Ухвала суду № 38807797, 21.05.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №290/414/14-к Головуючий у 1-й інст. Бабич С.В.

Категорія ст.183 КПК України Доповідач Андрушкевич С. З.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Андрушкевича С.З.

суддів: Котіка В.П., Ляшука В.В.

секретаря: Гончарука С.С.

з участю прокурора : Бондара С.Ф.

адвокатів: ОСОБА_1

ОСОБА_2

підозрюваного : ОСОБА_3

представників потерпілого: ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області від 21 квітня 2014 року, якою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1,

застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк дії ухвали до 17-00 год. 20.06.2014 р. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 30450 грн., яка була згідно листа Житомирської УВП (№ 8) від 28.04.2014 р. внесена, а ОСОБА_3 вибув до місця проживання.

в с т а н о в и л а:

Згідно ухвали слідчого судді, органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення - спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 Дана підозра є обгрунтованою і базується на зібраних у кримінальному провадженні доказах.

У своєму клопотанні слідчий просив застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід - тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі К ПК України). Зокрема, і даний запобіжний захід слідчий вважав за необхідне застосувати з метою запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд, приймаючи рішення, умотивував його тим, що було доведено наявність ризику переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування, який зумовлений суворістю покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_4 просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, яку скасувати та застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід - тримання під вартою без можливості внесення застави. Посилається на те, що строк на оскарження ухвали слідчого-судді пропущений у зв'язку з тим, що ні його, ні родичів не було повідомлено про день і час розгляду справи, копію ухвали отримав 30.04.2014 р., лише 05.05.2014 р. він був залучений представником потерпілого, відповідь на запит адвоката щодо стану здоров'я батька з обласної лікарні надійшла 08.05.2014 р.

Апелянт вважав, що при винесенні рішення слідчий суддя врахував не всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, покарання за яке складає від 5 до 8 років позбавлення волі, репутацію підозрюваного.

При вирішенні питання застосування альтернативного запобіжного заходу - внесення застави , слідчий суддя повинен був врахувати важкий стан потерпілого ОСОБА_6, не визначаючи відповідно до ст. 183 ч. 4 КПК України розмір застави.

На думку представника потерпілого, визначивши розмір застави щодо ОСОБА_3, слідчий суддя надав можливість йому впливати на свідків, здійснити нотаріальні дії щодо свого майна, на яке може бути накладено арешт та звернуто стягнення за цивільним позовом у кримінальному проваджені.

Заслухавши доповідача, представників потерпілого, адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляцію, прокурора, адвоката ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали підлягає поновленню з поважних причин, а сама апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя при винесенні ухвали врахував те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, що санкція ст. 121 ч. 1 КК України передбачає призначення покарання на строк від 5 до 8 років позбавлення волі, існування ризику переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування.

Дійсно, відповідно до ст. 183 ч. 4 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Як вбачається із зазначеної статті, визначення розміру застави - це право суду, а не його обов'язок.

Розмір застави визначений з урахуванням вимог ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України, 183 КПК України.

Тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника потерпілого ОСОБА_4 та скасування ухвали слідчого судді.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 183, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляцію представника потерпілого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області від 21 квітня 2014 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :