Ухвала суду № 38809876, 20.05.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2653/14

УХВАЛА

20 травня 2014 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арлоджик" Кужко О.С. - за довіреністю від 28.04.2014року б/н.

Від відповідача: Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області Тараненко Р.Ю. - за довіреністю від 17.02.2014року №4975/Т-15-53-10-01-17.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання повноважного представника відповідача - Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про закриття провадження по даній адміністративній справі, відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арлоджик" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій позивач просить суд скасувати Акт Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №1457/15-53-22-06/35769357 від 07.03.2014р. "Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ "Арлоджик" з питань підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "ПТСО", за березень 2012р. та визначення впливу на податковий облік за відповідний податковий період".

У судовому засіданні 20.05.2014р. повноважний представник відповідача - Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області звернулась до суду з клопотанням щодо закриття провадження по даній адміністративній справі, відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, з підстав того, що Акт податкового органу не може бути предметом оскарження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Отже, під рішенням суб'єкта владних повноважень, у контексті положення п.1 ч.2 ст.17 КАС України, необхідно розуміти нормативно-правові акти та правові акти індивідуальної дії, а відтак, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є правильність рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

При цьому, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших публічно-правових відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Так, залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативно-правові і такі, що не мають нормативно-правового характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків, чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. До того ж, обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії, є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якого забезпечується правовими механізмами, а також створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Водночас, суд вважає за доцільне наголосити, що акт перевірки податкового органу не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, оскільки не створює для позивача юридичних прав та обов'язків, а також не містить обов'язкового для нього припису.

Зокрема, відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. (зі змінами та доповненнями), акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, з наведеного вбачається, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку та відповідно скасування, зокрема, акта податкового органу щодо проведення перевірки, винесеного контролюючим органом за результатами проведеної перевірки, т.я. спірний акт фіксує лише встановленні під час проведення перевірки обставини, факти виявлених порушень законодавства та жодним чином не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень, у розумінні положень КАС України, (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії), у зв'язку з чим не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Натомість, права та обов'язки, для платника податків, породжує податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі відповідного акта перевірки та відповідно обставини в обґрунтування незгоди з висновками акта податкового органу можуть бути покладені в основу тверджень щодо оспорювання відповідного податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акта, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які створюють юридичні наслідки для певної особи.

Вищевикладене кореспондується з приписами ст.56 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до якої право на оскарження, виникає у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України. Реалізується зазначене право на оскарження, шляхом направлення, в письмовій формі, відповідної скарги до контролюючого органу, який прийняв оскаржуване рішення або вчинив незаконну дію, або позовної заяви до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне клопотання повноважного представника відповідача - Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити, та закрити провадження по справі № 815/2653/14, відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Керуючись ст.ст.133, п.1 ч.1 ст.157, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання повноважного представника відповідача - Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про закриття провадження по даній адміністративній справі, відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, задовольнити.

2. Провадження по справі № 815/2653/14, за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арлоджик" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування Акта №1457/15-53-22-06/35769357 від 07.03.2014р. "Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ "Арлоджик" з питань підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "ПТСО", за березень 2012р. та визначення впливу на податковий облік за відповідний податковий період", закрити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому положеннями ст.254 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.