Ухвала суду № 38804344, 21.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року справа №805/3589/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Єгоровій К.М.

за участю представників від:

позивача Тітова Ю.О.

відповідача Пальцун С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року по адміністративній справі № 805/3589/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управлінняМіндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 березня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» звертаючись до суду, в обґрунтування позову зазначив, що відповідачем було складено Акт перевірки №87/05-27-22-01/32357650 від 19 лютого 2014 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків ТОВ «ПоліАгроПром» (код за ЄДРПОУ 32510333) з податку на додану вартість за березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року та з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, 2 квартал 2011 року. Відповідно до Акту перевірки зроблені висновки про порушення позивачем податкового законодавства: занижено податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 127674,33 грн. та занижено податку на прибуток у сумі 150942,14 грн. На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року №0000052201/108 та №0000042201/109.

Позивач не згодний з висновками акту податкового органу, вважає їх безпідставними та здійсненими на власних припущеннях та хибному трактуванні діючого законодавства, тому, просив суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року №0000052201/108 та №0000042201/109.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року позов ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» - задоволений у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 12 березня 2014 року №0000052201/108, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 191511,48 грн., з якої основний платіж 127674,32 грн. та штрафні санкції - 63837,16 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 12 березня 2014 року №№0000042201/109, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 226413,22грн., з якої основний платіж 150942,14 грн. та штрафна санкція у розмірі 75471,08грн. (а.с.78, 79-84 т.2).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду суперечать фактичним обставинам справи. Зазначає, що акт перевірки від 19 лютого 2014 року №87/05-27-22-01/32357650 був складений на підставі акту перевірки Державної податкової інспекції у м.Чернігові від 05 червня 2013 року №138/22/323510333, який в свою чергу був складений на підставі актів перевірок Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби по ТОВ «Інфініті» від 17 січня 2013 року №164/22-200/37585953, по ТОВ «Прін Ко» від 25 квітня 2013 року №983/22-200/37992308, по ТОВ «Олія-Торг» від 18 травня 2013 року №1089/22-100/37104971, акту перевірки Державної податкової інспекції в Анд районі м.Дніпропетровська по ПП «Антарес» від 28 вересня 2012 року №2396/22-5/32150232, акту перевірки Державної податкової служби у Миколаївській області по ТОВ «Марвел+». В процесі перевірки ТОВ «ПоліАгроПром» встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з постачальниками по придбанню покупцями по реалізації товарів, робіт, послуг.

В ході перевірки встановлено не підтвердженість реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «КЗ «Феоніс» з ТОВ «ПоліАгроПром», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено дефектність первинних документів (ттн), відсутність сертифікатів якості, не надання до договору №МП/72/11 від 01.04.2011 року специфікації, відсутність об'єктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником податків ТОВ «КЗ «Феоніс» операцій по ланцюгу постачання: постачальник - ТОВ «ПоліАгроПром», - ТОВ «КЗ «Феоніс» - ТОВ «Ландгут Бройлер». Просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с.86-89 т.2)

Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, та просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду скасувати, та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» зареєстроване юридичною особою Шахтарською районною державною адміністрацією Донецької області 17 вересня 2003 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 12511450000000355, ідентифікацій код юридичної особи 32357650, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с.168), довідка АБ №456133 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1 а.с.166), перебуває на обліку в Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції з 02 вересня 2003 року за №356, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 09 лютого 2011 року №20/10/29-014-1 (т.1 а.с.170), є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.171).

Шахтарською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків ТОВ «ПоліАгроПром» (код за ЄДРПОУ 32510333) з податку на додану вартість за березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року та з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, 2 квартал 2011 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 19 лютого 2014 року №87/05-27-22-01/32357650 (т.1 а.с.172).

У висновках акту вказано, що перевіркою встановлено порушення :

- п.185.1 ст.185, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з завищенням податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 157392,53 грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 41166,60 грн., за квітень 2011 року у сумі 42845,43 грн., за травень 2011 року у сумі 73380,50 грн. та завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29718,20 грн., у тому числі за квітень 2011 року у сумі 21169,06 грн., за травень 2011 року у сумі 8549,14 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 127674,33 грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 41166,60 грн., за квітень 2011 року у сумі 21676,37 грн., за травень 2011 року у сумі 64831,36 грн.

- п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язку з завищенням валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у розмірі 786962,65 грн., у тому числі 1 квартал 2011 року у сумі 205833,00 грн., 2 квартал 2011 року у сумі 581129,65 грн. та завищення валових доходів у розмірі 148591,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року у сумі 148591,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 150942,14 грн., у тому числі 1 квартал 2011 року у сумі 51458,25 грн., 2 квартал 2011 року у сумі 99483,89 грн.

12 березня 2014 року на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення :

- №0000052201/108, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 191511,48 грн., з якої основний платіж 127674,32 грн. та штрафні санкції - 63837,16 грн. (т.1, а.с.193);

- №0000042201/109, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 226413,22грн., з якої основний платіж 150942,14 грн. та штрафна санкція у розмірі 75471,08грн. (т.1, а.с.196);

Висновки податкового органу зводяться до не доведеності реальності здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «ПоліАгроПром» та ТОВ «Ландгут Бройлер», що складає суть спору в межах справи.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач мав господарські відносини з

- ТОВ «ПоліАгроПром», з якими уклало договір постачання товару від 16 березня 2011 року №10/1, відповідно до якого продавець (ТОВ «ПоліАгроПром») зобов'язується передати у власність, а покупець (ТОВ «КЗ «Феоніс») прийняти та оплатити товар (макуху соняшникову) найменування, кількість та ціна яких вказана в специфікаціях. Загальна сума договору складає суму, визначену специфікаціями (т.1 а.с.10).

Так, на виконання договору постачання від 16 березня 2011 року №10/1, згідно до специфікацій №№1-4, що не заперечується відповідачем, позивачем на користь контрагента перераховано грошові кошти, відповідно виписані податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, внесені відомості до журналу обліку виданих довіреностей, картки рахунку 201 складського обліку та складені протоколи випробувань продукції, які під час перевірки були оглянуті перевіряючими про що зазначено в акті перевірки (а.с.10-104 т.1).

Крім того, факт придбання у ТОВ «ПоліАгроПром» макухи соняшникової підтверджується документами позивача, безпосередньо Журналом ваговика (прибуток сировини) (а.с.105-115 т.1), Журналом реєстрації технологічних аналізів не зернової сировини (а.с.116-123 т.1).

Підприємством надано до перевірки електронний витяг журналу обліку виданих довіреностей, згідно якого встановлено, що Хроменко М.М. по довіреностям отримував продукцію від контрагента.

Що стосується посилання відповідача на неможливість встановлення факту транспортування товару від ТОВ «ПоліАгроПром» до позивача з огляду недоліки оформлення товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Згідно ст.3 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 2.1 Наказу Міністерства транспорту № 363 від 14 жовтня 1997 року, визначено сферу дії вказаних законодавчих актів, які не поширюються на органи Державної податкової служби України та які не впливають на систему оподаткування.

Правила ведення податкового обліку, визначені ПК України встановлюють ніяких вимог щодо форми та виду документів, які б відносились до цілей податкового обліку. У переліку підтверджуючих документів, передбачених п.44.1 Податкового Кодексу України, на підставі якого платники податків повинні вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єкту оподаткування, товарно-транспортні накладні не зазначені.

Колегія суддів зазначає, що вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

При чому, колегія суддів звертає увагу, що основними визначеними недоліками ттн., що стосується операції з контрагентом, це відсутність саме конкретизації пункту навантаження або розвантаження товару. Такі недоліки по своїй сутті не спростовують сам факт здійснення перевезення, при чому у кожній ттн. наявні заповнені усі обов'язкові реквізити, з проставленням печаток та інше.

Тобто, можливе неналежне оформлення товарно-транспортних накладних може свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства. Таким чином, невірне оформлення товарно-транспортних накладних не може свідчити про нездійснення господарських операцій у межах спірних правовідносин з ТОВ «ПоліАгроПром».

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи посилання відповідача на акти ДПІ у М.Чернігов №138/22/32510333 «Про результати зустрічної звірки ТОВ ПоліАгроПром» від 05.06.2013 року та інших податкових органів по контрагентам ТОВ ПоліАгроПром», як на правомірність формування своїх висновків. Колегія суддів зазначає, що зазначені акти перевірки (звірки) контрагента позивача, що вплинув на висновки відповідача, з урахуванням ст.83 ПК України, не є єдиним та обов'язковим фактором при врахуванні висновків сформованих по факту проведеної перевірки позивача в межах даної справи.

Положення ст.83 ПК України, встановлюють перелік даних, які можуть використовуватися податковим органом під час здійснення перевірки та надання висновків. Певний акт можливо враховувати при наданні висновків. В той же час, перелік ст.83 ПК України не є вичерпним та при здійсненні перевірки повинні враховуватися усі документи які відносяться до предмету перевірки. До того ж, це були акти складені не тільки за результатами проведених перевірок, а неможливості такого проведення. Врахування та дослідження усіх наявних документів при здійсненні перевірки податковим органом є дотримання принципу обґрунтованості такого рішення суб'єкта владних повноважень, що є обов'язком такого органу.

Виходячи із викладеного вище судом не приймаються доводи відповідача щодо не підтвердження позивачем здійснення господарських операцій на підставі інших актів податкових органів, оскільки нормами Податкового кодексу України право платника податку на формування податкового кредиту не поставлене в залежність від інших перевірок по ланцюгу придбання товарів (отримання послуг).

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, що внаслідок не надання до перевірки сертифікату якості на макуху, це є абсолютним доказом відсутності товарності операції. В даному випадку при здійсненні купівлі - продажу макухи, за бажанням сторін в залежності від умов договору та майбутньої необхідної мети покупця, не є обов'язковим наявність виготовлення на товар такого сертифікату. До того ж, відповідно до договору постачання від 16 березня 2011 року №10/1, обов'язок передати такі документи покупцю покладено на постачальника, тому ненадання сертифікату якості, жодним чином не може нести негативні наслідки для покупця.

Колегія суддів зазначає, що податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «ПоліАгроПром», які відображено у реєстрі отриманих податкових накладних та включено до складу податкового кредиту позивача.

У ціні придбаного товару (макухи соняшникової) у ТОВ «ПоліАгроПром» в спірному періоді на загальну суму 944355, 20 грн., позивачем сплачено суму податку на додану вартість у розмірі 157392, 50 грн., в тому числі по періодах: за березень 2011 року в сумі 41166, 60 грн.; за квітень 2011 року - 42845, 43 грн.; за травень 2011 року - 73380, 50 грн., яку у подальшому включено до складу податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем та досліджені судом документи по відносинам з ТОВ «ПоліАгроПром» за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції, їх невідповідність ст.ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не встановлено. Вказана первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, яка складена на виконання договору з контрагентом оформлена належним чином.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Наявність документів податкового та бухгалтерського обліку у позивача, з урахуванням положень п.44.1-44.2 ст.44, п.198.1, 198 п.2 ПК України, надавало усі правові підстави та можливості для формування для себе відповідних показників за господарськими операціями, тобто факт придбання товару підтверджений документально у повному обсязі.

Як вбачається за матеріалами справи, спірні господарські відносини з ТОВ «ПоліАгроПром є реальними, спірні суми податкового кредиту сформовані на підставі достовірних первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача, у договорах наявна господарська мета.

Колегія суддів зазначає, що сукупність наявних у справі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, вказує на не доведеність стороною відповідача порушення правил бухгалтерського та податкового обліку саме позивачем. Реальність здійснених господарських операцій з ТОВ «ПоліАгроПром», підтверджується наданими до суду документами.

Внаслідок чого, висновки податкового органу про допущення позивачем порушень податкового законодавства, п.185.1 ст.185, п.198.6 ст.198 ПК України у зв'язку з завищенням податкового кредиту з ПДВ, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 127674, 33 грн., та як наслідок визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в цій сумі є безпідставним.

Це саме стосується і податку на прибуток підприємства.

Так, відповідачем відповідно до акту перевірки, встановлено порушення допущені ТОВ «КЗ Феонікс» п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат та витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування, витрати по придбанню макухи від ТОВ «ПоліАгроПром», які не підтверджено первинними документами, що призвело до завищення витрат на загальну суму 786962,65 грн., у тому числі 1 квартал 2011 року у сумі 205833,00 грн., 2 квартал 2011 року у сумі 581129,65 грн.

Витрати по придбанню продукції (Д-т 201 К-т 631) віднесені до валових витрат та витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування відповідних періодів (а.с.188 т.1)

Враховуючи, що висновки податкового органу-відповідача щодо завищення валових витрат по придбанню макухи від ТОВ «ПоліАгроПром» зроблені з огляду на безтоварність операції, є хибними, жодних порушень податкового законодавства позивачем по відносинам з ТОВ «ПоліАгроПром» не допущено, а тому визначення суми, у розмірі 786962, 65 грн. є протиправним

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи спір по суті по відносинам з ТОВ «ПоліАгроПром», суд першої інстанції правильно визначився з нормами матеріального права, які підлягали до застосування в межах спірних правовідносинах.

Що стосується висновків податкового органу відносно господарських відносин між позивачем та його контрагентом ТОВ «Ландгут Бройлер», колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач уклав договір постачання товару від 01 квітня 2011 року №МП/72/11 з ТОВ «Ландгут Бройлер», відповідно до якого продавець (ТОВ «КЗ «Феоніс») зобов'язується передати у власність, а покупець (ТОВ «Ландгут Бройлер») прийняти та оплатити товар, найменування, кількість та ціна яких вказана в специфікаціях. Загальна сума договору складає суму, визначену специфікаціями (т.1 а.с.159).

Придбана макуха соняшникова від ТОВ «ПоліАгроПром» на загальну суму 944355, 20 грн., у т.ч. ПДВ 157392, 53 грн., була частково реалізована у квітні та травні 2011 року ТОВ «Ландгут Бройлер» на загальну суму 178309, 20 грн., у т.ч. ПДВ 29718, 20 грн., частина використана у власному виробництві позивача на суму 766046 грн., у т.ч. ПДВ на суму 127674, 30 грн.

Як вбачається з умов договору кількість та асортимент з урахуванням цього і вартість визначається згідно Специфікацій, які є невід'ємною частиною Договору постачання від 01 квітня 2011 року №МП/72/11.

Крім того, умови постачання товару визначаються Сторонами в підписаних Специфікаціях у відповідності до Правил «Інкотермс» в редакції 2010 року. Приймання товару здійснюється на складі Покупця. Для здійснення приймання товару Постачальник надає Покупцю на кожну партію товару: рахунок на оплату; податкову накладну; видаткову накладну та / або ТТН; інші документи, за домовленістю сторін.

Позивачем на виконання умов договору постачання №МП/72/11 від 01 квітня 2011 року виписані наступні податкові накладні:

- №227 від 15 квітня 2011 року на товар макуха соняшника у кількості 70000,0 кг. вартістю 132293,00 грн., в тому числі ПДВ 26458,60 грн.;

- №259 від 31 травня 2011 року на товар макуха соняшника у кількості 121526,0 кг. вартістю 235760,44 грн., в тому числі ПДВ 47152,10 грн.

та видаткові накладні:

- №Ф-0000001417 від 15 квітня 2011 року на товар макуха соняшника у кількості 70000,0 кг. вартістю 132293,00 грн., в тому числі ПДВ 26458,60 грн.;

- №Ф0000001235 від 31 травня 2011 року на товар макуха соняшника у кількості 121526,0 кг. вартістю 235760,44 грн., в тому числі ПДВ 47152,10 грн., які під час перевірки були оглянуті перевіряючими про що зазначено в акті перевірки. Будь-яких зауважень до оформлення податкових накладних, як і до ведення позивачем по справі бухгалтерського обліку, контролюючий орган не встановив.

В акті перевірки зазначено, що Специфікацій до перевірки не надавались.

В той же час, позивачем до матеріалів справи надані Специфікації №№2-1 від 31.03.2011 року, №1 від 15.04.2011 року, до переліку товару яких увійшла в тому числі і макуха соняшникова, кількість та сума якої відповідає вищенаведеним документам. Безпосередньо сума придбаної макухи склала 441664, 2 грн., у ціні проданого товару (макухи соняшникової) ТОВ «Ландгут Бройлер» в спірному періоді на контрагентом сплачено суму податку на додану вартість у розмірі 73610, 7 грн..

Колегія суддів звертає увагу, що з огляду на Специфікації №№2-1 від 31.03.2011 року, №1 від 15.04.2011 року, крім макухи проданої ТОВ «Ландгут Бройлер», в асортименті був інший товар.

При чому, податковий орган визначаючи порушення податкового законодавства з боку позивача щодо відсутності реальності здійснення господарської операції з продажу ТОВ «Ландгут Бройлер» макухи соняшникової, та здійснюючи обчислення сум такого порушення, як ПДВ так і податку на прибуток підприємства, безпідставно з невідомих причин ухиляється від надання оцінки щодо іншого товару. Тобто, якщо не було продано макуху соняшникову по наведеним Специфікаціям, то не було продано і інший товар, який входив у його склад.

Колегія суддів знов таки звертає увагу, що такі висновки щодо безтоварності продажу ТОВ «Ландгут Бройлер» макухи, нерозривно пов'язано з безтоварністю придбання від ТОВ «ПоліАгроПром», що спростовано вищенаведеними висновками суду.

Суд не приймає посилання відповідача на наявність заборгованості ТОВ «Ландгут Бройлер» перед ТОВ «КЗ «Феоніс» у розмірі 12394843,36 грн. станом на 31 травня 2011 року, як на підставу неможливості здійснення продажу позивачем товарів ТОВ «Ландгут Бройлер», придбаних у контрагента ТОВ «ПоліАгроПром», оскільки такий висновок може свідчити про наявність дебіторської заборгованості та не може свідчити про нездійснення господарських операцій у межах спірних правовідносин.

При така заборгованість виникла в результаті не тільки продажу макухи соняшникової, але ж і іншого товару.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, податкові повідомлення-рішення 12 березня 2014 року №0000052201/108, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 191511,48 грн., з якої основний платіж 127674,32 грн. та штрафні санкції - 63837,16 грн. та №0000042201/109, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 226413,22грн., з якої основний платіж 150942,14 грн. та штрафна санкція у розмірі 75471,08грн., є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року по адміністративній справі № 805/3589/14 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 21 травня 2014 року. У повному обсязі виготовлена 22 травня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар