Рішення № 38810329, 06.05.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2014 р. Справа № 911/1090/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком», м.Київ

до Білоцерківського національного аграрного університету, м.Біла Церква

про стягнення 2424,93 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Кабанець Н.М.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» (далі - позивач) до Білоцерківського національного аграрного університету (далі - відповідач) про стягнення 2424,93 грн.

Провадження у справі №911/1090/14 порушено відповідно до ухвали суду від 01.04.2014 року та призначено справу до розгляду на 15.04.2014 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 15.04.2014 року не з'явився та надіслав заперечення на позов і просить розглядати справу без участі його представника. Розгляд справи відкладався до 06.05.2014 року.

В судовому засіданні 06.05.2014 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 06.05.2014 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» (далі - позивач, Орендодавець) та Білоцерківським національним аграрним університетом (далі - відповідач, Орендар), було укладено Договір оренди нерухомого майна товариства № 519-32 (далі - Договір).

Згідно з умовами Договору Орендодавець передає Орендарю в строкове платне користування частину кімнати будівлі Центру телекомунікаційних послуг № 1 (далі - Майно), розташованої в м. Біла Церква Київської області на 1-му поверсі 4-поверхового будинку № 23/1 на бул. 50-річчя Перемоги, загальною площею 1,00 кв. м. спеціалізованого технологічного приміщення для розміщення обладнання - модему.

Згідно з п. 1.2. Договору сторони домовились про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та постанови КМУ від 04.10.1995 р. № 786 «Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що майно, передане Орендареві, повертається Орендодавцеві не пізніше дати закінчення строку дії Договору (якщо не укладено договір на наступний строк) за Актом передачі-приймання, звіреним з Актом приймання-передачі Майна, зазначеним п. 2.1 цього Договору, разом з отриманим від Орендодавця устаткування, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшеннями, які неможливо відокремити від об'єкта оренди.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю Сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі Майна, що вказана у додатку 1.

Орендна плата за перший (базовий-грудень 2009 року) місяць оренди Майна у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, з урахуванням інфляції - 102,9% (жовтень-грудень 2009 року), становить 423,95 грн. з ПДВ (20%) за 1 кв. м. спеціалізованих технологічних приміщень.

Крім того, Орендар відшкодовує витрати на утримання майна на експлуатацію, обслуговування електромереж і електрообладнання, комунальні послуги, опалення, охорону, вивіз сміття, податок на землю в розмірі 25% від орендної плати -105,99 грн. ПДВ (20%) за базовий - грудень 2009 року.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що у разі закінчення строку дії цього договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичного передачі орендодавцю з актом приймання-передачі орендованого майна.

Однак, як зазначив позивач, Орендар свої зобов'язання зі сплати орендних платежів своєчасно та в повному обсязі не виконував в період з лютого 2012 року по (включно) січень 2013 року, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість в сумі 1888,98 грн.

Відповідач надав заперечення на позов, в яких заперечував проти стягнення основного боргу з тих підстав, що позивачем не виконувався обов'язок щодо складення щомісячних актів про надані послуги та виставлення рахунків на оплату. Також, відповідач в запереченнях на позов заявив клопотання про застосування судом скороченого строку давності для стягнення пені.

Дослідивши наявні у справі докази та враховуючи заперечення відповідача, судом встановлено, що Договір оренди підписаний повноважними представниками сторін, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до п. 2.1 Договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноваженими представниками сторін Акта приймання-передачі майна (додаток 1) вказаного в п. 1.1 цього Договору. При цьому ризик випадкового знищення або пошкодження майна переходить до Орендаря з відповідними наслідками.

До матеріалів справи позивачем надано підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками Акт приймання-передачі майна від 01.02.2010 року, який свідчить про факт надання відповідачу в оренду спірного майна. Факт користування відповідачем спірним майном в ході розгляду справи не заперечено та не спростовано, доказів припинення орендних відносин та повернення майна з оренди суду не надано. Таким чином, з моменту фактичного отримання орендованого майна за вищенаведеним актом, таке майно перебувало у володінні та користуванні відповідача.

При цьому, умови Договору не пов'язують необхідність сплати орендних платежів зі складенням Актів про надані послуги, і передбачають сплату орендних платежів не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Також, позивач в ході розгляду спору пояснив, що рахунки на оплату отримувались відповідачем безпосередньо в Центрі телекомунікаційних послуг № 1 в м. Біла Церква і частково оплачувались, про що свідчить розрахунок позову. Часткова сплата платежів за Договором протягом всього періоду дії Договору також свідчить про визнання відповідачем відносин оренди та необхідності сплачувати орендні платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з нормою ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено наявність заборгованості відповідача по орендним платежам в сумі 1888,98 грн., що відповідачем не спростовано.

У зв'язку з простроченням сплати орендних платежів позивач просить стягнути з відповідача 409,05 грн. пені, 40,29 грн. інфляційних та 86,61 грн. 3% річних від прострочених сум.

Згідно з п. 8.2. Договору за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, з 28 числа місяця що настає за розрахунковим.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що пеня нарахована за період з 28.07.2012 року по 28.02.2014 року в залежності від фактичних сум заборгованості.

Відповідач у відзиві заявив клопотання про застосування судом скороченого строку для стягнення пені.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Згідно п. 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що позов надіслано до суду 27.01.2014 року, період за який підлягає стягненню пеня з врахуванням строку давності, триває з 27.01.2013 року. Враховуючи, що заявлена сума боргу 1888,98 грн. існувала на відповідну дату та з врахуванням п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування проводиться за шість місяців з моменту прострочення, з відповідача підлягає стягненню пеня нарахована протягом шести місяців з 28.01.2013 року по 28.07.2013 року, що складає 262,65 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних у сумі 40,29 грн. та 3% річних у сумі 86,61 грн., підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки для відповідних нарахувань не встановлено обмежень і не застосовується строк давності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 1888,98 грн. основного боргу, 262,65 грн. пені, 40,29 грн. інфляційних, 86,61 грн. 3 % річних.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1716,74 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Білоцерківського національного аграрного університету (09117, Київська обл., м. Біла Церква, пл. Соборна, 8/1, код 00493712) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» (02098, м. Київ, п-т П.Тичини, 6, код 01184901) 1888,98 грн. основного боргу, 262,65 грн. пені, 40,29 грн. інфляційних, 86,61 грн. 3 % річних та 1716,74 грн. судових витрат.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Суддя Кошик А.Ю.