Ухвала суду № 38801567, 12.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №478/470/14-ц 12.05.2014 12.05.2014 12.05.2014

Провадження №22-ц/784/1341/14

Провадження № 22ц/784/1341/14

Головуючий у 1-й інстанції: Іщенко Х.В.

Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

УХВАЛА

Іменем України

12 травня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Крамаренко Т.В., Буренкової К.О.,

при секретарі судового засідання: Яценко Л.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ПАТ КБ «ПриватБанк»

на ухвалу Казанківського районного суду від 13 березня 2014 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - Банк) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року Банк звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Казанківського районного суду від 13 березня 2014 року провадження у справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

В апеляційній скарзі Банк просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що є рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 30 квітня 2013 року, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте з таким висновком суду повністю погодитись не можна.

Із матеріалів цивільної справи № 478/216/13-ц вбачається, що в лютому 2013 року Банк звертався з позовом до ОСОБА_2 по стягнення заборгованості за кредитним договором № DNH4KS73000976 від 28 вересня 2006 року, визначивши станом на 02 січня 2013 року її розмір у 98 533 грн. 75 коп., із якої: 9755 грн. 52 коп. - заборгованість за кредитом; 34965 грн. 65 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 48644 грн. 27 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 500 грн. штраф(фіксована частина) і 4668 грн. 27 коп. штраф (процентна складова).

Заочним рішення Казанківського районного суду від 30 квітня 2013 року, яке набрало законної сили, на користь Банку із ОСОБА_2 стягнуто станом на 02 січня 2013 року 98533 грн. 75 коп. заборгованості за кредитом і 985 грн. судових витрат.

В березні 2014 року Банк звернувся із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, яку станом на 11 лютого 2014 року визначив у загальному розмірі 125106 грн. 24 коп. Але, посилаючись на зазначене заочне рішення суду першої інстанції, Банк просив стягнути із відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 26572 грн. 49 коп., як різницю між вже стягнутою сумою заборгованості і сумою, яка визначена у даному позові станом на 11 лютого 2014 року.

Наведене свідчить, що позовні вимоги Банку зводяться до стягнення із відповідачки заборгованості за даним кредитним договором за період із 02 січня 2013 року по 11 лютого 2014 року, що не було предметом розгляду згаданої цивільної справи за іншим позовом Банку.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не з'ясував у встановленому законом порядку зміст позовних вимог, складові заборгованості відповідачки за кредитним договором, період нарахування такої заборгованості, а також не звернув належну увагу на вимоги п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України і внаслідок цього дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, що відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і в порядку п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід уточнити позовні вимоги і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до вимог матеріального та процесуального права

Керуючись статтями 303, 311, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

Ухвалу Казанківського районного суду від 13 березня 2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча: Судді: