Постанова № 38810469, 20.05.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2014 р.Справа № 916/3591/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Ліпчанської Н.В., Ярош А.І.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням в.о. голови суду № 99 від 14.04.2014р.)

При секретарі судового засідання: Молодові В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Луговцев М.Ю., за довіреністю № 217 від 17.01.2014р.;

від відповідача - Кривулько М.В., за довіреністю № 6 від 08.01.2014р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси

на рішення господарського суду Одеської області від 24.02.2014р.

по справі № 916/3591/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010"

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси

про стягнення 24 599,24 грн.

Встановила:

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси боргу в сумі 24 599,24 грн. Крім того, позивач просив судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору підряду № 1649 від 20.12.2012р., в частині оплати вартості замовлених ним робіт.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.02.2014р. (суддя Лічман Л.В.) позов задоволено; стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси на користь ТОВ „Енергозберігаючі технології 2010" 24 599,24 грн. основного боргу та 1720,50 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що з матеріалів справи підтверджується факт наявності у відповідача боргу перед позивачем, який підлягає стягненню на підставі ст.ст. 525,526,530,610,629,854,875 ЦК України та ч. ч. 1,7 ст.193 ГК України

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в повному обсязі та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити та покласти на позивача судові витрати.

На думку апелянта, суд першої інстанції порушив норми матеріального права та неповно з'ясував всі обставин, які мають значення для справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона посилається на те, що в порушення умов договорів укладених між сторонами, встановлених та затверджених будівельних нори ТОВ "Енергозберігаючі технології 2010" завищено вартість прийнятих КЕВ м. Одеси робіт з гідрохімічного очищення системи опалення в житловому будинку № 7 військового містечка «Роздільна-2».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2012р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (Підрядник) був укладений договір № 1649 на виконання поточного ремонту, за умовами якого Замовник доручає, Підрядник зобов'язується виконати поточний ремонт з гідрохімічним очищенням системи опалення будівлі № 17 у військовому містечку Роздільне-, Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, договірна вартість робіт, що доручені для виконання Підряднику, є динамічною, визначається на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації. На час підписання Договору вартість робіт визначена у відповідності з договірною ціною, яка додається до Договору, складає 24599,24 грн. з ПДВ., в т.ч. ПДВ 4 099,87 грн. Вартість робіт, яка належить до сплати Підряднику, визначається на основі витрат Підрядника, складених згідно ДБН, ВБН та СОУ, пред'явлених Форми КБ-2В та форми КБ-3 на підставі виконаних обсягів робіт.

Згідно із п. 3.2 Договору, цей договір вступає в дію в день його підписання сторонами і є чинним до 31.12.2012 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

За умовами пункту 4.1 Договору, замовник проводить щомісячні проміжні платежі Підряднику за виконані роботи на підставі форми КБ-2в, які надаються Підрядником уповноваженому представнику Замовника не пізніше 27 числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника протягом 3-х діб перевіряє реальність акту, довідки та підписує їх в частині виконання робіт.

Зазначений договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, який повинен відповідати нормам глави 61 ЦК України та глави 33 ГК України.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується актом приймання виконаних робіт від 21.12.2012р. (форма № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (грудень 2012 р.), які оформлені сторонами без будь-яких заперечень. Дані документи підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів. (а.с. 10-18)

В порушення умов договору, відповідач за виконані роботи не розрахувався, позивач оформив та направив Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси вимогу № 1641 від 05.12.2013 р., в якій просив у семиденний строк з моменту отримання вимоги оплатити заборгованість. Вказаної вимога залишена Замовником без відповіді.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів оплати за виконану роботу відповідач до суду не надав, таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 24 599,24 грн., що підлягає стягненню.

Відповідач не заперечує щодо факту виконаних робіт, а посилається на відсутність відповідного бюджетного фінансування.

Згідно з ст. 617 Цивільного кодексу України, відсутність коштів у боржника не звільняє його від відповідальності за порушення взятого на себе зобов'язання.

Апеляційна скарга ґрунтується на проведені внутрішнього, одностороннього аудиту, усних поясненнях працівників відповідача, самовільного зменшення вартості вже виконаних підрядних робіт.

Судова колегія не приймає до уваги висновки Звіту за результатами проведення аудиту відповідності окремих питань фінансово - господарської діяльності квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса № 234/ 3/5/103-аз від 02.09.2013р. про наявність завищення прийнятих підрядних робіт у зв'язку з таким.

З зазначеного документу впливає, що перевірку відповідності виконаних робіт не проведено внаслідок відсутності посадових осіб, які змогли би показати місця фактичного виконання робіт.

Відповідно до частині 2 ст. 853 ЦК України замовник, який прийняв роботу без перевірки позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття.

Відповідно до статті 853 ч.3 ЦК України якщо після прийняття робот замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не доведено, що відступи від умов договору у вигляді завищення прийнятих підрядних робіт є прихованими. Крім того, не наведено листування між замовником та підрядником - повідомлень про відступи від умов договору після проведеного аудиту та стосовно внесення змін в умови договору, а у разі виникнення спору - вимог щодо проведення відповідної експертизи.

Таким чином, замовником не виконані вимоги ст. 853 Цивільного кодексу України, внаслідок чого Звіт за результатами проведення аудиту відповідності окремих питань фінансово - господарської діяльності квартирно - експлуатаційного відділу міста Одеса № 234/ 3/5/103-аз від 02.09.2013 р. не є допустимим доказом у розумінні ст. 34 ГПК України.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі та матеріали справи не спростовують висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення.

Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 24.02.2014р. по справі № 916/3591/13- без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 22.05.2014р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя А.І. Ярош