Рішення № 38813659, 21.02.2014, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/334/14-ц

Провадження по справі № 2/635/976/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2014 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

за участю секретаря судових засідань - Журавльової Є.А.,

представника позивача - Батриної О.Ф.,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Велта» до ОСОБА_3 про стягнення коштів в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне акціонерне товариство страхова компанія «Велта» (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у загальному розмірі 17 546,36 грн. та 320,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.07.2012 року між ПРАТ СК «ВЕЛТА» та ОСОБА_4 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 69 серії ТР. Забезпеченим транспортним засобом відповідно до умов договору є автомобіль Toyota RAV 4, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску. Період страхування визначений у договорі з 24.07.2012 року по 13.07.2013 року.

05.04.2013 року з вини відповідача, встановленої вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.08.2013 року, відбулася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок ДТП зазнав механічних пошкоджень автомобіль страхувальника ПРАТ СК «ВЕЛТА» Toyota RAV 4 державний юмер НОМЕР_1, у зв'язку з чим наступив страховий випадок.

Відповідно до умов вищевказаного договору страхування та на виконання обов'язків, визначених Законом України «Про страхування», ПРАТ СК «ВЕЛТА» видатковим касовим ордером від 01.07.2013 року виплатило страхове відшкодування гр. ОСОБА_4 у розмірі 17 546, 36 грн. Розмір страхового відшкодування визначений Звітом № 55/2013 від 24.04.2013 дослідження спеціаліста-автотоварознавця та складає 18 396, 36 грн.

Умовами договору страхування передбачено франшизу, визначену у розмірі 850,00 грн. Вартість проведення оцінки дослідження склала 320, 00 грн. та була оплачена платіжним дорученням № 880 від 29.04.2013 року.

З огляду на те, що гр. ОСОБА_3 винний у вчиненні зазначеної дорожньо - транспортної пригоди та судом винесено рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 15578,28 грн. та враховуючи, що ОСОБА_4 було підписано угоду про відступлення права вимоги на користь ПРАТ СК «ВЕЛТА», позивач вважає, що ОСОБА_3 зобов'язаний компенсувати страховику суму виплаченого страхового відшкодування, що складає 17 546, 36 грн. та 320,00 грн. оплати автотоварознавчого дослідження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, в сумі 15 578,28 грн., яку стягнуто з нього на користь ОСОБА_4 вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2013 року, додатково пояснив про обставини заподіяння шкоди ОСОБА_4 внаслідок ДТП.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини.

23.07.2012 року між позивачем і ОСОБА_4 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 69 серії ТР. Забезпеченим транспортним засобом відповідно до умов договору є автомобіль Toyota RAV 4, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску. Період страхування визначений у договорі з 24.07.2012 року по 13.07.2013 року (а.с. 3-6).

05.04.2013 року з вини відповідача, встановленої вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.08.2013 року, відбулася дорожньо-транспортна пригода (а.с. 22, 23). Внаслідок ДТП зазнав механічних пошкоджень автомобіль страхувальника ПРАТ СК «ВЕЛТА» Toyota RAV 4 державний номер НОМЕР_1, у зв'язку з чим наступив страховий випадок.

Видатковим касовим ордером від 01.07.2013 року позивач виплатив страхове відшкодування гр. ОСОБА_4 у розмірі 17 546, 36 грн. (а.с. 19).

Згідно зі Звітом № 55/2013 від 24.04.2013 дослідження спеціаліста-автотоварознавця, матеріальний збиток, завданий власникові Toyota RAV 4 державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження, складає 18 398,36 грн. (а.с. 9-12).

Згідно з розрахунком суми страхового відшкодування володільцю автомобіля Toyota RAV 4 державний номер НОМЕР_1 від 20.06.2013 року, сума страхового відшкодування, за вирахуванням франшизи в сумі 850 грн., становить 17 546,36 грн. (18 396,36 - 850,00), (а.с. 20).

Згідно з видатковим касовим ордером від 01 липня 2013 року, позивачем виплачено страхове відшкодування ОСОБА_4 в сумі 17 546,36 грн. (а.с. 19).

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи, що на відшкодування збитків у зв'язку з дорожньо-транспортною подією, що сталася з вини відповідача 05.04.2013 року, позивачем виплачено ОСОБА_4 суму страхового відшкодування в розмірі 17 546,36 грн., до позивача в межах виплаченої суми перейшло право вимоги до особи, відповідальної за збиток, тобто до відповідача.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми виплаченого ОСОБА_4 страхового відшкодування в розмірі 17 546,36 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача витрат у сумі 320,00 грн. на проведення автотоварознавчого дослідження, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Необхідність стягнення вказаної суми позивач обґрунтовує посиланням на ст. 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У свою чергу статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Суд зазначає, що підставою для цивільно-правової відповідальності є вчинення особою цивільного правопорушення, обов'язковими елементами якого є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.

У свою чергу об'єктивна сторона правопорушення включає в себе протиправну поведінку (дію чи бездіяльність), негативні наслідки та прямий причинний зв'язок між протиправною поведінкою та негативними наслідками.

Проте суд не вбачає прямого причинного зв'язку між порушенням відповідачем Правил дорожнього руху, що призвели до пошкодження автомобіля ОСОБА_4, та витратами позивача на проведення автотоварознавчого дослідження для визначення збитків, завданих внаслідок ДТП, у зв'язку з чим у частині стягнення витрат на проведення автотоварознавчого дослідження позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, підлягають присудженню позивачеві понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 229,40 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме, в сумі 225,27 грн.

Керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Велта» до ОСОБА_3 про стягнення коштів в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_5) на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Велта» (61002, м. Харків, вул. Сумська, 46, код ЄДРПОУ 23465084, п/р 26506031806001 у ПАТ «КБ «Південкомбанк», МФО 335 946) суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 17 546,36 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот сорок шість грн. 36 коп.)

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_5) на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Велта» (61002, м. Харків, вул. Сумська, 46, код ЄДРПОУ 23465084, п/р 26506031806001 у ПАТ «КБ «Південкомбанк», МФО 335 946) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 225,27 грн. (двісті двадцять п'ять грн. 27 коп.)

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.М. Савченко