Рішення № 3880652, 11.06.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.09р.

Справа № 34/183-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікспак", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ СІТІ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 422,33 грн.

Суддя Примак С.А.

Представники:

від позивача - Вартоха Н.О., предст., дов. № 2 від 01.06.2009р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позов заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ СІТІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікспак" 5 629,96 грн. - основного боргу, 899,56 грн. - пені, 780.37 грн. - інфляційних, 112,44 грн. - 3% річних.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме 102,00 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзиву на позов та інші витребувані судом документи не подав.

Господарський суд згідно зі ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України в судовому засіданні 11.06.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд ,-

В С Т А Н О В И В :

16.12.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання товару №10137.

Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник приймає на себе зобов'язання поставити, а покупець сплатити та отримати товар на умовах дійсного договору в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у рахунках-фактурах та накладних, які є невід'ємною частиною дійсного договору.

Плата за товар покупцем повинна була здійснюватись на протязі 5 банківських днів з моменту передачі покупцю товар за накладними відповідно до п.п. 5.4., 6.3.2. договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору постачальник здійснив поставку товару покупцю за наступними видатковими накладними:

- М-290808/3 від 29.08.2008р. на суму 3 623,40 грн.

- М-290808/4 від 29.08.2008р. на суму 2 214,78 грн.

- М-290808/5 від 29.08.2008р. на суму 828,00 грн.

- М-290808/6 від 29.08.2008р. на суму 83,04 грн.

Загальна сума поставленої продукції склала 6 749,22 грн.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар в сумі 1 119.26 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на суму 5 629,96 грн., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актом звірки від 05.12.2008р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору.

Однак відповідач до теперішнього часу зобов'язання по остаточній сплаті поставленої продукції на суму 5 629,96 грн. у відповідності із умовами Договору не виконав.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення боргу доведені, підлягають задоволенню у сумі 5 629,96 грн.

Відповідно до п. 7.3. договору, у випадку порушення термінів оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від вартості простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач просить стягнути пеню у розмірі 899,56 грн.

Суд вважає стягнути пеню частково у розмірі 898,36 грн.

Згідно з ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути інфляційні у розмірі 780,37 грн. з вересня по квітень та 3% річних у розмірі 112,44 грн.

Суд вважає стягнути інфляційні частково у розмірі 723,18 грн. з вересня по березень та 3% річних частково у розмірі 112,29 грн.

Таким чином, згідно вищевикладеного, господарський суд вважає необхідним стягнути з відповідача 5 629,96 грн. основного боргу, 898,36 грн. пені, 723,18 грн. інфляційних, 112,29 грн. суми річних.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 526,530,625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ СІТІ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Радісна, буд. 76, код ЄДРПОУ 34316270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікспак" (49098. м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 14/178, код ЄДРПОУ 32502186, р/р 2600000015165 в Ф ВАТ "Укрексімбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305675) 5 629,96 грн. основного боргу, 898,36 грн. пені, 723,18 грн. інфляційних, 112,29 грн. суми річних, 101,20 грн. - держмита, 117,06 грн. - витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя

С.А. Примак

Рішення підписано 11.06.2009р.