Рішення № 38808403, 15.05.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2014 р. Справа № 914/1307/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат", м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький молочний завод", м. Дрогобич

про стягнення 704 000, 00 грн.

Суддя Н. Мороз

При секретарі Н.Кривці

Представники:

Від позивача: Дунас О. М.

Від відповідача: Подвірний О. М.

Суть спору:

Позов подано публічним акціонерним товариством "Львівський холодокомбінат", м. Львів до відповідача публічного акціонерного товариства "Дрогобицький молочний завод", м. Дрогобич про стягнення 704000, 00 грн.

Ухвалою господарського суду від 14.04.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.05.2014р.

13.05.2014р. в судовому засіданні оголошувалась перерва, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

В судове засідання 15.05.2014р. представник позивача з"явився, позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити. Вимоги ухвали суду виконав повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, 15.05.2014р., в порядку ст.78 ГПК України, подав заяву про визнання позову. Вимоги ухвали суду виконав.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, створивши сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

03.10.2008р. між відкритим акціонерним товариством «Львівський холодокомбінат» (позивач, за договором - позичкодавець) та відкритим акціонерним товариством «Дрогобицький молочний завод» (відповідач, за договором - користувач) укладено договір позички №22/08-Пч.

На підставі протоколу чергових загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» №19 від 24.03.2011р., а саме, згідно п. 16 відкрите акціонерне товариство «Львівський холодокомбінат» перейменовано на публічне акціонерне товариство «Львівський холодокомбінат», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №392310 серія АД станом на 14.05.2014р.

Згідно п. 17 протоколу чергових загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький молочний завод» №10 від 24.03.2011р. відкрите акціонерне товариство «Дрогобицький молочний завод» перейменовано на публічне акціонерне товариство «Дрогобицький молочний завод», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №392309 серія АД станом на 14.05.2014р.

Згідно умов договору, позичкодавець (позивач) зобов'язується передати користувачеві (відповідачу) грошові кошти (позичку) для користування в цілях здійснення господарської діяльності, на певний строк, а користувач зобов'язується повернути ці грошові кошти після спливу строку, на умовах передбачених договором (п. 1. договору).

Відповідно до п. 3 договору, позичкодавець зобов'язується надати позичку користувачеві протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання договору. Розмір позички за договором складає 1000000, 00 грн. (п. 2. договору).

Згідно п. 4 договору, позичка надається шляхом перерахування грошових коштів з рахунку позичкодавця на рахунок користувача.

Відповідно до п. 5. Договору, строк надання позички користувачеві складає 12 календарних місяців з поступлення грошових коштів на рахунок користувача. Цей строк може бути продовжено за згодою сторін. Пунктом 6 договору сторони передбачили, що по закінченні строку зазначеного у п. 5 договору, користувач (відповідач) зобов'язується протягом 30 календарних днів повернути позичку.

30.09.2011р. між публічним акціонерним товариством «Львівський холодокомбінат» та публічним акціонерним товариством «Дрогобицький молочний завод» укладено додаткову угоди до договору позики № 22/08-Пч від 03.10.2008р., якою продовжено термін дії договірних відносин до повного виконання своїх зобов'язань (п. 17) та доповнено пунктом 18, яким за домовленістю сторін встановлено спеціальний строк позовної давності 10 років.

На виконання взятих на себе зобов'язань згідно договору№22/08 Пч від 03.10.2008р., позивачем - ПАТ "Львівський холодокомбінат" надано позичку відповідачу - ПАТ «Дрогобицький молочний завод» двома платежами в розмірі 400 000, 00 грн. та 600 000, 00 грн., що в сумі становить 1000000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою від 03.10.2008р. (в матеріалах справи).

02.03.2009р. відповідачем частково погашено суму позики в розмірі 296 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №490 від 02.03.2009р.

Таким чином, внаслідок часткового виконання зобов'язання у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором позики в сумі 704 000, 00 грн.

Представник відповідача, в порядку ст.ст. 22, 78 ГПК України, подав заяву про визнання позову повністю, та вважає що пред'явлені позивачем вимоги є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Визнання відповідачем суми боргу також підтверджується підписаним та скріпленими печатками сторін двосторонніми актами звірки станом на 12.05.2014р., з яких вбачається заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору №02/08 Пч від 03.10.2008р. в сумі 704 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Ч.3 цієї статті передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Враховуючи визнання позову відповідачем, а також той факт, що суду не надано інших доказів про наявність обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, суд дійшов висновку позов задоволити повністю.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 625, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 43, 32, 33, 38, 49, 78, 82, 84, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Дрогобицький молочний завод», м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 5 (код ЄДРПОУ 00446428) на користь публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат», м. Львів, вул. Повітряна, 2 (код ЄДРПОУ 01553706) - 704 000, 00 грн. боргу, 14 080, 00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 20.05.2014р.

Суддя Мороз Н.В.