013 року.

30.09.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

30.09.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду усні пояснення по суті справи.

Відповідно до статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відносить до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справ, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Враховуючи складність справи з метою забезпечення повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, суд вважає за доцільне призначити колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року призначено колегіальний розгляд справи № 910/7887/13.

Розпорядженням від 30.09.2013 року заступника Голови господарського суду міста Києва, справу № 910/7887/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Блажівської О.Є. (головуючий), Бондарчук В.В., Грєхова О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року справу № 910/7887/13 прийнято для розгляду колегіально, рогляд справи призначено на 13.11.2013 року.

Розпорядженням від 13.11.2013 року заступника Голови господарського суду міста Києва, справу № 910/7887/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Блажівської О.Є. (головуючий), Бондарчук В.В., С.О. Чебикіна

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року справу № 910/7887/13 прийнято до провадження.

13.11.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

13.11.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду усні пояснення по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року розгляд справи відкладено на 04.12.2013 року.

04.12.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

04.12.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду усні пояснення по суті справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з метою повного, всебічного розгляду справи, суд проходить до висновку призначити економічну судову експертизу по справі № 910/7887/13.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу. Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", відповідно до частини другої статті 41 ГПК учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом. Ці питання можуть бути запропоновані у позовній заяві, у відзиві або в окремому письмовому клопотанні сторони. Проте остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року суд ухвалив призначити економічну судову експертизу.

Відповідно п.1 ч.2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу, господарський суд зупиняє провадження у випадках: призначення господарським судом судової експертизи.

Згідно Постанови Пленуму Вищого Господарського суду від від 26 грудня 2011 року N 18

"Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ,відповідно до пункту 3.16. Статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року суд ухвалив зупинити провадження у справі № 910/7887/13.

09.04.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла справа № 910/7887/13 з Київського науково - дослідного інституту судових експертиз з листом вих. № 14678/13-5/14679/13-45 від 03.04.2014 року без виконання економічної судової експертизи у зв'язку з відсутністю оплати станом на 02.04.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року про призначення економічної судової експертизи судові витрати за проведення експертизи покладено на позивача (Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" ).

Ухвалою Господарського міста Києва від 14.04.2014 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.05.2014 року.

Розпорядженням від 14.05.2014 року заступника Голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А., у зв'язку з перебуванням судді Бондарчук В.В. у відрядженні, справу № 910/7887/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Блажівської О.Є. (головуючий), Марченко О.В., Чебикіна С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2014 року справу прийнято до провадження.

14.05.2014 року представник позивача в судове засідання з'явився.

14.05.2014 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду усні пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що відповідачу ухвали суду направлялись на юридичну адресу та неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.05.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (далі - позивач) є єдиною організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується свідоцтвом № 2/У від 20.12.2007 р., виданим позивачеві Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, та листом Державного департаменту № 3-7/9186 від 09.12.2011 р.

Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ангард" (далі - відповідач) імпортувало на митну територію України обладнання та матеріальні носії, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, передбачені ч.2 ст. 42 Закону України "Про авторське правоі суміжні права".

Відповідач у період з 01.01.2011 року по 16.04.2013 року імпортував на митну територію України матеріальні носії, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах за кодом УКТЗЕД 8523, на загальну суму 28379883,99 грн. (фактурна вартість).

Зазначена обставина підтверджується наявними у матеріалах справи відомостями про здійснення зовнішньоекономічної діяльності відповідачем у період з 01.01.2011 року по 16.04.2013 року, наданими Міністерством доходів і зборів України на запит суду. При цьому, суд враховує, що наведені відомості про здійснення зовнішньоекономічної діяльності відповідачем у період з 01.01.2011 року по 16.04.2013 року, надані Міністерством доходів і зборів України на запит суду з огляду на задоволення клопотання позивача про витребування доказів відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, є належними та допустимим доказами у відповідності до вимог ст. 34 Господарського кодексу України.

Відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем визначено, що розмір відрахувань (відсотків) за ввезення Відповідачем на митну територію України матеріальних носіїв за кодом згідно з УКТЗЕД 8523 здійснюється шляхом множення їх фактурної вартості та 5% (для носіїв) і становить 1418994,20 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною третьою цієї статті передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 42 зазначеного Закону виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім:

а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах;

б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;

в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

Частиною 5 ст. 42 Закону визначено, що розміри відрахувань (відсотків), які мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації, під час ввезення товару на митну територію України,а виробники -у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.

Порядок здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України № 780/123/561 від 24.11.2003 р.

Відповідно до п. 7 Порядку під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 р., перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.

Розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 р.

Згідно з додатком до зазначеної Постанови розмір відрахувань для імпортерів обладнання (код товару 8520, 8521, 8527 31, 8527 13, 8525 40 та 8528) визначається у розмірі 3% вартості обладнання, зазначеної в зовнішньоекономічних договорах (контрактах), а для імпортерів матеріальних носіїв (код товару 8523) - 5 % такої вартості.

Пунктом 4 розділу І Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307 (діяла до 30.09.2012), передбачено, що фактурною вартістю є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку-фактурі (рахунку-проформі).

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (набрав чинності 31.08.2012), фактурною вартістю є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо), або іншому документі, що визначає вартість товару.

Розрахунок розміру відрахувань (відсотків) повинен здійснюватися з тієї вартості товару, що визначена у наданих Міністерством доходів і зборів України відомостях як фактурна вартість.

З інформації, наданої Міністерством доходів і зборів України, вбачається, що ТОВ "Ангард" з 01.01.2011 по 16.04.2013 імпортувало на митну територію України матеріальні носії згідно з кодом УКТЗЕД 8523 загальної фактурної вартості 28 379 883,99 грн.

Разом з тим, матеріали справи не місять відомостей, що відповідач під час ввезення на митну територію України матеріальних носіїв сплатив необхідні відрахування у передбачених законодавством розмірах.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті відрахувань за імпортовані матеріальні носії становить 1418994,20 грн. (28 379 883,99х5/100).

Згідно зі статтею 33 ГПК України сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не подано і матеріали справи не місять відомостей щодо сплати ТОВ "Ангард" зазначених відрахувань в розмірах, затверджених Постановою № 992, та у спосіб, передбачений Порядком здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах. Підтверджень чи заперечень, а також контррозрахунку щодо розміру заявленої до стягнення суми заборгованості відповідачем на вимогу суду не надано.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням тривалості прострочення з ТОВ "Ангард" підлягає стягненню також 3 % річних у сумі 20887,09 грн. (відповідно до розрахунку позивача - додаток № 1 до заяви про збільшення розміру позовних вимог, перевіреного судом).

У частині першій статті 43 ГПК України вказано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на наведене, встановивши, що відповідач є імпортером матеріальних носіїв (з комерційною метою, а не в особистих цілях), який не виконав обов'язку зі сплати передбачених законом відрахувань, тоді як ОП "Український музичний альянс" є єдиною уповноваженою з цього приводу організацією, перевіривши розмір нарахованих позивачем сум до стягнення, господарський суд міста Києва дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ангард" (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 13, ідентифікаційний код 34349306) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (04053, м. Київ, вул. Артема, 1-5, офіс 614, ідентифікаційний код 31815383) 1418994 (один мільйон чотириста вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 20 коп. відрахувань, 20887 (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 09 коп. 3 % річних та 28797 (тридцять дві тисячі дев'ятсот двадцять вісім) грн. 63 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено: 19.05.2014 року

Головуючий суддя О.Є. Блажівська

Суддя О.В. Марченко

Суддя С.О. Чебикіна