ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21 травня 2014 р. Справа № 903/369/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт", Київська обл., м. Миронівка
до відповідача: Підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк
про стягнення 1 856 523 грн. 29 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Представники:
від позивача: Начичко В.О., довіреність № 138-10р від 23.04.2014 року
від відповідача: н/з
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть спору: позивач - ПАТ "Миронівський хлібопродукт" просить стягнути з Підприємця ОСОБА_1 1 856 523 грн. 29 коп., в т. ч 1 434 451 грн. 22 коп. основного боргу за поставлений товар, 99 971 грн. 11 коп. пені, 322 100 грн. 96 коп. 30% річних та 37 130 грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору.
Позовна заява обгрунтована невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого товару за договором № ПТ5П/ЧФЛ від 01.02.2013 року.
14.05.2014 року у судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 21.05.2014 року для подачі позивачем розрахунку суми основного боргу з посиланням на докази, уточнення періодів нарахування пені та 30% річних.
Відповідно до ст. 22 ГПК України в межах повноважень, наданих довіреністю № 41/Д від 20.03.2014 року, представник позивача Смиковський С.Л. подав клопотання від 19.05.2014 року № б/н про зменшення розміру позовних вимог в частині нарахування пені з 99 971 грн. 11 коп. до 92 477 грн. 51 коп. на суму 7 493 грн. 60 коп. Подав уточнений розрахунок основної суми боргу за поставлений товар, пені та 30 % річних (а.с. 130-138).
Згідно п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Зменшення позовних вимог не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, прийняте судом, тому має місце нова ціна позову - 1 849 029 грн. 69 коп.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з врахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника у судове засідання не направив, хоч був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
в с т а н о в и в:
1 лютого 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № ПТ5П/ЧФЛ (а. с. 23-27).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору.
Відповідно до п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 4.1, 4.3, 6.1, 8.3, 10.5, 10.6 договору постачальник зобов'язаний поставити, а покупець відповідно - приймати та оплачувати товар, у кількості, по найменуваннях і цінах, визначених на підставі прайс-листів постачальника, зазначених у накладних, що виписуються на кожну партію товару. Строки та порядок оплати, яка здійснюється в безготівковій формі за реквізитами сторін, визначається за кожним асортиментом товару й зазначаються в додатку № 1 до цього договору. Поставка товару може бути здійснена відповідною філією постачальника, проте накладна оформляється виключно ПАТ "Миронівський хлібопродукт". Покупець зобов'язаний проводити звірку розрахунків з постачальником за поставлену продукцію до 20 числа кожного місяця, який іде за періодом, щодо якого здійснюється звірка, шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків. Товар поставляється партіями згідно до замовлень покупця, яке подається в письмовому вигляді (допускається передача по факсу з підтвердженням про отримання) не пізніше ніж за 1 робочий день до запланованої дати поставки. Датою постачання вважається дата підписання накладної обома сторонами, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника, при цьому особи, які підписали накладні з прикладанням печатки, являються уповноваженими особами на підписання даних документів та їхні підписи свідчать про приймання-передачу товару. За прострочення оплати товару, покупець сплачує пеню в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також 30 % річних з простроченої суми за весь час прострочення, при цьому строк позовної давності застосовується до штрафних санкцій - 3 роки. З моменту підписання і набрання чинності даного договору припиняє дію будь-який інший договір поставки, раніше укладений між сторонами з того ж предмету, весь товар, поставлений постачальником покупцю після підписання цього договору вважається таким, що поставлений виключно на умовах та відповідно до цього договору. Якщо до укладення цього договору товар постачався покупцю тільки на підставі товарних накладних, постачальник може встановити, що умови цього договору застосовуються до поставок товару, здійснених покупцю до укладення цього договору. Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2013 року.
Між сторонами укладений додаток №1 до договору поставки № ПТ5П/ЧФП від 01.02.2013 року, відповідно до якого оплата за товар проводиться по всіх позиціях товару протягом 8 банківських днів з моменту поставки.
Докази про припинення чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1 434 451 грн. 22 коп., що стверджується товаро- транспортними накладними, накладними на повернення тари, актами прийому-передачі продукції (а. с. 29-66).
Згідно підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року заборгованість відповідача складає 1 434 451 грн. 22 коп. (а.с. 67).
В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, здійснивши 31.03.2014 року оплату в розмірі 10 000 грн. 00 коп. (а.с.83).
Згідно акту звірки станом на 21.04.2014 року заборгованість на користь позивача складає 1 424 451 грн. 22 коп. (а.с. 82).
Заборгованість відповідача за договором поставки № ПТ5П/ЧФЛ від 01.02.2013 року становить 1 424 451 грн. 22 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Оскільки сплачені відповідачем 21.03.2014 року до подання позову (10.04.2014 року) 10 000 грн. 00 коп. боргу не були враховані позивачем, у позові на суму 10 000 грн. 00 коп. слід відмовити.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. П. 8.3 договору поставки № ПТ5П/ЧФЛ від 01.02.2013 року передбачена відповідальність покупця у розмірі 30% річних з простроченої суми за весь час прострочення.
З нарахованих позивачем станом на 24.03.2014 року 322 100 грн. 96 коп. 30% річних підставні і підлягають до стягнення 321 882 грн. 51 коп. у зв'язку з арифметичною помилкою при підрахунку днів прострочки за накладними № КВ 0853462 від 02.06.2013 року, № КВ 0852944 від 01.06.2013 року. Як випливає з розрахунку і підтверджено представником у судовому засіданні річні нараховані за період з 15.06.2013 року по 24.03.2014 року, тобто за 283 дні, а нарахування проведено за 285 днів. Річні за накладною № КВ 0853462 від 02.06.2013 року за зазначений позивачем період складають 66788,57 х 30% : 365 х 283 = 15 535 грн. 20 коп., за накладною № КВ 0852944 від 01.06.2013 року - 66107,71х30%:365х283=15 376 грн. 83 коп., тобто на 218 грн. 45 коп. менше розрахунку.
У позові на суму 218 грн. 45 коп. 30% річних слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. П. 8.3 договору передбачено, що за прострочення оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
У розрахунку пені кількість днів прострочки за накладними № КВ 0853462 від 02.06.2013 року, № КВ 0852944 від 01.06.2013 року, № КВ 0861367 від 16.06.2013 року, № 0862182 від 18.06.2013 року, № КВ 0862862 від 19.06.2013 року, № 0863508 від 20.06.2013 року, № КВ 0865668 від 24.06.2013 року, № КВ 0864031 від 21.06.2013 року зазначена поза межами передбаченого ч. 6 ст. 232 ГПК України шести місячного строку, оскільки початок строку її нарахування перевищує встановлений договором строк оплати - 8 банківських днів. Проте, починаючи з вказаної позивачем дати нарахування пені і в межах шести місячного строку сума пені становить 94 970 грн. 90 коп. Позивачем вимога пред'явлена про стягнення 92 477 грн. 51 коп., яка і підлягає задоволенню.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати в частині задоволених позовних вимог по сплаті судового збору в сумі 36 776 грн. 22 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.
Господарський суд, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України , -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" ( Київська обл., м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1, код ЄДРПОУ 25412361)
- 1 424 451 грн. 22 коп. основного боргу, 321 882 грн. 51 коп. - 30 % річних, 92 477 грн. 51 коп. пені та 36 776 грн. 22 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 1 875 587 грн. 46 коп. (один мільйон вісімсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят сім грн. 46 коп.).
3. У позові на суму 10 218 грн. 45 коп. відмовити.
4. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути з державного бюджету Публічному акціонерному товариству "Миронівський хлібопродукт" " ( Київська обл., м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1, код ЄДРПОУ 25412361)
- 149 грн. 88 коп. (сто сорок дев'ять грн. 88 коп.) судового збору, зайве сплаченого платіжним дорученням № 52794003 від 11.04.2014 року (оригінал платіжного доручення знаходиться у справі № 903/369/14).
5. Підставою для повернення судового збору є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою господарського суду Волинської області.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення
складений 22.05.2014 року
Суддя А. М. Кравчук
Судове рішення № 38810224, Господарський суд Волинської області було прийнято 21.05.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 903/369/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: