Постанова № 38801292, 20.05.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2014 р. Справа № 906/164/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Миханюк М.В. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився (були присутні в судовому засіданні 15.04.2014р.)

від відповідача: Лічний С.В. - представник за довіреністю від №25/12 від 24.01.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради, м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від 11.03.14 р. у справі № 906/164/14 (суддя Маріщенко Л.О.)

за позовом Державної організації "Комбінат "Рекорд", м.Житомир

до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради, м.Житомир

про стягнення 44326,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.03.2014р. у справі №906/164/14 позов Державної організації "Комбінат "Рекорд" до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради про стягнення 44326,42 грн. задоволено.

Стягнуто з Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради на користь Державної організації "Комбінат "Рекорд" 44326,42грн. боргу та 1827,00грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Житомирводоканал" Житомирської міської ради звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Державної організації "Комбінат "Рекорд" відмовити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального права;

- зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не прийняв до уваги того, що розподіл споживачів комунальних послуг на 1 і 2 групи проводиться Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг при встановлені тарифів для підприємств надавачів цих послуг, тобто цей розподіл і тарифи стосуються споживачів послуг КП "Житомирводоканал" і жодним чином не стосуються позивача, а можуть застосовуватися, як в даному випадку, на договірній основі за домовленістю між сторонами договору;

- вказує, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, однак, в даному випадку позивачем в односторонньому порядку змінено істотну умову договору - ціну. Крім того позивачем порушено приписи ст.632 ЦК України, згідно якої ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування;

- вважає, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається;

- зазначає, що відповідач належним чином виконував умови укладеного між позивачем і відповідачем договору №49 від 16.05.2011р. на відпуск води і сплачував за воду відповідно до умов договору та виставлених рахунків.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2014р. у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 15.04.2014р..

Представники позивача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 11.04.2014р. №28, а також у судовому засіданні 15.04.2014р. заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважають рішення господарського суду Житомирської області від 11.03.2014р. у справі №906/164/14 законним та обґрунтованим, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 15.04.2014р. оголошено перерву до 20.05.2014р..

12.05.2014р. на адресу суду від КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради надійшли додаткові пояснення від 08.05.2014р. №25/606 до апеляційної скарги.

Представники позивача в судове засідання 20.05.2014р. не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2011р. між Державною організацією "Комбінат "Рекорд" (виконавець) та Комунальним підприємством "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (споживач) укладений договір №49 на відпуск води (далі - договір), згідно п.п.1.1, 1.2 якого, виконавець зобов'язується надавати споживачеві цілодобово воду в кількості встановленого ліміту води 40,8тис.куб.м./рік, 3400куб.м./місяць; виконавець надає послуги централізованого холодного водопостачання артезіанської води з дотриманням її споживчих властивостей, якісних показників і режимів водопостачання не менше за норму споживання __ л/добу на одну особу (або за даними лічильника) та тиску води не нижче 1,5атм. (а.с.7, 70).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що розрахунки за воду проводяться згідно встановленого тарифу для споживачів I-ої групи - 2,18 грн., а для споживачів II-ої групи 2,72грн. за 1 куб.м. води (з ПДВ). В плату за водопостачання входить відшкодування вартості використаної електроенергії, що зазначається в рахунках. В зв'язку з можливими змінами тарифу на відпуск води при розрахунках із споживачем застосовуватиметься змінений тариф.

Відповідно до п.п.2.2, 2.3 договору, розрахунковий період оплати за воду - один календарний місяць. Термін внесення платежів - до 28 числа поточного місяця; споживач вносить плату за воду на розрахунковий рахунок виконавця через банківські установи, поштові відділення шляхом оформлення платіжних документів.

У п.п.3.1, 3.2 договору встановлено, що споживач зобов'язаний: своєчасно, в установлений договором термін, сплачувати за витрачену електроенергію та за спожиту воду за діючими на період розрахунку тарифами; щомісячно 20 числа знімати разом з представником виконавцем показники загального лічильника та лічильників споживачів II-ої групи.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє на протязі року (п.5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору сторони дійшли згоди, що якщо за 1 місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення або зміни, договір вважається продовженим на той же термін.

У відповідності до п.5.5 договору зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюються в письмовій формі та є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору від 16.05.2011р. №49 на відпуск води ДО "Комбінат "Рекорд" надав КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради артезіанську воду, за яку останній провів розрахунки в повному обсязі, про що сторонами не заперечується.

Державною фінансовою інспекцією в Житомирській області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державної організації "Комбінат "Рекорд" за ІІ-ІV квартал 2012р. та І півріччя 2013р., за результатами якої складено акт №06-06-09/068 від 09.09.2013р. (а.с.12-23).

Вказаною вище перевіркою встановлено, що ДО "Комбінат "Рекорд" недоотримав коштів за постачання артезіанської води на суму 44326,42грн., оскільки КП "Житомирводоканал" Житомирської міської, яке є споживачем II-ої групи, відпускалась вода за цінами встановленими для споживачів І-ої групи.

Листом-вимогою від 16.10.2013р. №4/631 ДО "Комбінат "Рекорд" повідомив КП "Житомирводоканал" Житомирської міської про проведену Державною фінансовою інспекцією в Житомирській області перевірку та просив погасити заборгованість за послуги по постачанню артезіанської води в сумі 44326,42грн. (а.с.26).

Листом-відповіддю від 23.10.2013р. №1/1273 КП "Житомирводоканал" Житомирської міської повідомив ДО "Комбінат "Рекорд", що не вбачає правових підстав для додаткової сплати недоотриманих коштів в сумі 44326,42грн. (а.с. 27).

За вказаних обставин Державна організація "Комбінат "Рекорд" звернулася до господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради про стягнення заборгованості у сумі 44326,42грн. за отриману воду на підставі договору від 16.05.2011р., укладеного сторонами, з розрахунку, проведеному по тарифу для споживачів II-ої групи споживачів за висновками перевірки Державної фінансової інспекції в Житомирській області за період з травня 2011р. по липень 2013р. включно (а.с.2-3).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Житомирської області від 11.03.2014р. у справі №906/164/14 позов задоволено (а.с.103-104).

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно ст.6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що ДО "Комбінат "Рекорд" не подає населенню воду, а здійснює постачання води з артезіанських свердловин лише для КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради, яке є споживачем ІІ-ої групи, в порушення вимог п.п.1.3, 1.5 "Порядку надання платних послуг, що входять до єдиної системи державного резерву", затвердженого наказом Державного комітету України з державного матеріального резерву від 17.10.2003р. №237, зареєстрованого 14.112003р. Міністерством юстиції України №1051/8372, що підтверджується Актом ревізії фінансово-господарської діяльності Державної організації "Комбінат "Рекорд" за II-IV квартал 2012р. та I півріччя 2013р. від 09.09.2013р. №06-06-09/68 (а.с.12-23).

Разом з тим, Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Державної організації "Комбінат "Рекорд" за II-IV квартал 2012р. та I півріччя 2013р. від 09.09.2013р. №06-06-09/68 є одним з доказів у справі, що не може звільнити суд від безпосереднього дослідження договірних умов між сторонами спору.

При цьому колегія суддів зазначає, ст.ст.525 та 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Загальний порядок внесення змін до договору передбачений ст.ст.651, 652 ЦК України, за приписами яких, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

За приписами ч.1 ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Положеннями ст.632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Приписами ст.204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом бо якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до п.2.1 договору від 16.11.2011р. №49 на відпуск води, розрахунки за воду проводяться згідно встановленого тарифу для споживачів I-ої групи - 2,18 грн., а для споживачів II-ої групи 2,72грн. за 1 куб.м. води (з ПДВ). В плату за водопостачання входить відшкодування вартості використаної електроенергії, що зазначається в рахунках. В зв'язку з можливими змінами тарифу на відпуск води при розрахунках із споживачем застосовуватиметься змінений тариф.

Із обставин справи вбачається, що у даному випадку правовідносини між Державною організацією "Комбінат "Рекорд" та Комунальним підприємством "Житомирводоканал" Житомирської міської ради виникли на підставі договору від 16.11.2011р. №49 на відпуск води, в якому сторони вільно на власний розсуд визначили об'єм послуг, що підлягають виконанню, та їх вартість, оскільки відповідно до наведених вимог законодавства ці умови є обов'язковими для сторін, тому вони були ними виконані.

Крім того, матеріали справи свідчать, що свої зобов'язання за договором від 16.11.2011р. №49 на відпуск води сторонами виконано без будь-яких зауважень і претензій, водночас відповідач оплатив вартість наданих позивачем послуг, яка була визначена сторонами у договорі.

Також, з наявних в матеріалах справи рахунків позивача на оплату поставленої артезіанської води відповідачу, які підписані директором та головним бухгалтером, вбачається про розмежування спожитої води по групам, а саме: населенню, школі, магазину, теплоенерго, очисним спорудам, тощо (а.с.75-88).

Відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно Статуту КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради має статус коммунального підприємства, що засноване на власності територіальної громади Житомира є правонаступником державного комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства та комунального підприємства "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства". Засновником підприємства є територіальна громада міста Житомира в особі Житомирської міської ради (а.с.97-100).

Згідно п.п.2.1, 2.2 Статуту КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради, підприємство створене з метою отримання прибутку. Метою діяльності є експлуатація діючих споруд водопроводу і каналізації, що знаходяться на балансі підприємства з метою забезпечення споживачів міста Житомира питною водою, прийом та очистка стічних вод з метою отримання законного прибутку для задоволення економічних та соціальних інтересів трудового колективу.

Основними напрямками діяльності Підприємства є:

а) централізоване водопостачання та водовідведення;

б) виробництво та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення;

в) виконання проектних, будівельно-монтажних та ремонтних робіт систем водопостачання та прийому стічних вод;

г) купівля, продаж, відповідно до чинного законодавства, рухомого і нерухомого майна, здача обладнання, машин, механізмів та інших матеріальних цінностей в оренду юридичним та фізичним особам;

д) організація громадського харчування та здійснення оптової та роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами;

є) торгово-посередницька діяльність;

є) будівельні роботи;

ж) надання юридичних послуг;

з) надання послуг з проведення лабораторного аналізу води і стоків;

і) здійснення інших видів діяльності, що не суперечить чинному законодавству.

З наведеного вище слідує, що відповідач не являється кінцевим споживачем, якому поставляється артезіанська вода за договором від 16.05.2011р. №49 на відпуск води.

При цьому, сторони в договорі передбачили розподіл вартості води для I-ої та II-ої групи споживачів (п.2.1 договору від 16.05.2011р. №49 на відпуск води).

Також, відповідно до п.5 додатку №1 до розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 11.04.2002р. №193 Порядок застосування тарифів на послуги з водопостачання і водовідведення, тарифи, затверджені для першої групи споживачів, поширюються на всі підприємства області, що надають послуги з водопостачання та водовідведення незалежно від відомчої підпорядкованості і застосовуються для проведення розрахунків з населенням, яке проживає у житлових будинках, гуртожитках і в інших помешканнях незалежно від форми власності, а також для розрахунків з житловими організаціями, які реалізують воду населенню (а.с.126 на звороті).

Отже, враховуючи вище зазначене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що при правовій оцінці умов договору від 16.11.2011р. №49 на відпуск води, позивачем не спростовано того, що умови, які були узгоджені у договорі, зокрема щодо встановлених тарифів, були визначені та погоджені сторонами. Крім того, зазначений договір містить умови про предмет, ціну та строк його дії (умови, що є обов'язковими згідно зі ст.180 ГК України), та інші умови, жодна з яких не суперечить чинному законодавству.

Водночас, з матеріалів справи не вбачається, що укладений між сторонами договір договору від 16.11.2011р. №49 на відпуск води, в частині визначення ціни було визнано в установленому порядку недійсним повністю або частково, чи до нього були внесені відповідні зміни, в зв'язку з чим, в силу вимог ст.204 ЦК України презюмується правомірність цього договору в цілому, в тому числі і в частині такої істотної умови як ціна.

При цьому, наявні ж доводи позивача у позові по суті спрямовані на зміну ціни в договорі після його виконання сторонами, що згідно імперативних вимог ч.3 ст.632 ЦК України є неприпустимим.

Покликання позивача у позовній заяві на акт ревізії фінансово-господарської діяльності Державної організації "Комбінат "Рекорд" за ІІ-ІV квартал 2012р. та І півріччя 2013р. №06-06-09/068 від 09.09.2013р. Державної фінансової інспекції в Житомирській області у даному випадку, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними, оскільки висновки контролюючого органу про порушення не можуть підтверджувати порушення умов договору, укладеного між сторонами, не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором, що підтверджені відповідними доказами наявними у справі, а підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних засадах за правилами, встановленими чинним ГПК України.

У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

При цьому, згідно ст.15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується. Довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Господарський суд відповідно до приписів ст.43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків, визначитись чи потребуються спеціальні знання для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору.

Відповідно абз.2 п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення").

В силу ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Згідно вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради підлягає задоволенню, в свою чергу рішення господарського суду Житомирської області від 11.03.2014р. у справі №906/164/14 слід скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір, за результатом розгляду апеляційної скарги підлягає відшкодуванню за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради, м.Житомир задовольнити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 11.03.2014р. у справі №906/164/14 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

3. Стягнути з Державної організації "Комбінат "Рекорд" (10028, м.Житомир, Богунський район, вул.Максютова, 281, ідентифікаційний код 14373176) на користь Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (10005, м.Житомир, Богунський район, вул. Черняховського, 120, ідентифікаційний код 03344065) 913грн. 50коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

5. Справу №5019/1048/12 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Савченко Г.І.

Віддрук. прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (10028, м. Житомир, Богунський район, вул. Максютова, 281),

3 - відповідачу (10005, м. Житомир, Богунський район, вул. Черняховського, 120),

4 - в наряд.