Постанова № 38803743, 14.05.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 року м. Київ 810/2041/14

13:14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.

представників сторін:

від позивача - Івашин О.Є.,

від відповідача - Кисленко Н.К.,

від третьої особи-1 - ОСОБА_3,

від третьої особи-2 - ОСОБА_4,

від третьої особи-3 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом заступника прокурора Київської області

до Обухівської районної державної адміністрації Київської області

треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8

про скасування розпорядження

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся заступник прокурора Київської області з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області про скасування розпорядження від 15.03.2012 № 314.

Спірним розпорядженням затверджено проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро» на земельній ділянці, що межує із земельними ділянками громадян ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване розпорядження прийнято з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України та положень земельного і водного законодавства. Зокрема, на думку позивача, вказаним розпорядженням незаконно зменшено прибережну захисну смугу, оскільки залишення прибережної захисної смуги на відстані 5 метрів від урізу води надає можливість здійснювати в законодавчо встановленій 50 метровій прибережній захисній смузі господарську діяльність, обмеження щодо якої встановлені у статті 61 Земельного кодексу України та статті 89 Водного кодексу України.

Ухвалами від 16.04.2014 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження в ході якого залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Заперечення надав суду у письмовій формі. В обґрунтування заперечень зазначив, що розпорядження від 15.03.2012 № 314 було прийнято Обухівською районною державною адміністрацією Київської області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Розпорядження прийнято на підставі заяви Обухівського міжрайонного управління водного господарства, а затверджений даним розпорядженням проект землеустрою містить усі необхідні документи, у тому числі позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації та погодження Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області.

Від представника третьої особи ОСОБА_6 до суду надійшли письмові пояснення від 06.05.2014 та від 14.05.2014, в яких зазначено, що спірне розпорядження є актом ненормативного характеру і відповідно до висновку Конституційного Суду України, викладеного у рішенні від 16.04.2009 № 1-9/2009, а також висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 05.03.2012, вичерпало свою дію фактом його виконання, тому воно не може бути скасовано. Вказане розпорядження було прийнято відповідачем в результаті отримання всіх необхідних погоджень, висновків та експертиз усіх профільних органів у тому числі і щодо встановлення прибережної захисної смуги. Отже, відповідач діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений законодавством.

Крім того, представник третьої особи - ОСОБА_6 підкреслив, що у частині другій статті 88 Водного кодексу України наведено вичерпний перелік водойм на яких встановлюється прибережна захисна смуга із законодавчо визначеною шириною, проте водний об'єкт «Голубе озеро» до вказаного переліку не входить. Враховуючи викладене, представник третьої особи - ОСОБА_6 просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Від представника третьої особи - ОСОБА_8 до суду надійшли письмові пояснення від 06.05.2014, в яких представник зазначив, що позивачем у позовній заяві не наведено та необгрунтвано в чому саме полягають порушення інтересів держави. Крім того, у поясненнях представник посилається на листи Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 18.04.2014 № 319 та від 25.04.2014 № 340, відповідно до змісту яких водний об'єкт із власною назвою «Голубе озеро» не належить до річок, водосховищ, ставків, озер, водних об'єктів наведених у частині другій статті 88 Водного кодексу України, тому прибережна захисна смуга шириною 5 метрів від урізу води встановлена у відповідності до законно розробленого та затвердженого окремого проекту землеустрою.

Також як вказує представник третьої особи - ОСОБА_8, Відділом містобудування і архітектури Обухівської районної державної адміністрації вказане берегоукріплення не лише погоджено, а і рекомендовано до подальшого використання, що підтверджується відповідним висновком. З огляду на вказане, представник третьої особи - ОСОБА_8 просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В ході судового розгляду представники третіх осіб підтримали доводи, які наведені у письмових поясненнях та просили суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача і представника відповідача, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом, 15.03.2012 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області прийнято розпорядження № 314 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро» на земельній ділянці, що межує із земельними ділянками громадян ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради».

Даним розпорядженням (пункт 1) затверджено проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро» на земельній ділянці, що межує із земельними ділянками громадян ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області; встановлено прибережну захисну смугу водного об'єкта «Голубе озеро» загальною площею 0,0883 га, відповідно до розробленого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водного об'єкта «Голубе озеро» (пункт 3) і доручено землевпорядній організації виготовити технічну документацію щодо перенесення і встановлення меж земельних ділянок і зон обмежень в натурі (на місцевості) (пункт 4).

На підставі постанови від 19.03.2014 Прокуратурою Київської області була проведена перевірка в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів в діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Київської області щодо додержання вимог земельного законодавства при розпорядженні землями.

В ході перевірки прокурор дійшов висновку, що розпорядження від 15.03.2012 № 314 прийнято Обухівською районною державною адміністрацією з порушенням вимог земельного та водного законодавства, оскільки зменьшення розміру прибережної захисної смуги суперечить принципам регулювання земельних відносин, що призводить до порушення інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації в Україні принципів регулювання земельних відносин.

Вважаючи спірне розпорядження протиправним, заступник прокурора Київської області звернувся до суду із даним адміністративним позовом та просив суд його скасувати.

Вирішуючи даний спір по суті заявлених позовних вимог, суд враховує, що предметом цього спору є рішення суб'єкта владних повноважень, а саме, розпрядження від 15.03.2012 № 314. У свою чергу, завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, ця норма визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносно правомірності прийняття спірного розпорядження суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 09.04.1999 № 586-ХІV «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції чинній на час прийняття розпорядження) виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Згідно з частиною третьою статті 1 Закону України від 09.04.1999 № 586-ХІV «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно -територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1999 № 586-ХІV «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, пов'язаних з використанням землі, природних ресурсів і охорони довкілля, та віднесено розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Стаття 6 Закону України від 09.04.1999 № 586-ХІV «Про місцеві державні адміністрації» визначає, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" (в редакції чинній на час прийняття розпорядження) у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88 - 91 Водного кодексу України.

Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держземагентства і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.

В ході судового розгляду представником відповідача на вимогу суду були надані документи на підставі яких приймалось розпорядження від 15.03.2012 № 314. Так, як вбачається із наявної в матеріалах справи копії заяви від 02.03.2012 № 01-72 Обухівське міжрайонне управління водного господарства звернулось до Обухівської районної державної адміністрації з приводу затвердження проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро».

Затверджений розпорядженням проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро» на земельній ділянці, яка розташована в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (за межами населеного пункту) розроблений ТОВ «ІНТЕГРАЛ СЕРВІС» та містить:

- висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 14.02.2012 № 1113/1362;

- клопотання Обухівського міжрайонного управління водного господарства на розробку проекту землеустрою від 26.01.12 № 08-15;

- розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 23.01.2012 № 94 «Про надання дозволу Обухівському міжрайонному управлінню водного господарства на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водойми «Голубе озеро» на земельній ділянці, що межує із земельними ділянками громадян ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради»;

- довідку Управління Держкомзему в Обухівському районі від 07.02.2012 № 03-15/760 за формою 6-зем;

- умови відведення земельної ділянки від 07.02.2012 № 03-15/761;

- ситуаційний план;

- схему розміщення зовнішньої межі прибережної захисної смуги;

- проект встановлення зовнішньої межі прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро» на земельній ділянці, що розташована в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (за межами населеного пункту);

- кадастровий план прибережної захисної смуги;

- відомість вирахування площі земельної ділянки;

- акт про погодження та встановлення в натурі (на місцевості) зовнішньої межі прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро»;

- креслення перенесення в натуру (на місцевість) зовнішньої межі прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро» на земельній ділянці, що межує із землями громадян ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (за межами населеного пункту);

- висновок № 86/6-1 від 14.02.2012 комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою при Обухівській райдержадміністрації Київської області про погодження проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро» на земельній ділянці, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (за межами населеного пункту);

- лист Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 09.02.12 № 86 «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги»;

- висновок від 13.02.2012 №11а/714/02 Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації;

- копію ліцензії, яка видана Державним комітетом України із земельних ресурсів 27.04.2011 ТОВ «Інтеграл сервіс» на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт;

- висновок державної експертизи землевпорядної документації від 01.03.2012 № 84-12.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірне розпорядження було прийнято відповідачем у межах повноважень та на підставі відповідних належних документів, у тому числі листа Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 09.02.2012 № 86 «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення захисної смуги», яким Київводоресурс погодив «Протект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро» на земельній ділянці, що розташована в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (за межами населеного пункту)», висновку державної експертизи землевпорядної документації від 01.03.2012, висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 14.02.2012, висновку Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації від 13.02.2014, висновку комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою при Обухівській райдержадміністрації Київської області від 14.02.2012.

При цьому, у позовній заяві позивачем не надано оцінки проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро» з огляду на те, шо всі наявні у ньому висновки є позитивними і за своїм змістом не містять заперечень або зауважень.

У свою чергу, дослідивши зміст документів, які містить проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро» на земельній ділянці, яка розташована в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (за межами населеного пункту) суд дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано прийняв розпорядження від 15.03.2012 № 314 з урахуванням наявності для цього всіх необхідних підстав.

При розгляді даної справи суд також враховує правову природу даного розпорядження, яке є актом місцевої державної адміністрації ненормативного характеру, індивідуальним актом застосування норм права (правозастосовчим актом індивідуальної дії), що є виконаним в силу самого факту його прийняття, тобто, актом одноразового застосування, а тому є таким, що вичерпав свою дію.

Отже, розпорядження від 15.03.2012 № 314 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро» на земельній ділянці, що межує із земельними ділянками громадян ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради» як адміністративний акт, що вичерпав свою дію, не може бути скасований чи змінений.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), в якому Конституційний Суд України постановив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таких саме висновків, щодо віднесення розпоряджень голів місцевих державних адміністрацій, як і оскаржуваного розпорядження, до ненормативних правових актів дійшов Верховний Суд Україн у постанові від 05.03.2012.

Відносно твердження позивача про незаконність зменшення прибережної захисної смуги водного об'єкта «Голубе озеро» у розмірі 5 метрів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Згідно зі статтею 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

У свою чергу, спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює порядок встановлення та розмір прибережної захисної смуги є Водний кодекс України.

Зокрема, частина друга статті 88 Водного кодексу України (в редакції чинній на час прийняття розпорядження) визначає, що прибережна захисна смуга встановлюється по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Відповідно до частина сьомої статті 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Таким чином, законодавець визначив для окремих категорій водних об'єктів, які перераховані у частині другій статті 88 Водного кодексу України, вимоги стосовно встановлення ширини прибережних захисних смуг. Даний перелік є вичерпним. При цьому, для інших водних об'єктів, не включених до зазначеного переліку, ширина прибережних захисних смуг встановлюється згідно з окремими проектами землеустрою відповідно до частини сьомої статті 88 Водного кодексу України. З урахуванням того, що наведений перелік водних об'єктів є вичерпним, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не мають законних прав та підстав вимагати встановлення ширини прибережних захисних смуг для інших видів водних об'єктів відповідно до вимог частини другої статті 88 Водного кодексу України.

Аналогічних висновків дійшов Комітет з питань правової політики Верховної Ради України у листі від 18.04.2014 № 04-32/10-421 (74481).

В ході судового розгляду представник позивача наполягав на тому, що водний об'єкт «Голубе озеро» відноситься до об'єктів, які перелічені у частині другій сттаті 88 Водного кодексу України та є ставком, тому прибережна захисна смуга має бути встановлена у розмірі 50 метрів. Проте, позивачем не було надано суду доказів на підтвердження таких висновків. Так, на запитання суду чи перевірявся під час проведення перевірки факт належності водного об'єкту «Голубе озеро» до категорії об'єктів наведених у частині другій статті 88 Водного кодексу України, представник пояснив, що позивач дійшов висновку, що цей об'єкт є ставком враховуючи розмір цього об'єкту.

У свою чергу, судом встановлено, що такі висновки позивача є безпідставними, оскільки не підтверджуються жодними доказами, а також спростовуються наявними у матеріалах справи документами.

Зокрема, як вбачається з наявних у матеріалах справи листів від 18.04.2014 № 319 та від 25.04.2014 № 340 профільного державного органу, який уповноважений надавати висновки щодо водних об'єктів, а саме Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області, водний об'єкт із власною назвою «Голубе озеро» розташований в адміністративних межах Підгірцевської сільської ради Обухівського району Київської області, не належить до річок, водосховищ, ставків, озер, водних об'єктів, наведених у частині другій статті 88 Водного кодексу України.

Як зазначено у вказаних листах, «Голубе озеро» є відпрацьованим ізольованим кар'єром не сполученим з будь-якими водотоками, що утворився від видобутку піску для будівництва Ново-Обухівської автодороги, який з часом заповнився водою.

Крім того, як повідомляє Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області, станом на дату надання Управлінням водних ресурсів у м. Києві та Київській області листа-погодження проекту землеустрою (09.02.2012) і станом на сьогодні, водний об'єкт із власною назвою «Голубе озеро» не мав правового статусу одного із перерахованих у частині другій статті 88 Водного кодексу України водних об'єктів. Таким чином, прибережна захисна смуга на береговій ділянці водойми «Голубе озеро» довжиною 178,3 метри вздовж земельних ділянок громадян ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 шириною 5 метрів від урізу води встановлена у відповідності до законно розробленого та затвердженого окремого проекту землеустрою з врахуванням робочого проекту «Берегоукріплення з облаштуванням прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро».

Таким чином, відповідно до вимог статті 88 Водного кодексу України та враховуючи відомості надані Управлінням водних ресурсів у м. Києві та Київській області, суд робить висновок, що як на час встановлення прибережної захисної смуги так і станом на день розгляду справи, водний об'єкт «Голубе озеро» не відноситься до жодної з категорій водних об'єктів, щодо яких Водним кодексом України зафіксовано певну чітко визначену ширину прибережної захисної смуги. Отже, зважаючи на викладене, відповідачем було правомірно затверджено проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро», який був розроблений як того передбачає частина сьома статті 88 Водного кодексу України.

Обов'язок доказування визначений у статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, частина перша даної норми встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина друга даної статті визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, під час судового розгляду позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача та третіх осіб.

Водночас, за наслідком судового розгляду суд, дійшов висновку, що відповідач приймаючи розпорядження від 15.03.2012 № 314 діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. У зв'язку з цим, судом не встановлено порушень відповідачем вимог частини другої статті 19 Конституції України, а також вимог земельного та водного законодавства та, як наслідок, порушень інтересів держави.

Як встановлено судом, проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро» на земельній ділянці, яка розташована в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (за межами населеного пункту) виготовлено та погоджено у відповідності до вимог чинного законодавства, а розпорядження про його погодження не може бути скасовано судом, оскільки прийнято відповідачем правомірно та вичерпало свою дію.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справ, враховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 травня 2014 р.