Ухвала суду № 38813943, 19.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 р. Справа № 86551/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Губач Х.І.

з участю позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Маз» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

24.02.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення форми «Р»№0000851501 від 25.01.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неправомірно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки викладені в акті перевірки дані, на підставі яких зроблено висновок та винесено податкове повідомлення-рішення, суперечать дійсним обставинам справи.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року задоволено адміністративний позов. Податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції форми «Р» №0000851501 від 25.01.2012 визнано протиправним та скасовано в повному обсязі.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що встановлено порушення податкового законодавства позивачем а саме: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено грошові зобов'язання зі сплати податку на прибуток за 4 квартал 2010 року на загальну суму 40068,00 гривень.

У ході апеляційного розгляду позивач ОСОБА_3 надав пояснення та просить апеляційну скаргу відхилити.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що сплата комісійної винагороди ФОП ОСОБА_2 здійснена позивачем за надання послуг з пошуку покупців та укладення договорів купівлі-продажу автомобільної техніки, тобто за послуги, які використовувались позивачем у власній господарській діяльності, - безпідставними є висновки Тернопільської ОДПІ про заниження позивачем в 4 кварталі 2010 року грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 40068,00 гривень.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами Тернопільської ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку декларації з податку на прибуток ТОВ «Авто -Маз» щодо документального підтвердження господарських відносин з СПДФО ОСОБА_2 за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., про що складено акт перевірки №7600/15-01/14053514 від 19.10.2011р., яким встановлено порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чим завищено суму валових витрат за 4 квартал 2010 року на 175540,00 гривень, що призвело до заниження податкового зобов'язання за 2010 рік в сумі 43885,00 гривень.

За наслідками Акта перевірки від 19.10.2011р., Тернопільською ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення №0005351501 від 14.11.2011р., яким ТОВ «Авто -Маз» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 54856,25 гривень, в тому числі 43885,00 гривень-за основним платежем, 10971,25 гривень-за штрафними (фінансовими) санкціями.

На податкове повідомлення-рішення №0005351501 від 14.11.2011р. позивачем була подана скарга № 24/11-01 від 24.11.2011р. до ДПА в Тернопільській області.

З метою з'ясування всіх обставин справи ДПА в Тернопільській області листом №18771/7/25-007/458 від 09.12.2011р. зобов'язала Тернопільську ОДПІ провести додаткову перевірки ТОВ «Авто-МАЗ».

На виконання листа ДПА в Тернопільській області №24/11-01 від 24.11.2011р., Тернопільською ОДПІ були видані наказ №5326 від 20.12.2011 р. про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Авто-МАЗ» та направлення на проведення перевірки від 20.12.2011 р..

Результати повторної перевірки були відображені в Акті №197/23-05/140533514 від 16.01.2012 р. про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Авто-МАЗ» щодо документального підтвердження господарських відносин з ПП ОСОБА_2 за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р., в якому встановлені порушення податкового законодавства: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено грошові зобов'язання зі сплати податку на прибуток за 4 квартал 2010 року на загальну суму 40068,00 гривень.

Рішенням ДПС у Тернопільській області «Про результати розгляду скарги» №1000/10/25-007/17 від 20.01.2012 р., скаргу позивача задоволено частково скасовано податкове повідомлення-рішення №0005351501 від 14.11.2011р. в частині грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 4771,25 гривень, в тому числі 3817,00 гривень-за основним платежем, 954,25 гривень - штрафних (фінансових) санкцій, у зв'язку із невірним застосуванням норм матеріального права.

В зв'язку із наведеним Тернопільською ОДПІ було прийнято та надіслано ТОВ «Авто-МАЗ» податкове повідомлення-рішення №000085151 від 25.01.2012 р., яким ТОВ «Авто -Маз» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 50085,00 гривень, в тому числі 40068,00 гривень-за основним платежем, 10017,00 гривень-за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з рішенням ДПС в Тернопільській області «Про результати розгляду скарги»№1000/10/25-007/17 від 20.01.2012 р. ТОВ «Авто -Маз» подало скаргу до ДПС України.

Рішенням ДПС України «Про результати розгляду скарги»№2893/6/10-2115 від 16.02.2012 р. скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0005351501 від 14.11.2011 р. з урахуванням рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги (податкове повідомлення-рішення №000085151 від 25.01.2012 р.) - без змін.

Між ТОВ «Авто-МАЗ» (Довіритель) та ФОП ОСОБА_2 (Повірений) укладений договір доручення на продаж продукції №1 від 04.01.2010 р.. Відповідно до п.1.1 договору Довіритель доручає, а Повірений бере на себе зобов'язання укласти від імені та за рахунок Довірителя договори купівлі-продажу з третьою особою, надалі Покупець (а.с. 43).

Відповідно до п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зокрема в Актах перевірки, посадовими особами Тернопільської ОДПІ було зроблено висновок, що позивачем було порушено п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідно до якого до складу валових витрат не включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До такого висновку перевіряючи прийшли, внаслідок віднесення позивачем до складу валових витрат в IV кварталі 2010 року сум комісійної винагороди в розмірі 175540,00 гривень нарахованої та виплаченої СПДФО ОСОБА_2 згідно договору доручення №1 від 04.01.2010 р. на підставі актів виконаних робіт від 12.11.2010 р. на суму 47280,00 гривень, від 15.12.2010 р. на суму 20000,00 гривень, від 23.12.2010 р. на суму 108260,00 гривень, відповідно до яких Повірений здійснив послуги по пошуку клієнтів з придбання наступної продукції: автомобіль МАЗ 53360-221, автомобіль МАЗ 631208-020-010, автомобіль МАЗ 551605-280, напівпричіп МАЗ 938662-042, автокран КС 53360-221.

Даний висновок податкового органу ґрунтується на нормах ЦК України, зокрема, що в порушення приписів ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин між позивачем та ФОП ОСОБА_2 не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а первинні документи виконують функції заниження бази оподаткування податку на прибуток, шляхом штучного формування валових витрат.

Між ТОВ «Авто-МАЗ» (Довіритель) та ФОП ОСОБА_2 (Повірений) дійсно укладений договір доручення на продаж продукції №1 від 04.01.2010 р., відповідно до умов якого Довіритель доручає, а Повірений бере на себе зобов'язання укласти від імені та за рахунок Довірителя договори купівлі-продажу з третьою особою, надалі Покупець.

На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_2 було здійснено пошук клієнтів для ТОВ «Авто-Маз», результатом чого стало укладення договорів на поставку автомобільної техніки позивачем третім особам (а.с. 47 -51).

Пунктом 8.1. Договору доручення передбачено, що Повірений після виконання доручення зобов'язаний в термін до 10 днів подати Довірителю акт виконаних робіт. На виконання даного пункту договору між позивачем та ФОП ОСОБА_2 було підписано акти виконаних робіт на загальну суму 175540,00 гривень, а саме від 12.11.2010 р. на суму 47280,00 гривень, від 15.12.2010 р. на суму 20000,00 гривень, від 23.12.2010 р. на суму 108260,00 гривень (а.с. 52 -54), відповідно до яких Повірений здійснив послуги по пошуку клієнтів та укладання з ними договорів купівлі продажу з придбання наступної продукції: автомобіль МАЗ 53360-221, автомобіль МАЗ 631208-020-010, автомобіль МАЗ 551605-280, напівпричіп МАЗ 938662-042, автокран КС 53360-221.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що даними актами виконаних робіт спростовуються посилання відповідача на ту обставину, що в порушення п. 3 Договору доручення та ч. 2 ст. 1006 ЦК України надання послуг Повіреного не підтверджено звітами про виконання доручення ФОП ОСОБА_2, оскільки п. 8.1 договору доручення передбачено подання звіту саме у формі акту виконаних робіт, а надання Повіреним такого документу як «звіт» передбачено лише у випадку невиконання доручення (п. 8.3 Договору доручення).

Пунктом 6.1. Договору доручення передбачено, що за виконання доручення Повірений отримує від Довірителя винагороду в розмірі різниці між ціною продажу товару третій особі і ціною вказаною в додатках до даного договору.

Додатком №1 до Договору доручення №1 від 04.01.2010 р. було визначено відпускну вартість автомобільної техніки ТОВ «Авто-Маз»(а.с. 45).

На виконання даних умов договору доручення було розраховано розмір комісійної винагороди Повіреного, яка склала 175540,00 гривень.

Договори купівлі-продажу, укладені між ТОВ «Авто-Маз» та покупцями-третіми особами, а саме: ТОВ «УкрМАЗ Комплект»(договір №02/03-01 від 02.03.2010 р.), ТОВ «Кріоніка» (договір №09/11-01 від 09.11.2010 р.), Підприємство «Гарант»- ЛОО УТОГ (договір №08/12-01 від 08.12.2010 р., договір №22/12-01 від 22.12.2010 р.), ТОВ «Авакс Проф» (договір №23/12-03 від 23.12.2010 р.), - були укладені в м. Тернополі за посередництва Повіреного -ФОП ОСОБА_2 та виконані в подальшому сторонами цих договорів в повному обсязі.

Посилання відповідача на ту обставину, що ТОВ «Авто -Маз» не потребувало послуг ФОП ОСОБА_2 як повіреного через ту обставину, що позивач являється офіційним дилером ВАТ «Мінський автомобільний завод» і відповідно до дилерського договору самостійно і за власний рахунок зобов'язано здійснювати пошук покупців автомобільної техніки судом оцінюються критично та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до листа ВАТ «Мінський Автомобільний завод»№158-3-2300-5/187 від 28.06.2010 (а.с. 84) у зв'язку з невиконанням ТОВ «Авто -Маз» взятих на себе зобов'язань щодо обсягу реалізації автомобільної техніки дилерський договір було розірвано в односторонньому порядку, а отже саме з метою збільшення обсягу реалізації продукції та відновлення співпраці з ВАТ «Мінський автомобільний завод» і було укладено договір -доручення між ТОВ «Авто-Маз» та ФОП ОСОБА_2

Крім того, відповідач посилається на ту обставину, що ФОП ОСОБА_2 фактично не могли надаватися послуги по договору доручення, оскільки згідно відомостей викладених у звітності форми № 1-ДФ у 4 кварталі 2010 р. ОСОБА_2 працював на основному місці роботи - в Тернопільській торгово-промисловій палаті (далі по тексту - ТТТП) та відповідно табелів обліку використання робочого часу, наданих Тернопільською торгово-промисловою палатою у дні укладання договорів купівлі-продажу з контрагентами - покупцями (02.03.2010 р., 09.11.2010 р., 08.12.2010 р., 22.12.2010 р., 23.12.2010 р.) ОСОБА_2 працював повний робочий час з 9.00 години до 18.00 години, а отже не мав можливості надавати послуги з пошуку покупців та укладання договорів у ці дні в м. Києві, м. Херсоні, м. Львові, м. Тернополі.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що вказані посилання відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи копіями договорів купівлі-продажу укладеними між ТОВ «Авто -Маз» та третіми особами за посередництва ФОП ОСОБА_2 в м. Тернополі, що в свою чергу свідчить про можливість поєднання ОСОБА_2 трудової діяльності за основним місцем роботи з наданням послуг як фізичною особою -підприємцем.

Суд першої інстанції правильно зазначив, з чим погодилась колегія суддів, що договір доручення №1 від 04.01.2010, укладений між ТОВ «Авто -Маз» та ФОП ОСОБА_2 був спрямований на настання реальних економічних наслідків для позивача, фактичне здійснення даної господарської операції підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами-первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують надання послуг ФОП ОСОБА_2, а отже позивачем віднесено в 4 кварталі 2010 року суму комісійної винагороди ФОП ОСОБА_2 в розмірі 175540,00 гривень до складу валових витрат відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Таким чином, враховуючи вищенаведене, спростовуються висновки перевірки про порушення товариством п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки згідно із ст. 5.1 ст.5 вказаного Закону до валових витрат належить сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Під господарською діяльністю, в розумінні п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Суд першої інстанції правильно зазначив, з чим погодилась колегія суддів, що сплата комісійної винагороди ФОП ОСОБА_2 здійснена позивачем за надання послуг з пошуку покупців та укладення договорів купівлі-продажу автомобільної техніки, тобто за послуги, які використовувались позивачем у власній господарській діяльності, - безпідставними є висновки Тернопільської ОДПІ про заниження позивачем в 4 кварталі 2010 року грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 40068,00 гривень.

Також слід відмітити, що внаслідок укладеного договору в 2010 році було збільшено реалізацію продукції товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Маз» порівняно з 2009 роком, що в свою чергу призвело до збільшення доходу від здійснення підприємницької діяльності, а питома вага реалізованої автомобільної техніки за посередництва ФОП ОСОБА_2 в 2010 році складає близько 30%, що не спростовано відповідачем.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року у справі №2а-1970/701/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний