Ухвала суду № 38808334, 14.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/14081/13 14.05.14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз», м.Київ, ЄДРПОУ 31283274

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», м.Київ, ЄДРПОУ 14308569

про заміну сторони у зобов'язанні

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Комісаренко А.В. - по дов.

від відповідача: не з'явився

від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3: ОСОБА_4 - по дов.

Рішенням від 02.10.2013р. господарського суду міста Києва позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», м.Київ про стягнення 9 000 грн. задоволено в повному обсязі.

21.10.2013р. на виконання рішення господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

01.04.2014р. позивач звернувся до господарського суду міста Києва із заявою №05/03 від 28.03.2014р. про заміну кредитора у зобов'язанні, а саме - стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз», новим кредитором, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на договір від 28.03.2014р. про заміну кредитора в зобов'язанні, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, відповідно до умов якого до вказаного суб'єкта підприємницької діяльності перейшло право вимоги до боржника, Публічного акціонерного товаристваа «Науково-виробниче підприємство «Більшовик».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» у судових засіданнях 23.04.2014р., 14.05.2014р. підтримало вимоги, викладені в заяві №05/03 від 28.03.2014р. позивача.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях від 25.04.2014р. повідомив, що підтримує заяву про заміну сторони, у зв'язку з чим просив суд постановити з даного приводу відповідну ухвалу.

Представник відповідача у судові засідання 23.04.2014р., 14.05.2014р. не з'явився, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, письмових пояснень до суду не надав. При цьому, за висновками суду, вказаний учасник процесу був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, враховуючи наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №0103028385130 від 07.04.2014р. та №0103028386838 від 29.04.2014р.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Разом з тим, судом враховано, що в матеріалах справи наявні клопотання Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничого підприємства «Більшовик» про відкладення розгляду справи №5/14 від 22.04.2014р. та ознайомлення з матеріалами справи №4 від 25.04.2014р., що в свою чергу свідчить про обізнаність вказаного товариства про дату та час проведених судових засідань.

Виходячи з того, що відповідачем поштова кореспонденція отримувалась завчасно, за висновками суду, у Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничого підприємства «Більшовик» було достатньо часу для підготовки своєї правової позиції з приводу поданої позивачем заяви про заміну кредитора у зобов'язанні та подання витребуваних доказів.

Відтак, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничого підприємства «Більшовик», яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши вказану заяву, заслухавши пояснення представника позивача та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, господарським судом встановлено наступне:

За приписом п.п.1, 3 ст.25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до п.1.4 Пленуму №18 від 26.12.2011р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначеною статтею Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі, заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 Господарського процесуального кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України стосовно прав сторін у судовому процесі.

За змістом п.47 листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив; правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Пункт 1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.516 даного Кодексу заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, 28.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» (первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (новий кредитор) укладено договір, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» (боржник) у судовій справі №910/14081/13 згідно рішення від 02.10.2013р. господарського суду м.Києва. За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за рішенням від 02.10.2013р. господарського суду м.Києва по справі №910/14081/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» про стягнення боргу у сумі 9 000 грн. Рішенням від 02.10.2013р. господарського суду м.Києва по справі №910/14081/13 стягнуто з Публічного акціонерного товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» заборгованість у сумі 9 000 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн., загалом 10 720,50 грн.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду у розмірі 10 720,50 грн. шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора.

З представленої до матеріалів справи квитанції до прибуткового касового ордера №1 слідує, що зобов'язання нового кредитора перед первісним кредитором в частині оплати вказаної винагороди виконані у повному обсязі.

Пунктом 3.1 договору про заміну кредитора у зобов'язанні визначено, що первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за рішенням господарського суду міста Києва у термін до 28 березня 2014 року.

Актом від 28.03.2014р. прийому-передачі, підписаним між первісним кредитором та новим кредитором сторони погодили, що вказаний вище пункт договору виконано у повному обсязі, передано всі документи, які засвідчують права, що передаються за договором, а також здійснено обмін інформацією, яка є важливою для їх здійснення.

За приписами п.3.2 вказаного правочину первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором в термін до 31 березня 2014 року шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2014р. Тов?ариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний і?нститут фінансових та промис?лових експертиз» звернулось до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» з повідомленням №04/03 про заміну кредитора у зобов'язанні. Примірник даного повідомлення був надісланий на адресу відповідача 28.03.2014р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №2659 від цієї ж дати.

Наразі, дане повідомлення свідчить про належне письмове повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні.

За таких обставин, враховуючи зміст договору від 28.03.2014р., приймаючи до уваги повідомлення відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні, а також враховуючи приписи ст.ст.512, 516 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» про заміну стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз», новим кредитором, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 є обґрунтованою. При цьому, суд виходить з наступного.

У статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарських судів.

Як зазначено вище, 21.10.2013р. на виконання рішення від 02.10.2013р. господарського суду м.Києва по справі №910/14081/13 судом видано наказ, який дійсний для пред'явлення до виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», протягом 1 року з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили.

Як зазначалось вище, ст.25 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

З урахуванням наведених законодавчих приписів заміна однієї з сторін її правонаступником здійснюється господарським судом шляхом винесення відповідної ухвали, новий наказ при цьому не видається.

Таким чином, процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміна сторони матеріального правовідношення її правонаступником), тому у кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. В даному випадку, такі обставини виникли в результаті укладення договору від 28.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 про заміну кредитора у зобов'язанні.

З урахуванням викладеного, заява №05/03 від 28.03.2014р. про заміну сторони, стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз», його правонаступником, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 по справі №910/14081/13 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.25, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву №05/03 від 28.03.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» про заміну сторони, стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз», його правонаступником, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 задовольнити.

Замінити стягувача по справі №910/14081/13, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз», м.Київ його правонаступником, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Суддя М.О. Любченко