Рішення № 3880296, 04.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.09 Справа№ 30/112

за позовом: ТзОВ „Алкогольна традиція” в особі філії „Карат” ТзОВ „Алкогольна традиція”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Миколаївське споживче товариство Миколаївської райспоживспілки Львівської області, м. Миколаїв

про стягнення 25140,36 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача: Постольник Н.М.

від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю „Алкогольна традиція в особі філії „Карат” ТзОВ „Алкогольна традиція”, м. Дніпропетровськ до Миколаївського споживчого товариства Миколаївської райспоживспілки Львівської області, м. Миколаїв про стягнення 25140,36 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 21.05.2009 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.06.2009 року.

Представник позивача в судове засідання з"явився, на виконання вимог ухвали суду представив акт звірки розрахунків станом на 26.05.2009р. з якого вбачається, що основний борг відповідача становить 19812,93 грн., у зв”язку частковою проплатою.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, причин неявки суду не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару від 15.10.2007р. № ЛВ/11-120007.

Згідно умов вищевказаного договору позивач (постачальник) зобов'язався передати відповідачу (покупцю) товар на умовах і строки визначені договором, а останній, в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується накладними на отримання товару (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.5.2 договору, відповідач зобов”язувався оплатити за отриманий товар протягом 30-ти днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата здійснена частково, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 22 712,93 грн. У зв”язку з частковою проплатою, а саме 2900,00грн. з них 1000,00 грн. оплачено до подачі позову до суду, борг відповідача становить 19812,93 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків. Враховуючи наведене в частині стягнення 2900,00 грн. основного боргу, суд дійшов висновку провадження у справі слід припинити.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.7.2 договору, позивачем правомірно нараховано пеню, яка згідно розрахунку становить 2427,43 грн. та підлягає стягненню.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 692 ЦК України, ст.ст.179,193, 216 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

г. . ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Миколаївського споживчого товариства Миколаївської райспоживспілки Львівської області, м.Миколаїв, вул. Грушевського,16 (р/р 26009302470204 в Філії „Відділення ПІБ в м. Миколаїв, МФО 325451, код ЄДРПОУ 01778836) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Алкогольна традиція в особі філії „Карат” ТзОВ „Алкогольна традиція”, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 14-А (р/р 26008145476200 в аКІБ „Укрсиббанк”, м.Харків, МФО 351005, код ЄДРОПУ 35394894) – 19812,93 грн. основного боргу, 2427,43 грн. пені 241,40 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі -2900,00 грн. провадження у справі припинити.

4. .Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.