Рішення № 38813048, 22.05.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/4149/13-ц 22-ц/774/942/К/14

Справа № 214/4149/13-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц\774\942 \К\14 Попов В.В.

Категорія № 48 (ІІІ ) Доповідач Грищенко Н.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Грищенко Н.М.,

суддів: Братіщевої Л.А,, Турік В.П.,

при секретарі: Булах К.А.,

за участю: позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 серпня 2004 року. Від шлюбних відносин мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З лютого 2012 року сторони разом не проживають, син проживає разом із позивачем, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, у зв'язку із чим ОСОБА_3 просила суд стягнути з відповідача на свою користь щомісячно аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/3 частки з усіх видів його доходу ( заробітку).

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання сина в розмірі 3000 грн. щомісяця, посилаючись на те, що син хворіє на важке захворювання зниження інтелектуального розвитку до рівня легкої розумової відсталості, у нього не сформоване елементарне побутове мовлення, навички самообслуговування у стадії формування, він потребує постійної допомоги та контролю, в його поведінці переважають процеси збудження. Дитині рекомендовано навчання за індивідуальною програмою для дітей із складним порушенням розвитку, заняття з логопедом та постійне медикаментозна лікування, що потребує додаткових витрат.

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 грудня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.06.2013 року і до досягнення ОСОБА_6 повноліття. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1500 грн. щомісяця. Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14 березня 2014 року заява ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_6 в сумі 1500 грн. та відмовити в задоволенні цих позовних вимог.

Зокрема вважає, що судом першої інстанції не враховано, що з його заробітної плати щомісяця в добровільному порядку стягуються аліменти у сумі 25%, за його заявою, що складає 1286 грн. також не враховано, що протягом 2012 -2013 р.р. він здійснював грошові перекази в сумі від 2000 до 5000 грн., що свідчить про добровільну участь у додаткових витратах на дитину.

Також суд не врахував, що він отримав на підприємстві позику в сумі 7000 грн. на лікування сина, яку виплачує по 900 грн., щомісяця.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 2004 року. Від шлюбу є одна неповнолітня дитина - син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Сторонами не заперечувалось, що неповнолітня дитина проживає разом із позивачем та знаходиться на її утриманні.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався ст..ст.180,184,185 СК України та вважав, що відповідач має задовільний стан здоров'я, постійний достатній заробіток та має можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від його заробітку та додаткові витрати на дитину в розмірі 1500 грн.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1\4 частини заробітку ( доходу) не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

Колегія суддів погоджується із висновком суду, щодо можливості відповідача сплачувати додаткові витрати на дитину на користь позивача, з урахуванням стану здоров'я дитини та необхідності додаткових значних витрат на медикаментозне лікування та догляд.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до психолого-педагогічного висновку діагностичного засідання ОПМПК від 06 вересня 2012 року ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає на знижений інтелектуальний розвиток до рівня легкої розумової відсталості, елементарне побутове мовлення у нього не сформовано, навички самообслуговування у стадії формування, в поведінці переважають процеси збудження та він потребує постійної допомоги і контролю (а.с.34).

Додаткові витрати на ОСОБА_6 викликані особливими обставинами, а саме: його важкою прогресуючою хворобою, пов'язаною зі зниженим інтелектуальним розвитком до рівня легкої розумової відсталості (а.с.34).

З копії рецептів призначення, призначення лікаря невропатолога та товарних чеків убачається, що захворювання ОСОБА_6 вимагає постійного лікування, що тягне додаткові значні витрати. ( а.с. 33,37, 38).

Як убачається з довідки про доходи № 181 від 19 травня 2014 року відповідач ОСОБА_4 займає посаду заступника начальника ПАТ «Стахановський завод феросплавів» його середньомісячний доход з урахуванням утриманих податків та сплачених аліментів складає 8795,70 грн., щомісячно за заявою відповідача з нього щомісячно утримуються аліменти в середньому 2980,64 грн.( а.с.106).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо необхідності стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина з огляду на стан його здоров'я, проте ураховуючи розмір щомісячної заробітної плати відповідача, розмір аліментів, які відраховуються за заявою відповідача на користь позивача, вважає необхідним зменшити розмір щомісячних додаткових витрат на утримання неповнолітнього ОСОБА_6 з 1500 грн. до 1000 грн.

Розглядаючи справу за наведених обставин та вимог законодавства, беручи до уваги конкретні обставини по справі, колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду в частині розміру додаткових витрат, стягнутих ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зменшивши їх з 1500 грн. до 1000 грн. щомісяця, відповідно до вимог п.1,4

ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 грудня 2013 року змінити в частині розміру додаткових витрат , стягнутих з ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_6, зменшивши цей розмір з 1500 грн. до 1000 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: