Постанова № 38813829, 15.05.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1042/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання: Гаркуши Ю.О.,

за участю представників сторін від:

позивача - Степаненко Т.О., Жукова А.А.

відповідача - Вінар К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністратвиного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ ОВПП у м. Луганську МГУ Міндоходів), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - ГУ ДКС України у Луганській області) про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню з ПДВ за вересень 2012 року в розмірі 21751559,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що на виконання вимог статті 46 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (зі змінами згідно наказу Міністерства фінансів України від 10.02.2012 р. №143), ПАТ «Луганськтепловоз» було надано до СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, рядком 23 якої визначено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, в розмірі 21 751 559,00 грн. До зазначеної податкової декларації з ПДВ також було додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток №4).

У період з 19.11.2012 по 07.12.2012 року СДПІ, на підставі наказу від 16.11.12 № 337 та направлень від 16.11.12 № 327 та 328, здійснила позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ за серпень 2012, за вересень 2012 року та уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року, про результати якої 12.12.2012 року складено Акт № 128/14-0/05763797 (надалі - Акт).

Цією перевіркою встановлені обставини сплати ПАТ «Луганськтепловоз» платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді:

- частково сума ПДВ підтверджена (19 880 219,69 грн.),

- частково сума ПДВ не підтверджена у зв'язку з неотриманням матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання (1 780 593,31 грн., п. 5 висновків акту),

- частково сума бюджетного відшкодування була зменшена спочатку податковим повідомлення-рішенням від 21.12.2012 № 0002848013 на суму 514 021,00 грн., яке в подальшому було скасовано в порядку адміністративного оскарження рішенням № 4167/10/10-233 від 07 березня 2013 року Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС. На його місце було винесено нове повідомлення-рішення від 14.03.2013 № 0000011401 на суму 240 679,00 грн. (з яких зменшено бюджетне відшкодування ПДВ: за серпень 2012 р. на 149 933,00 грн., за вересень на 90 746,00 грн.), яке було оскаржено в судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.06.2013, залишеною в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 по справі № 812/2812/13-а, податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013 № 0000011401 на суму 240 679,00 грн. (з яких за вересень 2012 р.- 90 749,00 грн.) було скасовано. Таким чином позивач вважає, що право на цю суму ПДВ доведено в судовому порядку.

На підставі зазначеного позивач просив суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги шляхом зменшення суми відшкодування та просив стягнути 1871069,00 грн., оскільки частково сума ПДВ в розмірі 19880490,00 грн. була відшкодована, що підтверджується випискою банку.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним у позові, просили суд задовольнити уточнений позов у повному обсязі.

Представник відповідача від Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів в судовому засіданні позов не визнав з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову.

Представник відповідача від Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області в судове засідання не з'явився, 27 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надав письмові заперечення у яких просив суд розглянути справу без його участі та залишити позовні вимоги без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд вважає уточнений позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ПАТ "Луганськтепловоз" зареєстрований в якості суб'єкта господарської діяльності - юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.04.2011, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Перебуває на обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби з 09.07.1993 за №5584/15. Згідно свідоцтва №100337613 позивач є платником податку на додану вартість з 08.07.1997.

На виконання вимог статті 46 ПКУ та Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 (зі змінами згідно наказу Міністерства фінансів України від 10.02.2012 р. №143), позивачем надано до СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, рядком 23 якої визначено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, в розмірі 21 751 559,00 грн. До зазначеної податкової декларації з ПДВ також було додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток №4).

Відповідно до вищезазначеної форми декларації, затвердженої Наказом ДПА України від 15.01.2011 року № 41, розрахунок суми бюджетного відшкодування зазначений в додатках.

Додаток № 2 "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)", у якому розшифровується від'ємне значення, що виникло у розрізі періодів його виникнення, відстежується його фактично сплачена у попередньому періоді частина та виводиться показник рядку 24 декларації ("мінус", що переходить на наступний період).

Додаток № 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)", в якому зазначене формування суми бюджетного відшкодування, значення якої переходить до рядка 23 декларації.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначений та затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р.

У період з 19.11.2012 по 07.12.2012 СДПІ, на підставі наказу від 16.11.12 №337 та направлень від 16.11.12 №327 та 328, здійснила позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ за серпень 2012, за вересень 2012 року та уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року, про результати якої 12.12.2012 року складено Акт №128/14-0/05763797.

Цією перевіркою встановлені обставини сплати ПАТ «Луганськтепловоз» платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді:

- частково сума ПДВ підтверджена (19 880 219,69 грн.),

- частково сума ПДВ не підтверджена у зв'язку з неотриманням матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання (1 780 593,31 грн., п. 5 висновків акту),

- частково сума бюджетного відшкодування була зменшена спочатку податковим повідомленням-рішенням від 21.12.2012 № 0002848013 на суму 514 021,00 грн., яке в подальшому було скасовано в порядку адміністративного оскарження рішенням № 4167/10/10-233 від 07 березня 2013 року Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС.

Повідомленням-рішенням від 14.03.2013 № 0000011401 було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ за вересень на 90 746,00 грн. Зазначене повідомлення рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.06.2013, залишеною в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 по справі № 812/2812/13-а, податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013 № 0000011401 на суму 240 679,00 грн. (з яких за вересень 2012 р.- 90 746,00 грн.) було скасовано. Інших рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування не приймалось. Проте грошові кошти в розмірі 90746,00 грн. на рахунок ПАТ «Луганськтепловоз» не надійшли, що є порушенням вимог чинного податкового законодавства.

В судовому засіданні сторонами визнано, що під час проведення перевірки фахівцями були перевірені наступні документи позивача: статутні документи, реєстраційні документи, угоди, договори з постачальниками та покупцями, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні за липень-вересень 2012 року та інші первинні бухгалтерські документи.

У 1-го відповідача відсутні зауваження щодо кількості та якості наданих позивачем для перевірки відповідачу документів.

Враховуючи зміст акту перевірки, суд приходить до висновку, що відповідачем не виявлено порушень з боку позивача щодо правомірності визначення бюджетного відшкодування та його сума за вересень 2012 року складає 21751559,00 грн., із яких 19880490,00 грн. вже відшкодовано, решта складає 1871069,00грн.

Із зазначеної решти сума 90746,00 грн., на яку бюджетне відшкодування було зменшено повідомленням-рішенням від 14.03.2013 № 0000011401, підлягає стягненню оскільки повідомлення-рішення скасоване в судовому порядку.

Щодо задоволення вимог про стягнення суми 1780323,00 грн. (1871069,00 грн. - 90746,00), яка не підтверджена у зв'язку з неотриманням матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

При цьому, частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

З системного аналізу зазначених нормативних документів, акту перевірки та пояснень сторін вбачається, що під час проведення перевірки не було встановлено порушень податкового законодавства з боку позивача.

Відповідно до ст. 200 Податкового Кодексу України (ПК України) - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.7. ст. 200 ПК України - платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (що Позивачем і було зроблено). При цьому до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.12. ст. 200 ПК України - орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після тримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно п. 200.14 ст. 200 ПК України - якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує-її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Суд не приймає до уваги посилання 1-го відповідача на відсутність довідок зустрічних звірок по контрагентам ПП «Стандарт - Н», ПП «Електроексім», ТОВ «ТД «Агро-спектр», ТОВ «Адаптро», ТОВ «Центр», ТОВ «Інтермаштрейдінг», ТОВ «Промінвесттрейд», Дочірнє підприємство ТОВ «СВ Альтера», ТОВ «Елєгін», ТОВ «МСК», ТОВ «Союз-Індустрія», ТОВ «НВП «Телсис», ТОВ «НВП «Трансприлад», ТОВ «ВКФ «Труботехніка», ДП «Фесто», ТОВ «Резинпромснаб», ТОВ «НВП «Укрпромвпровадження», ТОВ «Євроремстрой» та ТОВ «Магніт», з наступних підстав.

Діюче законодавство взагалі та Податковий кодекс зокрема не пов'язують право господарюючого суб'єкта - платника ПДВ - на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ з проведенням або не проведенням зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Однак проведення податковим органом такої перевірки не може подовжити визначений Законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватися без порушення приписів Закону.

Перевіркою не встановлено порушень податкового законодавства з боку позивача з питань податку на додану вартість.

Статтями 198 та 200 Податкового кодексу України регламентований порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, який платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлений від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності із пунктом 198.2 статті 198 Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з 4 абз. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися її оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій з контрагентами ПП «Стандарт - Н», ПП «Електроексім», ТОВ «ТД «Агро-спектр», ТОВ «Адаптро», ТОВ «Центр», ТОВ «Інтермаштрейдінг», ТОВ «Промінвесттрейд», Дочірнє підприємство ТОВ «СВ Альтера», ТОВ «Елєгін», ТОВ «МСК», ТОВ «Союз-Індустрія», ТОВ «НВП «Телсис», ТОВ «НВП «Трансприлад», ТОВ «ВКФ «Труботехніка», ДП «Фесто», ТОВ «Резинпромснаб», ТОВ «НВП «Укрпромвпровадження», ТОВ «Євроремстрой» та ТОВ «Магніт» позивач надав первинні бухгалтерські документи, договори, видаткові накладні, податкові накладні, приходні ордери, платіжні доручення, рахунки-фактури.

Зазначені документи, підписані уповноваженими особами, були досліджені під час проведення перевірки позивача.

Проаналізувавши вказані фінансово-господарські документи, суд прийшов до висновку, що взаємовідносини між позивачем ПАТ "Луганськтепловоз" та його контрагентами мали реальний характер, податковий кредит було сформовано правомірно, із додержанням всіх необхідних умов, встановлених діючим законодавством України.

Крім того, згідно довідки про розмір невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості позивачу, яка є належним доказом в розумінні ст..70 КАС України, залишок суми бюджетної заборгованості за вересень 2012 року на 12.05.2014 становить 1871 069 грн. основної заборгованості. З наведеної довідки вбачається, що із суми 21 751 559 грн. заявленої декларацією за звітний період вересень 2012 року, фактично відшкодовано 19 880 490 грн. (т.4 а.с.181).

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позову, так як можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної. Також реальність здійснення господарських операцій з контрагентоми знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 1871069,00 грн. є обґрунтованим, доведеним та такими, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за вересень 2012 року в розмірі 1 871 069, 00 грн. (один мільйон вісімсот сімдесят одна тис. шістьдесят девять грн. 00 коп.) задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" (код ЄДРПОУ 05763797) (р\р №260000661206 у ЛФ ПАТ "Укрексімбанк", МФО 304289, код 05763797 ) суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за вересень 2012 року в розмірі 1 871 069, 00 грн. (один мільйон вісімсот сімдесят одна тис. шістьдесят девять грн. 00 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз"(код ЄДРПОУ 05763797) судовий збір у розмірі 4872 грн. 00 коп (чотири тис. вісімсот сімдесят дві грн. 00 коп.)

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено та підписано 20 травня 2014 року.

Суддя К.Ю. Широка