Ухвала суду № 38801404, 15.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Справа № 169186/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Гуляка В.В. Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.08.2012р. у справі №2а-0370/2506/12 за позовом приватного підприємства «Волиньтехагросервіс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2012 року приватне підприємство «Волиньтехагросервіс» звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 06 липня 2012 року №0000032206, 0000042206. Присудити з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Волиньтехагрсервіс» судовий збір у справі.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 06 липня 2012 року №0000042206 та №0000032206.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Волиньтехагросервіс» судові витрати в сумі 1352 (одна тисяча триста п'ятдесят дві) гривні 67 копійок.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Луцька об'єднана державна податкова інспекція оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року по справі №2а-0370/2506/12 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ПП «Волиньтехагросервіс» відмовити.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що згідно матеріалів перевірки ПП «Волиньтехагросервіс» в жовтні 2010 року до валових витрат було віднесено вартість отриманих товарів від ТОВ «Торгмонтажресурс» в сумі 791980,92 грн., в вересні 2011 року до собівартості реалізації було включено собівартість отриманих від ПП «Машпромсервіс» товарів в сумі 414191,99 грн., в серпні 2011 року до собівартості реалізації було включено собівартість отриманих від ТзОВ «Інтерагро 2007» товарів в сумі 149166,68 грн. Відповідно всі продані товари були включені до валового доходу в жовтні 2010 року та доходу від продажу в серпні та вересні 2011 року.

Разом з тим, первинні документи, які підтверджують транспортування придбаних ТМЦ в ході проведення перевірки відсутні, а саме: ПП «Волиньтехагросервіс» не надані до перевірки шляхові листи, товарно - транспортні накладні чим порушило п. 2.7 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704), та не надано договорів(угод) щодо надання транспортних послуг . Для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автотранспорту, підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоотримувача, а також для здійснення розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту, використовуються наступні типові форми єдиної первинної транспортної документації:

- дорожній лист вантажного автомобіля - типова форма №2 (діюча в межах України);

- товаротранспортна накладна - типова форма №1-ТТН .

Представник приватного підприємства «Волиньтехагросервіс» в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до матеріалів справи Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Волиньтехагросервіс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Інтерагро 2007» за липень 2011 року, ПП «Машпромсервіс» за вересень 2011 року та ТзОВ «Торгмонтажресурс» за жовтень 2010 року, про що складено акт від 15.05.2012 року №2030/22-6/31300493 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Волиньтехагросервіс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Інтерагро 2007» за липень 2011 року, ПП «Машпромсервіс» за вересень 2011 року та ТзОВ «Торгмонтажресурс» за жовтень 2010 року».

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228, ЦК України, в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства; статтей 134, 135, 136, 137 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ПП «Волиньтехагросервіс» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за III, IV квартали 2011 року на загальну суму 1333330 грн., в тому числі за III квартал на 1191583 грн. та за IV квартал на суму 141747 грн.; статтей 134, 135, 136, 137 ПК України ПП «Волиньтехагросервіс» завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за III, IV квартали 2011 року в сумі 539384,66 гр., на порушення статті 3, пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1. підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові доходи за IV квартал 2010 року на суму 875611,35 грн.; статей 134, 138, 139, 140 ПК України ПП «Волиньтехагросервіс» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за III, IV квартали 2011 року в сумі 703358,67 грн., на порушення пункту 3.1. статті 3, пунктів 5.1, 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПП «Волиньтехагросервіс» завищено валові витрати за IV квартал 2010 року на суму 791980,92 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 та пункту 188.1 статті 188 ПК України та підпунктів 1.4, 1.6, 1.7, статті1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статі 3, пункту 4.1 статті 4, пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПП «Волиньтехагросервіс» завищено податкові зобов'язання на суму 312832,53 грн., в тому числі: за жовтень 2010 року на суму 175122,27 грн., за серпень 2011 року в сумі 29833,33 грн., за вересень 2011 року на суму 107876,93 грн.; пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України та пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПП «Волиньтехагросервіс» завищено податковий кредит на загальну суму 299936,58 грн., в тому числі: у жовтні 2010 року на суму 143305,18 грн., у листопаді 2010 року на суму 13225,00 грн., у вересні 2011 року на суму 76061,46 грн., у жовтні 2011 року на суму 25126,34 грн., у листопаді 2011 року на суму 14218,60 грн. та у грудні 2011 року на суму 28000 грн.

Відповідно до акту перевірки, 06.07.2012 року Луцькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000042206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 93642,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 74914,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 18728,50 грн. та №0000032206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 41624,00 грн..

Судом першої інстанції було встановлено, що акт перевірки від 15.05.2012 року №2030/22-6/31300493 включає в себе також висновки податкових органів, зроблені в ході проведення протягом 2011 року та 2012 року позапланових перевірок ТзОВ «Інтерагро 2007», ПП «Машпромсервіс» ТзОВ «Торгмонтажресурс».

Так актом перевірки ДПІ в Рогатинському районі від 15.02.2012 року №98/231/36552068 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Інтерагро 2007» з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року та з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року», встановлено нікчемність правочинів, укладених з постачальниками та покупцями.

Також актом перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.01.2012 року №63/23-7/30401608 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Машпромсервіс» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за червень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року», яким встановлено порушення частини 1 статті 203, статтей 215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу з контрагентами-покупцями за червень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року.

Одночасно актом перевірки від 06.06.2011 року №1366/2307/37026705 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Торгмонтажресурс» за період з травня 2010 року по березень 2011 року» встановлено нікчемність правочинів, укладених з контрагентами. На вимогу суду акт перевірки від 06.06.2011 року №1366/2307/37026705 Луцькою ОДПІ не надано.

Відповідно до п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (чинного(чинного з 01.01.2011 року) (далі -ПК України) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України, податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визнао до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Підпунктом 7.2.6 статті 7 даного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ про нікчемний характер угод, укладених між позивачем та ТзОВ «Інтерагро 2007», ПП «Машпромсервіс» та ТзОВ «Торгмонтажресурс», судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовані валові витрати та податковий кредит.

Як випливає з матеріалів справи, в липні 2011 року ПП «Волиньтехагросервіс» на підставі усної домовленості придбавало цукор-пісок у ТзОВ «Інтерагро 2007» в кількості 40 за ціною 8500,00 грн. за 1 т. Цукор-пісок за домовленістю відвантажувався Продавцем на умовах Інкотермс-2000 «франко-завод» - на склади ВАТ «Горохівський цукровий завод».

ТзОВ «Інтерагро 2007» видано ПП «Волиньтехагросервіс» на поставлений товар податкові, видаткові накладні в липні 2011 року на загальну суму 356000,00 грн., в тому числі: ПДВ - 59333,33 грн. та в серпні 2012 року 2000,00 грн. Сума ПДВ в розмірі 59333,33 грн. і була включена до податкового кредиту. Цукор-пісок був відвантажений продавцем на складі ВАТ «Горохівський цукровий завод» партіями 20 т - 19.07.2011 року та по 10 т - 10.08.2011 року та 11.08.2011 року згідно з накладними від 19.07.2011 року №127, від 10.08.2011 року №204 та від 11.08.2011 року №220. Згідно з товаро-транспортною накладною від 19.07.2011 року №46151 відвантажений цукор-пісок був перевезений автомобілем ПП «Волиньтехагросервіс» на склад, що знаходиться у с. Гірка Полонка Луцького району. Транспортування товару, здійснювалось за рахунок та транспортом покупця, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 19.07.2011 року №46151. ПП «Волиньтехагросервіс» є орендарем складського приміщення у орендодавця фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором оренди складського приміщення від 01.06.2010 року та актом приймання-передачі від 01.06.2010 року.

Реалізація товару підтверджується договором купівлі-продажу №081 від 09.08.2011 року, укладеного між ПП «Волиньтехагросервіс» та ТзОВ «Віва». Відповідно до умов даного договору Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити товар: цукор-пісок, загальною масою 20 т, фасований в 50 кг поліпропіленові мішки в кількості 1000 мішків по ціні 8950,00 грн. за тонну. Оплата за товар була здійснена.

Без укладення письмової угоди ПП «Волиньтехагросервіс» у жовтні 2010 року придбавало у ТзОВ «Торгмонтажресурс» запчастини на загальну суму 950377,10 грн., в тому числі ПДВ - 158396,10 грн., згідно видаткових та податкових накладних. Зауважень щодо оформлення ПП «Волиньтехагросервіс» податкових або бухгалтерських документів в податкового органу не було.

Як засвідчують матеріали справи 01.09.2011 року між ПП «Волиньтехагросервіс»(Покупцем) та ПП «Машпромсервіс» (Продавцем) укладено договір купівлі-продажу №203. Відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити наступний товар: запасні частини для сільськогосподарської техніки. Загальна вартість товару складає 600000,00 грн., в тому числі ПДВ 600000,00 грн. Товар приймається згідно накладних, податкових накладних. Кінцевий термін розрахунків за товар - 01.01.2012 року. У вересні 2011 року запчастини реалізовані юридичним особам та фізичним особам-підприємцям. Розрахунки по операціях проведені, а транспортування товару відбувалось автомобільним транспортом згідно товаро-транспортних накладних (а.с. 91-94) та зауважень податкового органу щодо оформлення «Волиньтехагросервіс» податкових або бухгалтерських документів не було.

Разом з тим, 01.09.201 року між ПП «Волиньтехагросервіс» (Покупцем) та ПП «Машпромсервіс» (Продавцем) укладено договір купівлі-продажу №201. Відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити наступний товар: сільськогосподарську продукцію на суму 467830,40 грн., трактор JINMA-220 (1шт.) по ціні 35000,00 грн. в тому числі ПДВ. Загальна вартість товару складає 497030,40 грн., в тому числі ПДВ 497030,40 грн. Товар приймається згідно накладних, податкових накладних. Кінцевий термін розрахунків за товар - 01.01.2012 року. Оплата за товар проведена в безготівковій формі в якості векселя №АА-1398039, відповідно до акту приймання-передачі векселя від 06.10.2010 року та зауважень податкового органу щодо оформлення «Волиньтехагросервіс» податкових або бухгалтерських документів не було.

Врахувавши вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції, що позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставка товару (цукру-піску, запчастин) від ТзОВ «Інтерагро 2007», ПП «Машпромсервіс» та ТзОВ «Торгмонтажресурс» відбулася і товар позивачем в подальшому було реалізовано та зауважень щодо оформлення податкових або бухгалтерських документів в податкового органу не було.

Виходячи з вищенаведеного, оспорювані податкові повідомлення - рішення Луцької ОДПІ від 06.07.2012 року №0000042206 та №0000032206, винесені із порушенням вимог чинного податкового законодавства, є протиправними та підлягали скасуванню.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160, 195, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.08.2012р. у справі №2а-0370/2506/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: В.В. Гуляк

О.О. Большакова

Повний текст ухвали складений 20 травня 2014 року.