Ухвала суду № 38802553, 16.05.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4768/14 Справа № 199/1533/13 Головуючий у 1 й інстанції - О.В. Співак Доповідач - Чубуков О.П. Категорія 79

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Судді-головуючого: Чубукова О.П.

Суддів колегії: Кочкової Н.О., Максюти Ж.І.

при секретарі Яловій Ю.О.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2014 року у справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи - Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на бездіяльність центрального органу виконавчої служби влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів щодо невиконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2014 року скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи - Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на бездіяльність центрального органу виконавчої служби влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів щодо невиконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська задоволено.

Не погодившись з рішенням, Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість і незаконність.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відшкодування шкоди, що завдана фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на відповідні органи державної влади, тобто відшкодування шкоди у таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.

Даний висновок є законним та обґрунтованим і з ним погоджується судова колегія виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2012 року, яке набрало законної сили, стягнено з державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку коштів з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 15000 грн.

21 жовтня 2013 року скаржником надіслано до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області заяву про прийняття до виконання виконавчого листа.

18 листопада 2013 року Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області направило зазначену заяву з доданими документами до Державної казначейської служби України для виконання.

Судом встановлено, що протягом трьох місяців з дня подання ОСОБА_1 заяви про прийняття до виконання виконавчого листа рішення суду виконано частково, а саме виплачено 13000 грн.

6 лютого 2013 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845».

Зазначена постанова прийнята у зв'язку із приведенням постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» (далі - Порядок) у відповідність із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до пункту 41 Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування:

1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та судів;

2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;

3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності;

4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні;

5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок злочину.

Відповідно до пункту 16 Порядку, Органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів;

2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;

3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;

4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;

5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;

6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

Відповідно до пункту 18 Порядку виконання виконавчих документів щодо стягнення судових витрат, зарахованих до державного та місцевих бюджетів, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією.

Конституційним Судом України у рішенні від 03 жовтня 2001 року по справі № 1-36/2001 (про відшкодування шкоди державою) зазначено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на відповідні органи державної влади, тобто відшкодування шкоди у таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.

Посилання апелянта на те, що для безспірного списання коштів державного бюджету необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень і Казначейство подає пропозицію протягом місяця до Міністерства Фінансів України, посилаючись на п.35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників від 03.08.2011 року № 845 не може бути прийнято до уваги, оскільки не знайшло свого підтвердження.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові норми, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області - відхилити.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає чинності з моменту її оголошення і з цього ж дня може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді колегії: