Рішення № 3881322, 15.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.09 Справа№ 1/86

За позовом: Приватного підприємства „Електромайстер”, м.Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Ходорівполіграфмаш”, м.Ходорів Львівської області

про стягнення заборгованості в сумі 1073,54 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Брик І.С.

Представники сторін:

Від позивача: Шепелеський В.В. –юрисконсульт (довіреність №10/06-1 від 10.06.2009р. дійсна до 31.12.2010р.);

Від відповідача: не з”явився

Приватне підприємство „Електромайстер” звернулося із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Ходорівполіграфмаш” про стягнення заборгованості в сумі 1073,54 грн. (в т.ч. 843,14 грн. –основного боргу, 111,86 грн. –пені; 104,55 грн. - інфляційних втрат, 13,98 грн. –3% річних за користування чужими коштами).

Ухвалою суду від 02.06.2009р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 15.06.2009р.

В судовому засіданні 15.06.2009р. представник позивача уточнив позовні вимоги, з урахуванням чого просить позов задоволити на суму 230,39 грн. (в т.ч.111,86 грн. –пені; 104,55 грн. - інфляційних втрат, 13,98 грн. –3% річних за користування чужими коштами). Щодо решти позовних вимог, у сумі 843,14 грн. - основного боргу, позивач просить провадження у справі припинити у зв”язку із його погашенням.

В судове засідання відповідач не з”явився, відзиву на позов не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи. Приймаючи до уваги те, що претензію позивача відповідач визнав у повному обсязі, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, в порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об”єктивно з”ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

15.10.2008р. між Приватним підприємством „Електромайстер” (Продавець) та Відкритим акціонерним товариством „Ходорівполіграфмаш” (Замовник) було укладено договір купівлі-продажу №ЮВ-15/10-2 від 15.10.2008р. Термін дії договору з 15.10.2008р. до 15.10.2009р. (п.6 договору).

Відповідно до п.1 зазначеного договору –Продавець зобов”язувався передати у власність Покупця товар, назва якого, кількість і ціна вказується у накладних, а Покупець зобов”язувався прийняти товар і оплатити його вартість за умовами договору.

На виконання умов договору купівлі-продажу №ЮВ-15/10-2 від 15.10.2008р. позивачем було поставлено (продано) відповідачеві товар по накладних: №О004271 від 16.10.2008р. на суму 1910,42 грн. (з ПДВ); №О004433 від 23.10.2008р. на суму 633,52 грн. (з ПДВ); №О004507 від 28.10.2008р. на суму 99,20 грн. (з ПДВ), який представник відповідача отримав на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОР №787414 від 16.10.2008р., виданої на ім”я Яремко Ольги Мирославівни та серії ЯОР №787411 від 23.10.2008р., виданої на ім”я Яремко Ольги Мирославівни.

Сума заборгованості в частині основного боргу відповідачем визнається, про що було підписано акт звірки розрахунків за 01.01.2008р. –27.02.2009р. на суму 843,14 грн., проте гроші за товар не перераховано, що є порушенням п.2.2 договору, за яким Покупець зобов”язаний оплатити товар через сім днів після його отримання від продавця.

Відповідач своєчасно не виконав договірних зобов”язань по оплаті товару тому позивачем направлялась претензія вих.№06/04-1 від 06.04.2008р. про оплату боргу у 10-денний термін та претензія вих.№27/02-1 від 27.02.2009р. про оплату боргу у 10-денний термін.

Оскільки, станом на момент подання позовної заяви сума основного боргу відповідачем не була погашена, то позивач, на підставі ст.625 ЦК України та п.2 ч.4 договору, нарахував відповідачу 3 % річних за користування чужими коштами у сумі 13,98 грн., інфляційні втрати у сумі 104,55 грн. та пеню в розмірі 111,86 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Отже, станом на 29.05.2009р. загальна заборгованість відповідача перед позивачем становила 843,14 грн. –основного боргу, 111,86 грн. –пені; 104,55 грн. - інфляційних втрат, 13,98 грн. –3% річних за користування чужими коштами.

15.06.2009р. представником позивача подано уточнення позовних вимог, згідно якого відповідач погасив повністю суму основного боргу у розмірі 843,14 грн.

Докази погашення відповідачем пені, інфляційних втрат та 3% річних за користування чужими коштами в матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1 договору купівлі-продажу №ЮВ-15/10-2 від 15.10.2008р. - Продавець зобов”язувався передати у власність Покупця товар, назва якого, кількість і ціна вказується у накладних, а Покупець зобов”язувався прийняти товар і сплатити його вартість за умовами даного договору. Згідно із п.2.2 договору –Покупець зобов”язаний оплатити товар через сім днів після отримання товару від продавця. Проте, як вбачається із позовної заяви відповідач вчасно і в повному обсязі не провів розрахунку з позивачем по оплаті поставленого (проданого) товару.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.7 ст.193 ГК України –не допускається одностороння відмова від виконання зобов”язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов”язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України –порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов”язання.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 ЦК України).

Згідно із ст.625 ЦК України –боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов п.2 ч.4 договору купівлі-продажу №ЮВ-15/10-2 від 15.10.2008р.–за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань винній особі нараховується пеня в розмірі не нижче подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день протермінування платежу.

В судовому засіданні 15.06.2009р., за згодою представника позивача, проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст складений та підписаний 16.06.2009р.

Виходячи із змісту наведених норм, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог. Щодо задоволення решти позовних вимог то суд вирішив провадження у справі припинити.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 12, 44, 47-1, 49, 69, 75, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Ходорівполіграфмаш” (81750, Львівська область, м.Ходорів, вул.Стрийська, 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00243010) на користь Приватного підприємства „Електромайстер” (79013, м.Львів, вул.Степана Бандери, буд.5, кв.7, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33073809) 111 грн. 86 коп. –пені; 104 грн. 55 коп. - інфляційних втрат; 13 грн. 98 коп. –3% річних за користування чужими коштами; 102 грн. 00 коп. - державного мита та 312 грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку і в строки передбачені ст.85 ГПК України.

Суддя